Операція Мілігана-Моргана при геморої

Геморой - захворювання, яким страждають мільйони людей по всьому світу. Лікування цієї патології на ранній стадії проводиться за допомогою лікарських засобів, проте в запущених випадках єдиним ефективним способом є хірургічна операція. У проктології застосовується операція Мільйгана- Моргана. Що це таке і наскільки ефективно вона бореться з проявами геморою?

Основні поняття

Цей різновид операції вперше провели 1935 року під керівництвом двох хірургів (Моргана і Мілігана). У зв 'язку з цим процедура й отримала свою назву. Під час класичної операції за методом Мілігана-Моргана проводиться видалення гемороїдальних вузлів і невеликої ділянки слизової.

Ефективність такого радикального способу лікування була доведена протягом багатьох десятиліть. З цієї причини цей хірургічний підхід застосовують у більшості країнах світу.

З метою поліпшення результату та оптимізації самої процедури були спроби видозмінити хід операції. У зв 'язку з цим у сучасній проктології існує кілька різновидів операції Мілігана-Моргана: відкрита, закрита і підслизова гемороідектомія.

Відкрита гемороідектомія

Характерною особливістю такої операції є те, що після резекції гемороїдальних вузлів на місце видалення не накладають шви. Таким чином післяопераційні рани залишаються відкритими - вони зростаються природним чином.

Проведення такої операції вимагає перидурального або внутрішньовенного наркозу. У післяопераційний період пацієнт повинен утримуватися в стаціонарі під ретельним наглядом лікарів. Відновлювальний період досягає 7-10 днів.

Закрита гемороідектомія

Цей різновид процедури вперше ввели в медичну практику в 50-х роках. Основоположники - хірурги Хінон і Фергюссон. Принцип і хід такої операції не відрізняється від відкритого способу, однак у цього методу присутні кілька особливостей.

• Немає необхідності в загальному наркозі, можна використовувати місцеве знеболювання. Такий варіант підходить пацієнтам, яким протипоказаний загальний наркоз.
• Після резекції краю рани зшивають (звідси і назва).
• Скорочується відновлювальний період, що полегшує стан пацієнтів.

Підслизова гемороідектомія

Такий різновид хірургічного втручання відомий під назвою метод Паркса. Розробка даної процедури була потрібна через недоліки вже наявних способів. Суть операції полягає в тому, що видаленню підлягає тільки гемороїдальний вузол, слизова залишається цілою.

Така процедура вимагає більше часу, зусиль і професіоналізму хірурга. При цьому вдається досягти більш високого результату:

• термін відновлення скорочується;
• пацієнт легше переносить післяопераційний період;
• скорочується кількість рецидивів хвороби.

В яких випадках призначають операцію Мільйгана- Моргана при геморої

Таке оперативне лікування призначають тільки тим пацієнтам, у яких діагностовано геморой 3 або 4 стадії. На початкових етапах хвороби хірургічне лікування не використовують, оскільки існує можливість терапевтичного лікування із застосуванням ліків і малоінвазивних методів.

Серед пацієнтів виявляються і ті, хто раніше проходив терапевтичне лікування, що не дало позитивних результатів.

Протипоказання до гемороідектомії

Лікарі називають кілька випадків, за яких проведення операції Мілігана-Моргана заборонено. До цього списку входять:

• період вагітності у жінок (у цьому випадку операцію відкладають на деякий час);
• імунодефіцит;
• онкологічні захворювання (злоякісні пухлини);
• хвороба Крона;
• гострі і хронічні запальні захворювання, здатні ускладнити і уповільнити відновлення після операції.

Важливу роль відіграє і вік пацієнта. Найчастіше складне хірургічне втручання призначають людям старше 40 років. Молодим людям рекомендують проведення лікування малоінвазивними методами. Серед них лігування латексними кільцями, вплив лазером або рідким азотом. Винятки становлять лише випадки з 3 або 4 стадією геморою.

Дієта перед операцією

Важливим етапом перед операцією з видалення геморою методом Мілігана-Моргана є очищення кишечника від калових мас і відновлення його правильного функціонування. Для досягнення цієї мети пацієнту слід дотримуватися спеціальної дієти, яка сприяє нормальній роботі шлунково-кишкового тракту і полегшенню випорожнення кишкового каналу.

