Абілітація - це що таке? Відповідь на поставлене питання знає далеко не кожен. Саме тому цю статтю ми вирішили присвятити поясненню даного терміну.
Загальна інформація
Абілітація - це певна система педагогічних та оздоровчих заходів, які проводяться з метою попередження та безпосереднього лікування патологічних станів у маленьких дітей, ще не адаптованих до соціального середовища. Адже якщо не займатися такими людьми, то надалі вони втратять можливість вчитися, працювати і бути корисними суспільству.
Абілітація - це похідне слово від латинського "abilitatio" або "habilis", що в буквальному сенсі означає "зручний" або "пристосовний". Варто також відзначити, що такі соціальні та оздоровчі заходи проводяться не тільки по відношенню до дітей-інвалідів, але і до інших людей, моральне здоров 'я яких підірвано (наприклад, засудженим тощо).
Реабілітація та абілітація - це одне і те ж?
Дані поняття дійсно дуже схожі один з одним. Однак різниця між ними все ж є. Наприклад, реабілітацією називають систему оздоровчих та педагогічних заходів, які спрямовані на лікування та попередження відхилень, що призводять до стійкої або тимчасової втрати працездатності. Іншими словами, цей термін передбачає певні дії, за допомогою яких людина може швидко відновити свою здатність до нормального життя і праці в звичайному середовищі. Що стосується абілітації, то про неї слід говорити лише в тих випадках, коли патологічний стан хворого (інвалідність) виник у ранньому віці. Адже у маленької дитини ще не сформовані мовні та гностико-праксичні функції, а також нормальний руховий стереотип. Крім того, він не має досвіду в соціальному житті і не володіє навичками самообслуговування. Саме тому таких дітей направляють до центру абілітації, а не реабілітації, куди хворі надходять вже з певними знаннями про суспільне життя.
В яких випадках потрібно?
Існують певні патологічні фактори, коли виникає питання про необхідність абілітації. Серед них слід особливо виділити ураження нервової системи в утробі матері, а також будь-які родові травми, зокрема черепно-мозкові. У ранньому віці до подібних факторів можна віднести травматичні, запальні та інші відхилення ЦНС.
Що стосується дітей більш старшого віку, то до таких уражень найчастіше призводять травми спинного і головного мозку, інфекційно-запальні захворювання (наслідки перенесених арахноїдитів, енцефалітів, поліомієліту, менінгіту) і дегенеративні патології нервово-м 'язової системи.
Повертаючись до раннього віку, слід зазначити, що серед таких малюків найбільш поширена абілітація дітей з церебральними паралічами. Варто відзначити, що в нашій країні є досить добре налагоджена система оздоровлення людей з таким діагнозом. Як відомо, вона передбачає поетапне лікування в абсолютно різних установах, а саме: у пологовому будинку, спеціалізованому відділенні для новонароджених, поліклініці, неврологічному та ортопедичному відділеннях, спеціалізованих санаторіях, яслах, дитячих садках, школах-інтернатах і дитячих будинках.