"Іліада" і "Одіссея" - це одні з найвідоміших творів античних авторів, які дійшли до нас. Авторство цих текстів традиційно приписується Гомеру, однак питання про те, хто насправді написав ці поеми, і ким був Гомер, залишається дискусійним для багатьох літературознавців та істориків Античності.
Особистість Гомера
Ще в давнину автором "Іліади" і "Одіссеї" вважали Гомера - оповідача-аеда. Аеди були досить численні, вони подорожували грецькими містами і розповідали міфи і перекази, надаючи їм форму художнього твору. Ще в Античності про Гомера було відомо дуже мало. Навіть його ім 'я в декількох джерелах передавалося по-іншому. Також стародавні автори висловлювали припущення, що Гомер - це не ім 'я, а прізвисько, що означало "сліпець" або "оповідач".
Походження Гомера також не було достеменно відомо. Сім міст Греції з давніх часів претендували на те, щоб бути його батьківщиною. Точно визначити його місце народження і проживання неможливо, оскільки поеми складені на суміші діалектів. Однак більшість вчених дотримуються думки, що Гомер жив і творив в одному з грецьких міст Малої Азії.
Деякі грецькі історики вказують місце смерті Гомера, однак ці дані не знайшли точного підтвердження.
Сумнів викликають і роки життя казака. Сучасні вчені відносять створення поем і життя самого Гомера до VIII ст. до н. е., проте деякі античні автори вважали, що він був сучасником Троянської війни. Дізнатися більш точні дані про епоху, в яку були створені тексти, допомогли сучасні текстологічні дослідження і порівняння поем з іншими пам 'ятками давньогрецької літератури.
Суперечки на тему авторства поем
Вперше гомерівське питання у значенні приналежності поем Гомеру було сформульовано в XVII столітті. Німецький вчений Фрідріх Вольф опублікував працю, в якій доводив, що поеми створювалися кількома авторами, а записані були набагато пізніше гомерівської епохи. Згодом прихильників подібного підходу почали називати прихильниками аналітичної теорії. Її підтверджують протиріччя і неузгодженість у тексті, а також очевидна трудність усної передачі в незмінному вигляді такого великого твору.
На користь аналітичної теорії говорить мова поем, що являє собою суміш діалектів різних регіонів Стародавньої Греції.
Аналітичній теорії протистоїть унітарна. Її прихильники впирають на те, що текст при всіх своїх протиріччях залишається єдиним з композиційної і мовної точки зору. Більшість сучасних антикознавців дотримуються саме цієї теорії. При цьому прихильники унітарної теорії розуміють, що дізнатися точне ім 'я автора поем не представляється можливим виходячи з відомих літературознавцям джерел. Залишається тільки довіряти традиції, що приписує тест Гомеру.