З раціону повністю виключаються такі продукти харчування:

• капуста;
• бобові;
• смажені, гострі та жирні страви;
• продукти, що містять какао;
• солодощі;
• чай і кава;
• газовані напої;
• алкоголь.

Присутність цих продуктів у раціоні викликає газоутворення в кишечнику і запори, а також надмірно навантажує травну систему.

У день слід споживати не менше 1,5 літрів рідини. Завдяки цьому відновиться водний баланс в організмі, що в свою чергу скорочує ризик появи запорів.

Підготовка до операції

Для запобігання ускладнень лікар призначає ретельну діагностику пацієнта на предмет супутніх важких захворювань. За кілька годин перед операцією кишечник повністю випорожнюють за допомогою клізми. Видаляється волосяний покрив в області ануса.

В окремих випадках безпосередньо перед операцією у пацієнта може підвищитися температура тіла. Це свідчить про загострення геморою. За таких умов хірургічне втручання відкладають до моменту стабілізації стану.

Хід операції

Згідно зі стандартом, існує кілька етапів операції Мілігана-Моргана. Техніка відсікання вузлів залишається стандартною незалежно від обраного типу процедури.

Пацієнт під час операції перебуває на операційному столі лежачи на спині. При цьому його ноги фіксуються спеціальними підставками.

З метою дезінфекції шкіру в галузі оперативного втручання хірург обробляє спеціальним препаратом на водній основі.

Пацієнту вводять наркоз і вводять в анальний отвір аноскоп. Це необхідно для більш легкого і зручного доступу до гемороїдальних вузлів.

Кожен вузол захоплюють особливим затисканням, після чого витягують їх і пережимають кровоносні судини. У разі виявлення декількох вузлів видалення відбувається за годинниковою стрілкою.

Після захоплення вузла слід зафіксувати його ніжку. Для цього використовують спеціальну нитку, складену у формі петлі.

Захоплений таким способом вузол вичерпують скальпелем або лазером. Останню техніку хірургії при операції Мілігана-Моргана стали використовувати все частіше. Пояснюється це здатністю лазерного променя не тільки виробляти розріз тканини, а й припалювати краї рани і кровоносні судини. Це сприяє зниженню ризику кровотечі і прискореному загоєнню.

У місці вичерпування гемороїдального вузла хірург накладає шви і проводить дезінфекцію цієї області.

Заключним етапом операції є встановлення турунди з нанесенням лікувальної мазі.

Післяопераційний відновлювальний період

Тривалість відновлення після операції Мілігана-Моргана повністю залежить від методу проведення процедури.

• При відкритій гемороідектомії термін відновлення може досягати 2-3 місяців.
• При закритому типі хірургії повне відновлення можливе за 1-1,5 місяця.

Протягом перших декількох днів пацієнт відчуває сильні болі, крім того, наявність свіжих ран підвищує ризик інфікування і травмування тканин. Щоб не допустити ускладнень хворий повинен ретельно дотримуватися приписів лікаря.

Від їжі на 2-3 дні слід повністю відмовитися. Допустимо тільки прийняття рідини. Це необхідно для розвантаження кишківника і зниження ризику травмування при дефекації.

Протягом перших тижнів слід дотримуватися суворого постільного режиму. Сидіти в цей час не можна, оскільки це може спровокувати сильні болі та ускладнення.

Способи терапії після операції

Протягом 7-14 днів після операції Мілігана-Моргана у пацієнта виникають болі та набряклість. В окремих випадках допускають слизові виділення з ануса. При цьому слиз не повинен мати кров 'янисті або гнійні включення.

Для полегшення стану пацієнта, якнайшвидшого відновлення та запобігання ускладнень лікарі застосовують медикаментозну терапію:

• знеболюючі препарати;
• протизапальні мазі або ректальні свічки (серед найбільш поширених - метилурацилова мазь);
• слабкі;
• протизапальні засоби (ванночки або примочки з відваром ромашки або слабким розчином марганцівки).

