Гіпотиреоз - комплекс різних симптомів, що виникають при недостатньому функціонуванні щитоподібної залози внаслідок недостатнього вироблення в ній гормонів. Зустрічається хвороба в основному у жінок, проте може діагностуватися у чоловіків і дітей.
Часто цю хворобу дуже складно виявити протягом тривалого часу. Це відбувається через те, що хвороба прогресує повільно, а також для неї характерні певні ознаки, які багато хто сприймає просто як сильну перевтому.
Класифікація хвороби
Залежно від етіології, патогенезу і клініки гіпертиреозу, хворобу розділяють на кілька різних видів. Залежно від ступеня тяжкості існують такі форми захворювання як:
- латентна або субклінічна;
- компенсована;
- маніфесентна;
- декомпенсована;
- ускладнена.
Найнебезпечніша вважається ускладнена форма протікання хвороби, оскільки при її протіканні спостерігаються такі ознаки як серцева недостатність, аденома гіпофіза, кретинізм. В основному вона виявляється, якщо захворювання протягом тривалого часу не лікувалося. Залежно від причин освіти подібної патології розрізняють вроджений і придбаний гіпотиреоз.
Вроджена форма діагностується за відсутності або недостатнього розвитку щитовидної залози. Також зустрічаються генетичні порушення ферментів, що беруть участь у виробленні гормонів щитоподібної залози.
Придбаний гіпотиреоз виникає часто після резекції щитовидної залози. Основною причиною можуть бути:
- вплив радіації;
- опромінення органів шиї;
- застосування певних медикаментозних препаратів;
- утворення пухлин на щитовидній залозі або запалення цього органу.
Крім цього, гіпотиреоз ділять на: первинний, периферичний, вторинний, третинний. При постановці діагнозу потрібно провести комплексне обстеження, яке допоможе призначити лікування.
Захворювання у вагітних
Жінці, яка страждає від гіпотиреозу, дуже складно завагітніти. Якщо проводиться комплексне лікування, то репродуктивна система повністю відновлюється. Вагітність жінки, яка страждає від подібної патології, повинна попередньо плануватися.
Запліднення має пройти на тлі нормального показника гормонів щитовидної залози. Коли вагітність буде підтвердженою, то дозування прийнятого гормонального препарату потрібно збільшити мінімум на третину. Це гарантує нормальне протікання вагітності та повноцінний розвиток плоду.
Клініка гіпотиреозу у жінок під час вагітності не досить сильно виражена, тому, в період виношування дитини обов 'язково потрібно періодично проходити комплексну діагностику на визначення кількості гормонів. У деяких випадках, при важкому протіканні хвороби, у жінки і плода починає рости зоб.
Якщо хвороба була виявлена під час вагітності, то призначають гормональну терапію і контролюють рівень гормонів кожні 1-1,5 місяці. При потребі дозування препарату контролюють.
Хвороба у літніх людей
Причиною виникнення гіпотиреозу у літніх людей є аутоімунний тиреоїдит. Хвороба прогресує повільно і проявляється у вигляді запорів, набряків гомілок і стоп, сильного хропіння.
У крові у пацієнтів часто виявляється анемія, високий рівень СОЕ, підвищений рівень холестерину. В основному людина сприймає подібні прояви як природні ознаки старіння організму і рідко коли звертається до лікаря.
Особливість хвороби у дітей
Гіпотиреоз у дітей розвивається в результаті недостатнього вироблення щитовидної залози. Хвороба може бути вродженою або набутою. Крім цього захворювання може виникнути на тлі недостатньої чутливості тканин до тиреоїдних гормонів. Це найбільш важка форма протікання патології, так як навіть замісна терапія в такому випадку не приносить необхідного результату.
При вродженому типі протікання недостатності тироїдних гормонів спостерігається порушення формування нервової тканини на ранніх термінах у плода, що призводить до виникнення дуже серйозних вад розвитку. Після народження у дитини спостерігається порушення провідності нервових волокон. У клітинах нервової системи постійно пригнічуються метаболічні процеси, і знижується утворення необхідних біологічно активних речовин.
Набута форма хвороби набагато складніше протікає в молодшому дитячому віці. Клініка гіпотиреозу у дітей характеризується тим, що у малюка спостерігаються серйозні відхилення у фізичному і розумовому розвитку. При вродженій формі хвороби на УЗД часто виявляють гіпоплазію щитоподібної залози, а при придбаному варіанті, заліза збільшена. За ступенем тяжкості розрізняють такі типи гіпотиреозу як:
- транзиторний;
- субклінічний;
- маніфестний.
