Дослідники з Університету Міннесоти на чолі з інженером в області біомедицини Беном Хе (Bin He) продовжують старанно працювати над поліпшенням властивостей і функціональної складової пристрою з комп'ютерно-мозковим інтерфейсом (BCI). Даний спосіб контролю, що передбачає управління механізмом за допомогою мозкової активності, використовувався фахівцями для створення системи управління і контролю польотом квадрокоптера - невеликого безпілотного літального апарату з чотирма несучими гвинтами. Представлений спосіб взаємодії людини і механізму за точністю позиціонування в просторі вже зараз має всі задатки, щоб скласти конкуренцію класичному управлінню за допомогою джойстика або іншого подібного маніпулятора.
Інтерфейс BCI - це сукупність масиву електродів, схожих за принципом дії з електродами, які використовуються медициною для електроенцефалографії (ЕЕГ). Такий інтерфейс здатний перетворювати електричні сигнали людського мозку і оперувати ними для управління об'єктів на кшталт світлових приладів, покажчиків на дисплеї комп'ютера, пристроїв для інвалідів, електричних приладів, а завдяки праці інженерів з Міннесоти
- також і квадрокоптером.
Команда активно розвиває свою розробку в надії, що коли-небудь даний інтерфейс стане незамінним засобом для людей з обмеженою функціональністю, в тому числі хворих на параліч. Технічні аспекти реалізації даної ідеї здійснюються за матеріальної підтримки Фінансового наукового фонду США (NSF).
ЕЕГ-шапка, яку зобов'язаний надіти керуючий квадрокоптером, являє собою в цілому 64 електроди, які здатні розрізнити навіть найдрібніші коливання в електричній моделі мозкової життєдіяльності. Далі програмне забезпечення, розпізнавши і обробивши сигнали, що надійшли, передає необхідні команди безпосередньо на сам квадрокоптер. Відправка даних відбувається за допомогою бездротового зв'язку Wi-Fi.
Поки що рівень розвитку технології управління подібних механізмів за допомогою сили думки не може на рівних конкурувати з роботою професійно навчених операторів. Але мета проекту полягає у створенні альтернативної можливості для інвалідів існувати в сучасному світі і хоча б частково мати ті здібності, яких вони виявилися позбавлені через травму або хворобу.