Одним з ургентних станів, які потребують хірургічного втручання, є розрив (прободіння) стінок жовчного міхура. Як правило, ця патологія розвивається внаслідок хронічних захворювань печінки та жовчевиводних шляхів, в окремих випадках причиною може стати отримана травма області живота. Варто згадати, що симптоми розриву жовчного міхура у собак і кішок схожі з людськими.
Причини
Розриву (перфорації) стінок жовчного міхура передують певні причини. Передумовами для розвитку такого патологічного стану можуть стати певні умови.
- Запальні осередкові процеси, що протікають безпосередньо в самому жовчному міхурі, наслідком яких є деструкція стінок органу, що в свою чергу призводить до утворення розривів на них. Як правило, розриви жовчного міхура є наслідком холециститу (хронічного захворювання жовчевиводних шляхів). При цьому захворюванні відтік жовчі ускладнений, що і призводить до перфорації тканин міхура.
- Утворення в жовчному міхурі безлічі характерних жовчних каменів, які травмують (насувають) або призводять до некрозу стінок самого органу.
- Різні травми, удари, порізи в області правого підребер 'я можуть спровокувати механічне прободіння і розриви стінок жовчного міхура.
Симптоматика захворювання
Для позитивних прогнозів і результативності лікування необхідна своєчасна діагностика, яка базується на оперативному складанні анамнезу. При цьому аналіз і зіставлення симптомів, характерних для перфорації жовчного міхура, відіграють не останню роль. Для кожної форми симптоми розриву жовчного міхура окремі. Варто детальніше розібратися в них.
Гостра форма
Для гострої форми розвитку патології характерні ознаки, аналогічні гострому холециститу, який часто і є причиною перфорації, в тому числі:
- загальні ознаки запалення: різко підвищується температура тіла, хворий відмовляється від їжі, скаржиться на нудоту і часту блювоту;
- шкірні покриви і частково слизові набувають жовтого відтінку;
- фіксуються гострі больові відчуття в області правого підребер 'я, при пальпації біль посилюється, стан і реакція шкіри і м' язів в місці локалізації болю схожі з типовим перитонітом.
Підостра форма
Симптоматика підострої форми розриву жовчного міхура (у разі, коли утворюється підпечінковий абсцес) має певні типові особливості, в тому числі:
- загальний лихоманковий стан (від ознобу до відчуття спека в тілі), здуття і тяжкість в області живота, нудота, гіпотензія і порушення серцебиття;
- больові відчуття локалізовані також у правому підребер 'ї;
- у зв 'язку з тим, що формування абсцесу пов' язане з його нагноєнням, в організмі може розвинутися септичний стан як наслідок поширення гнилісних бактерій і мікроорганізмів.
Хронічна форма
У разі якщо дрібні розриви жовчного міхура вчасно не діагностовані і адекватне лікування не проведено, захворювання може перейти в хронічну форму, що характеризується формуванням свищів у жовчевиводних шляхах. Для такого стану притаманні такі симптоми:
- непрохідність кишківника через попадання дрібних жовчних каменів;
- через свищі в жовчевивідні шляхи, як правило, потрапляють різні бактерії з кишечника, що призводить до запальних процесів з характерною симптоматикою (лихоманка, підвищення температури, слабкість, печінкові болі, побажання шкірних покривів і слизових).
Виникають такі симптоми розриву жовчного міхура у кішок і собак.
Діагностика
Слід зазначити, що діагностувати такий розвиток захворювання можна тільки за допомогою інструментальних досліджень при проведенні лапароскопії. При формуванні анамнезу з приводу розриву жовчного міхура необхідно звернути увагу на наявність у людини хронічних захворювань печінки та жовчовиводних шляхів, при цьому оцінюються попередні скарги хворого на порушення травлення (запори, діарея, зайве газоутворення), реакції на жирну та смажену їжу, поширення больових відчуттів.
Аналізи
Аналіз характерних симптомів розривів жовчного міхура неможливо провести без спеціальних діагностичних заходів, які необхідні для підтвердження або спростування поставленого діагнозу.
- Забір крові для визначення загальної кількості лейкоцитів і динаміки зростання СОЕ. Ці показники допомагають виявити ознаки загальної інтоксикації організму та розвитку в ньому запальних процесів.
- Проведення ультразвукового дослідження черевної порожнини покликане визначити локалізацію ураження (розриву) стінки органу і наявність рідини в самій черевній порожнині.
- Такий інструментальний метод дослідження, як лапароскопія, призначений для остаточного підтвердження діагнозу розривів жовчного міхура. Процедура часто призначається у разі, якщо безпосередньо стінки жовчного міхура не пошкоджені, а симптоматика викликана наявністю бульбашково-кишкових свищів.
Лікування
Говорячи про методи лікування розриву стінок жовчного міхура, необхідно відзначити, що самолікування в разі розвитку даної патології неприпустимо і може призвести до тяжких наслідків, таких як перитоніт і сепсис, що може стати причиною летального результату. В першу чергу потрібно провести лікування симптомів розриву жовчного міхура і тоді переходити до прямого усунення патології.
Всі терапевтичні та інші заходи, пов 'язані з лікуванням розриву жовчного міхура, повинні здійснюватися в умовах медичного стаціонару під контролем лікаря. При явних ознаках, що свідчать про фізичні пошкодження стінок і тканин жовчного міхура, протягом однієї години має бути прийнято рішення про госпіталізацію хворого та хірургічне усунення патології.
- Якщо підтверджені розриви стінок, то в такому випадку проводиться хірургічна корекція (ушивання стінок) органу.
- У разі розвиненого перитоніту черевну порожнину звільняють від рідини і обробляють антисептичними розчинами.
- Якщо при проведенні хірургічного втручання в порожнину жовчного міхура виявлені жовчні камені, то приймається рішення про холецистектомію (видалення каменів з жовчного міхура). Це необхідно для запобігання подальшого розвитку захворювання та його рецидивів.
- Якщо розриви стінок жовчного міхура не є наслідком наявності каменів у порожнині органу, то при хірургічному втручанні необхідно встановити наявність або відсутність свищів у жовчевиводних шляхах.
- Причиною розвитку ургентного стану може стати збільшення розміру підшлункової залози, яка перешкоджає вільному відтоку жовчі з порожнини органу.
- Після проведення хірургічного втручання, в післяопераційному періоді хворому призначається курс відповідних антибіотиків для запобігання розвитку запальних осередків на місці швів (як внутрішніх так і зовнішніх).
Тут доречно буде сказати про те, що своєчасна госпіталізація хворого з гострим холециститом і відповідна медикаментозна терапія можуть запобігти розривам стінок жовчного міхура, а саме:
- для зняття запального процесу призначається курс антибіотиків з одночасним вживанням спазмолітичних засобів;
- больові відчуття знімаються препаратами групи анальгетиків;
- у разі виявлення в порожнині жовчного міхура каменів маленького розміру рекомендується застосування терапії для їх видалення (від розчинення спеціальними медичними засобами до дроблення цих каменів за допомогою сучасних новітніх методів, наприклад, дроблення лазером).
Наслідки
Розриви стінок жовчного міхура за відсутності адекватного лікування можуть призвести до досить несприятливих наслідків. Найнебезпечнішим симптомом і наслідком розриву жовчного міхура можна вважати розвиток жовчного перитоніту, підпечінковий абсцес або випадання каменю в область кишечника, що загрожує кишковою непрохідністю. Всі ці стани потребують негайного медичного втручання.