Таке явище, як запозичені слова, тобто слова, що перейшли з однієї мови в іншу і адаптовані до її фонетичних і граматичних законів - процес цілком природний.
Є мови, в яких запозичень дуже багато. До таких належить, наприклад, корейська мова, в ній дуже багато китайських слів. У свою чергу, китайська, угорська мови прагнуть своїми засобами утворити нові слова і поняття. Але немає мови, в якій би запозичені слова не існували зовсім, оскільки неможливо ізолювати штучно один народ від іншого, перервавши суспільно-політичні зв'язки, культурне спілкування, торговельно-економічне співробітництво.
В епоху, коли «залізна завіса» відділяла дві різні суспільно-політичні системи, запозичені слова в англійській мові з'являються з російської у зв'язку з дослідженням космічного простору. Після запуску штучного супутника землі кожному європейцю стало зрозумілим російське слово «» супутник «». А в період діяльності М.Горбачова не потрібно було перекладати слово perestroika як reconstruction - воно зрозуміло було в своєму оригінальному звучанні.
Зупинимося на лексичних запозиченнях. Вони проникають в мову в основному двома шляхами: усним і книжковим.
Запозичені слова німецького походження: шумування (шаумлоффель), домкрат (даумкрафт), струбцинка (шраубцвінгу) і багато інших з'явилися в російській мові разом з появою перших німецьких слобод. Відбувалося спілкування двох народів, і слова передавалися «з уст в уста». Причому відтворення не завжди було точним, і звучання слова змінювалося. Так у російській лексиці з'явилися іншомовні слова, які проникли усним шляхом.
Іноді запозичення бувають «подвійними», тобто у вигляді синонімів. Слово «» томат «» в російську мову прийшло з Латинської Америки. В італійській мові ця городня культура називається pomodoro, що означає «золоте яблуко». Обидва запозичені слова вживаються в російській мові як синоніми.
Багато запозичених слів, що увійшли в ту чи іншу мову книжковим шляхом, за своєю етимологією є грецькими або латинськими. Вживаючи слова «» прогрес «», гімназія «», конституція «», демократія «», ми вже не замислюємося про їх походження. Недарма є такий лінгвістичний жарт: "Ви говорите по-грецьки. Ви просто цього не знаєте! "
Інший спосіб запозичення іншомовних слів - кальки. На відміну від попереднього прямого способу запозичення, цей відноситься до опосередкованих і представляє точну копію іноземного слова за морфемами (тобто значущими частинами). Наприклад: skyscraper (англ.) - хмарочос (sky - «небо» + scrape - «схрести»), багатозначність - калька з грецького - полісемія (полі - «багато» + сема - «значення»).
Такий лінгвістичний термін, як падіж, є калькою з латини. Але на відміну від раніше наведених словоосвітніх калік, ця калька семантична, тобто пов'язана зі значенням слова. Kasus (лат. падіж) - утворено від дієслова cadent - падати). Стародавні фахівці з граматики визначали падежну зміну форми слова як «відпадання» від основного.
Якщо 20 століття є століттям освоєння космічного простору, то 21 століття - епоха освоєння простору віртуального. Дивовижний стрибок у розвитку комп'ютерних технологій сприяв появі в усіх мовах світу англомовних слів.
Слова, запозичені з англійської мови, проходять процес своєрідної адаптації до російської мови. Зберігаючи семантику, вони видозмінюються фонетично і граматично.
Якщо взяти таке слово, як «» мікрософт «», то воно представляє пряме запозичення. А слово «» дрібнософт «» - неповну іронічну кальку.
Дієслова «» юзати «» (use-користуватися), «» чатитися «» (chat-базікати), «» клікати «» (click-клацати) набувають форми російського інфінітиву. Тут доречно говорити про появу сленгу. Але це вже інше лінгвістичне явище.
Слід зазначити, що між іноземними словами та запозиченнями є різниця. Наприклад, у сучасному румунському існує слово «секурітат» - безпека, але незважаючи на це, в ужитку часто вживається англійське security без граматичних змін. Фактично в мову вставляється іноземне слово, яке запозиченням не є.