Транзиторний - найбільш легка форма протікання хвороби, яка характеризується незначним зниженням кількості гормонів щитовидної залози, яке з часом поступово відновлюється. Найчастіше патологія протікає практично безсимптомно і виявляється абсолютно випадково.
При субклінічній формі хвороби, рівень тиреоїдних гормонів, але тиреотропні - підвищені. У такому випадку клініка гіпотиреозу у дітей відсутня і бід проведення аналізу крові визначити наявність патології практично неможливо. Дітям призначається курс гормональної терапії, після якої ніякого подальшого спеціального лікування не потрібно.
Маніфестний вид хвороби має класичний прояв і вважається найбільш важким варіантом протікання патології. Симптоматика при цьому досить сильно виражена. Якщо своєчасно не провести діагностику та лікування, то в організмі дитини почнуть відбуватися патологічно незворотні процеси, які з часом призведуть до інвалідності.
Перші ознаки гіпотиреозу проявляються приблизно через 3-6 місяців після народження, коли починають розвиватися незворотні процеси в нервовій системі. Клініка гіпотиреозу характеризується тим, що у новонародженої і дитини до року спостерігаються такі симптоми як:
- дитина народжується в строк або переношена;
- плід дуже великий;
- виникає порушення дихання;
- діти дуже слабкі;
- при годуванні синіють губи;
- надмірна сонливість.
Крім цього, спостерігаються порушення з боку шлунка і кишечника, відставання у фізичному розвитку, проблеми з терморегуляцією, уповільнення психічного розвитку. Усі ці ознаки характерні для важкого протікання хвороби, які без необхідного лікування призводять до інвалідності.
Причини виникнення
Клініка первинного гіпотиреозу розрізняється у дорослих і дітей, і спровокувати подібну патологію можуть:
- видалення щитоподібної залози;
- аутоімунний тиреоїдит;
- вроджені патології щитовидки;
- лікування радіоактивним йодом;
- порушення вироблення гормонів;
- вплив токсичних речовин;
- йододефіцит або надлишок йоду в організмі.
Серед основних причин виникнення центрального гіпотиреозу потрібно виділити такі як:
- пухлини головного мозку;
- операція і променева терапія в цій області;
- порушення кровообігу;
- аневризму судин;
- вроджене недорозвиток мозку;
- деякі інфекційні хвороби.
Транзиторний гіпотиреоз в основному виникає на тлі тиреоїдиту, що протікає безсимптомно. Субклінічна форма хвороби протікає при аутоімунному тиреоїдиті, після резекції щитовидки, в результаті проведення лікування радіоактивним йодом.
Найчастіше у пацієнтів спочатку утворюється первинна форма патології, що виникає в результаті операції на щитовидку, протікання аутоімунного тиреоїдиту. Патогенетичну основу цього захворювання становить порушення енергетичних процесів, що відбуваються в організмі, що виникає в результаті нестачі тиреоїдних гормонів. Внаслідок цього страждають майже всі органи і системи. Патологія робить негативний вплив на:
- обмін речовин;
- нервова система;
- опорно-руховий апарат;
- органи дихання;
- серце і судини;
- сечовидільна система;
- органи травлення;
- статева система.
При протіканні патології значно знижується насичення киснем тканин, в результаті чого погіршується обмін речовин. Це призводить до підвищення ваги хворого. Важко протікаючий протягом тривалого часу і не долікуваний гіпотиреоз призводить до часткової або повної атрофії нервових клітин, а також виникнення областей дегенерації.
При ураженні опорно-рухового апарату уповільнюються процеси формування, а м 'язи скелета атрофуються. Це поєднується зі слабкістю м 'язів і деякою уповільненістю рухів.
Гіпотиреоз характеризується тим, що в результаті протікання хвороби знижується частота серцевих скорочень, серцевий викид. Органи і тканини, розташовані поруч із серцем, відчувають нестачу поживних речовин. Відзначається незначне підвищення тиску. При протіканні хвороби важкою мірою утворюється серцева недостатність.
Основні симптоми
Клініка гіпотиреозу характеризується тим, що при зниженні вироблення гормонів щитовидки погіршується функціонування багатьох органів і систем. Симптоми хвороби розвиваються дуже повільно і практично непомітно тому, пацієнти протягом тривалого часу не звертаються до лікаря. При вродженому гіпотиреозі клініка проявляється у вигляді:
- сонливість, млявість;
- непереносимість спеки і холоду;
- зниження уваги, пам 'яті та мислювальної діяльності;
- набряклість;
- випадання волосся, сухість шкіри;
- запори;
- надбавка у вазі.