У разі відсутності ускладнень лікарі рекомендують виконувати вправи Кегеля. Вони сприяють поліпшенню кровообігу в органах малого тазу і зміцнюють м 'язи.

Можливі ускладнення

У деяких випадках після операції Мілігана-Моргана при геморої у пацієнтів з 'являються ускладнення, проте трапляється це досить рідко.

• Острах дефекації через сильні болі. Для усунення проблем, пов 'язаних з відходженням кала, пацієнту призначають слабкі, анальгетики і препарати для зняття спазмів.
• Кровотечі. Таке ускладнення можливе з кількох причин: пошкодження слизової каловими масами або зісковзування лігатурної нитки. Спеціального лікування такий прояв не потребує. В окремих випадках можливе прийняття кровоспинних препаратів.
• Затримка сечі. У пацієнтів чоловічої статі може розвиватися утруднене відходження сечі. У цих випадках проводиться катетеризація. У пацієнтів жіночої статі такі ускладнення з 'являються вкрай рідко.
• Звуження анального каналу. Причиною такої патології стають недоліки хірургів під час операції (ушивання ран відбувається з помилкою). Виправити розташування може спеціальний розширювач або хірургічна операція.
• Запалення м 'яких тканин у місцях накладення швів. Виявити таку ускладнення можна за кров 'янистими або гнійними виділеннями із заднього проходу. Причиною можуть стати патологічні мікроорганізми, що потрапили в рану з прямої кишки. Для усунення запального процесу пацієнту призначають антибактеріальні та протизапальні засоби, призначені для місцевого застосування.
• Поява свищів. Таке ускладнення може виникнути внаслідок того, що при накладанні швів була захоплена м 'язова тканина. У подальшому рана інфікується, з 'являється нагноєння і розплавлення м' яких тканин. Вирішити цю проблему може консервативне та оперативне лікування.
• Слабкість анального сфінктера. Основна проблема, пов 'язана з такою патологією - випадання прямої кишки. У медичній практиці це одне з найбільш рідкісних ускладнень після операції Мілігана-Моргана. Для відновлення може проводитися медикаментозне або хірургічне лікування.

Щоб прискорити загоєння і максимально убезпечити себе від можливих ускладнень, слід чітко дотримуватися рекомендацій лікаря в післяопераційний період. Особливо важливим вважається перший тиждень після хірургічної процедури.

Прогнози лікування і можливі рецидиви

Операція з видалення геморою в більшості випадків дозволяє усунути прояви патології. Протягом перших декількох років досягається ремісія, проте стан пацієнта повністю залежить від його звичок і ритму життя.

Значно скоротити ризик рецидивів (повторного розвитку хвороби) можуть такі правила:

• Раціон повинен бути максимально різноманітним (у нього слід включати нежирне м 'ясо, рибу, овочі, фрукти, крупи).
• З меню потрібно повністю виключити або максимально знизити споживання жирних, гострих, копчених, смажених страв.
• Харчуватися потрібно в помірних кількостях. Переїдання неприпустиме - такий раціон викликає порушення роботи шлунково-кишкового тракту, часті запори.
• Рекомендується помірне фізичне навантаження. При цьому слід уникати перенапруження, підняття тяжкостей, надмірної втоми.

Відгуки від лікарів і пацієнтів

Згідно з лікарськими відгуками, операція Мілігана-Моргана при геморої виступає в ролі ефективного способу лікування. Для багатьох пацієнтів із запущеною стадією хвороби такий підхід стає єдиним можливим шляхом позбавлення від патології. У даного способу трохи протипоказань. Крім того, на відміну від медикаментозного лікування, хірургія скорочує кількість рецидивів.

Пацієнти також задоволені результатами операції Мілігана-Моргана.

Відгуки стосуються як відновного періоду, так і подальшого стану. Люди, які пережили хірургічне лікування геморою, підкреслюють: перші кілька днів після процедури - найважчі. У цей час пацієнта мучать постійні болі і слабкість у всьому тілі. Деяке полегшення настає через 5-7 днів. Вже через 4-6 тижнів стан пацієнта стабілізується, і він може поступово повертатися до нормального способу життя.