Любов як неминучість

Любов як неминучість

Почуття польоту і кайфу від життя. Світ навколо стає прекрасним, з'являється бажання для роботи, творчості, творення. Відчуваєш, що знаходишся в гармонії з усім світом.


Ми всі є невід'ємною частиною цього світу, природи. На неживому, рослинному і тваринному рівнях програма природи проявляється як прагнення до збалансованого існування. Наука називає це гомеостазисом. І тільки людині (не дарма ж вона «вінець творіння») мало просто рівноваги зі своїм оточенням. Підсвідомо він завжди прагне до його найвищої міри - любові. Напевно, тому людина і звалася Людиною, що природа розвинула в ньому це почуття в максимальній мірі.

І всі наші страждання приходять через те, що ми не відповідаємо цьому закону - закону загальної любові. Любові один до одного. Замість любові ми перебуваємо в стані конкуренції, бажаємо бути «над» усіма. Постійно відчуваємо недовіру, тривогу, агресію. Звідси і всі проблеми: соціальні, економічні, екологічні, медичні...

Але що таке стан любові? Це відчуття знайоме нам не тільки по стосунках між чоловіком і жінкою. Це ще й любов до своєї дитини. Ти дивишся на нього, як на маленьке диво, на зовсім інше, відмінне від тебе істота, але в той же час, це твоє продовження, твоя кров і плоть. Дивлячись, як він посміхається, починає ходити, говорити, ти відчуваєш до нього нескінченну любов, умиротворення, гармонію зі світом, розумієш, що життя прожите не дарма. І це теж стан любові.

Є і ще один стан - любові до своїх друзів, близьких людей. Коли в рідкісні години або дні ми збираємося разом, то відчуваємо загальний підйом, немов ми один організм, єдина душа. Відчуваємо в цей момент найбільшу насолоду від спілкування. Нам шкода розлучатися, хочеться перебувати в цьому стані ще й ще. Ось що таке відчуття любові.

А тепер уявіть, що всі ці відчуття любові - до близьких, дитини, коханої - ми будемо постійно відчувати. Ця любов не зникне з часом, зі звичкою. Це якраз те, до чого нас веде природа, і те, чому люди так чинять опір і через це страждають.

Слово «гомеостазис» можна перекласти як «сила стійкості». А наша сила стійкості, як людства, наша можливість протистояти всім негараздам і бути в злитті з природою, тільки одна - любов.