У жінок може спостерігатися порушення менструального циклу, а у чоловіків - зниження потенції. Клініка гіпотиреозу багато в чому залежить від ступеня протікання хвороби, причини її розвитку, віку хворого. Основні ознаки хвороби в основному характеризуються полісистемністю, проте багато пацієнтів скаржаться на виникнення порушень і проблем тільки в одній із систем організму, в результаті чого, діагностика дещо ускладнена.
При помірному гіпотиреозі клініка і симптоми протягом тривалого часу повністю відсутні. При стійкому і тривалому протіканні хвороби у пацієнтів спостерігається набряклість обличчя і кінцівок, а також незначна жовтизна шкіри. Причини таких проявів пов 'язані із затримкою рідини в сполучній тканині.
Пацієнта можуть також турбувати печіння, покалювання, слабкість, біль у м 'язах і скутість у руках. Серед інших ознак потрібно виділити сухість шкіри, тьмяність і ламкість волосся, а також їх сильне випадання. Клініка гіпотиреозу у дорослих часто проявляється у вигляді загальмованості та апатії. При важкій формі протікання хвороби можливе уповільнення мови. Через набряк гортані і вуха відбувається зміна слуху і голосу.
Занадто виражена нестача гормонів може призвести до безпліддя. При виникненні перших ознак хвороби призначається діагностика, яка допоможе визначити ступінь протікання захворювання, що гарантує більш успішне лікування.
Проведення діагностики
При діагностиці гіпотиреозу, клініка та особливості прояву хвороби враховуються в першу чергу. Крім цього, потрібно здати аналізи. У першу чергу лікар перевіряє рівень тиреоїдних і тиреотропних гормонів, які при наявності захворювання знижуються.
Крім цього, потрібні проби з радіоактивним йодом. Якщо рівень його всмоктування щитоподібною залозою підвищується, то це свідчить про активізацію вироблення гормонів. Крім того, зниження їх продукування може говорити про розвиток пухлини або тиреодитів. Про протікання аутоімунних процесів може також свідчити наявність антитіл до антигенів щитовидки.
При лікуванні гіпотиреозу, етіологія, патогенез, клініка та діагностика має дуже велике значення, саме тому, обстеження обов 'язково потрібно проводити комплексне, оскільки це дозволить підібрати оптимальну методику терапії. Для діагностики застосовується ультразвукове обстеження. Воно дозволяє визначити розміри щитовидки, наявність у ній ущільнень, вузлів та інших новоутворень. Уточнити область їх формування допоможе комп 'ютерна томографія.
За наявності захворювання також показано проведення ЕКГ, яке допоможе визначити наявність або відсутність відхилень у функціонування серцево-судинної системи. Для уточнення поставленого діагнозу при потребі також може призначити біопсію вузлів щитоподібної залози та її сцинтиграфію. Аналіз на вроджений гіпотиреоз проводиться в пологовому будинку, застосовуючи для цього спеціальний фільтрувальний папір.
Особливості лікування
Гіпотиреоз - дуже складна і небезпечна ендокринна хвороба, до терапії якої обов 'язково потрібно підходити комплексно. Залежно від клініки та діагностики гіпотиреозу, лікування підбирається суто індивідуально і спрямоване воно на нормалізацію самопочуття пацієнта та запобігання розвитку ускладнень. На сьогоднішній день існує кілька методик терапії, які можуть застосовуватися окремо або комплексно. При проведенні лікування застосовується:
- радіойодна терапія;
- медикаментозне лікування;
- операція з видалення частини або всієї щитовидної залози.
На основі клініки та діагностики гіпотиреозу лікування лікар підбирає суто індивідуально, все залежить від форми і стадії розвитку хвороби. Вибір методики терапії залежить від таких факторів як:
- причини освіти патології;
- тяжкість хвороби;
- вік пацієнта;
- алергія на медикаментозні препарати.
Основою медикаментозного лікування є застосування антитіреоїдних препаратів. Однак вони потрібні тільки у випадку, якщо спостерігається незначне збільшення ураженого органу. Якщо ж відзначається набагато більше збільшення щитовидки, то медикаментозна терапія застосовується тільки в якості підготовчого заходу перед операцією.
Спочатку призначають високі дозування лікарських засобів, не менше 30-50 мг ліків 2 рази на день. Протягом усього періоду терапії потрібен контроль показників гормонів. Курс лікування триває протягом 4-6 тижнів. Після повної нормалізації всіх функцій щитовидної залози, призначається комплексна підтримувальна терапія. Для цього призначають курс "Тіамзолу" по 10 мг препарату 1 раз на день. Таке лікування потрібно проводити протягом року.
Залежно клініки та діагностики гіпотиреозу, лікування може додатково проводитися за допомогою немедикаментозних терапевтичних методик. Особливе значення має дієтотерапія і водолікування. Хворим призначається санаторне лікування, в якому особлива увага приділяється профілактиці освіти захворювань серцево-судинної системи. Також важливо дотримуватися дієти, а саме, споживати їжу з достатньою кількістю вітамінів і мінеральних речовин. Крім того, потрібно обмежити споживання прянощів, кави, шоколаду, чаю.
При виникненні гострих симптомів і клініки гіпотиреозу, лікування проводиться радіоактивним йодом. Подібна методика вважається однією з найбільш результативних. Ця речовина дуже швидко всмоктується в щитовидку, провокуючи поступове зменшення ураженого органу.
У разі якщо консервативні методики не приносять необхідного результату і тільки лише посилюється протікання і клініка гіпотиреозу, лікування проводиться шляхом хірургічного втручання. Показаннями до резекції є:
- збільшення розмірів зобу;
- алергія на застосовувані медикаментозні засоби;
- рецидив після проходження консервативного лікування.
У таких випадках показано проведення субтотальної резекції залози, при якій залишають не менше 3 мм тканини. Перед операцією людина повинна пройти підготовчу терапію, яку також потрібно пройти після операції для запобігання рецидиву.
Для усунення симптомів і клініки гіпотиреозу, лікування може проводитися за допомогою альтернативних методик, зокрема, застосування бета-адреноблокаторів, які блокують вплив на організм тиреоїдних гормонів. Після проведення такої процедури пацієнт почувається краще через кілька годин.
Можливі ускладнення
Незалежно від етіології та клініки гіпотиреозу можуть виникнути різного роду ускладнення, які виражаються в:
- зниження обмінних процесів в організмі;
- хронічних хворобах серця;
- зниження розумової діяльності;
- збільшення розмірів залози і утруднення ковтання і дихання.
Одним з найнебезпечніших ускладнень є гіпотиреоїдна кома. Це важкий стан, який виникає при тривалій течії гіпотиреозу. Серед провокуючих факторів потрібно виділити такі як:
- переохолодження;
- гострі респіраторні хвороби;
- операція та наркоз;
- інтоксикація медикаментозними засобами;
- харчове отруєння.
Розвивається кома дуже повільно. Хворий відзначається наростання слабкості, сонливість, байдужість до подій навколо. Крім того, людина стає дещо загальмованою і її рухи сповільнені. Якщо на цьому етапі відсутнє медикаментозне лікування, то хворий впадає в ступор, який потім переходить у кому.
Крім того, при протіканні гіпотиреозу спостерігаються виражені дистрофічні зміни у всіх органах і тканинах. У дитини гіпотиреоз може спровокувати порушення в діяльності центральної нервової системи. Крайній ступінь цієї важкої хвороби - кретинізм.
Прогноз
При своєчасному виявленні клініки гіпотиреозу, постановці діагнозу та проведенні лікування прогноз досить сприятливий. Заміщена терапія допомагає відновити працездатність і попередити розвиток різного роду ускладнень. При вторинному гіпотиреозі прогноз багато в чому залежить від особливості ураження і ступеня порушення функціонування гіпофізу.
Однак варто зазначити, що результативність проведення терапії значно зростає при постановці діагнозу на ранніх стадіях та своєчасному проведенні медикаментозної терапії. Важкий ступінь протікання хвороби може спровокувати цілий ряд різних ускладнень. У хворих може також спостерігається підвищена схильність до виникнення атеросклерозу.
Профілактика
Щоб нормалізувати самопочуття пацієнта, велике значення має при гіпотиреозі клініка, лікування і профілактика. Відмінними профілактичними заходами, які дозволять уникнути загострення, є запобігання виникненню хвороб ендокринної системи, зокрема, щитовидної залози. Для цього проводиться замісна терапія, яку обов 'язково повинен призначати тільки лікар.
Дуже важливо переглянути звичний раціон, відмовитися від усіх шкідливих звичок, контролювати свій емоційний фон і вести активний спосіб життя. При наявності найменших відхилень зі здоров 'ям, потрібно обов' язково звернутися до лікаря.
Специфічних профілактичних заходів не передбачено, проте обов 'язково потрібно проводити зміцнення імунітету.