Сутність та етапи соціалізації

Сутність та етапи соціалізації

Соціалізація - частина дорослішання людини


Соціалізація та етапи соціалізації людини є однією з найважливіших категорій суспільствознавства. Адже саме ці процеси формують моральний людський вигляд у процесі його становлення. Однак, перш ніж почати розглядати безпосередньо етапи соціалізації, розкриємо сутність поняття в цілому. Соціалізація являє собою сукупність процесів, які супроводжують залучення індивідуума до суспільних норм, його залучення в колективні зв 'язки, знайомство з загальноприйнятими моделями поведінки, ціннісними орієнтирами, соціальними ролями. Цей процес є невід 'ємним елементом дорослішання кожної дитини, необхідним для її подальшого життя в суспільстві як повноцінний її член. Соціалізація відбувається за допомогою сімейного виховання, навчання в дошкільних установах і школі, встановлення зв 'язків з однолітками поза цими колективами і так далі.

Етапи соціалізації особистості

У період свого становлення людина, особливо в ранні роки життя, переживає найактивніший період знайомства з навколишнім світом і суспільством. Розглянемо етапи соціалізації зовнішніх агентів і характеру інформації, що вбирається. Агентами в цьому процесі називають батьків, родичів, вихователів, вчителів, друзів, різноманітних наставників і всіх тих, хто, власне, і передає особистості моделі поведінки. Таким чином, етапи соціалізації поділяють найчастіше на первинний і вторинний, проте існує ще ряд класифікацій, про які буде сказано нижче.

Первинний етап

У цей період дитина вперше знайомиться з навколишнім світом. Зараз визначальну роль відіграють батьки, які формують первинні уявлення про належний устрій суспільства і соціальні ролі. Багатьом дослідникам цей етап бачиться найважливішим, оскільки саме тут закладаються установки, які будуть коригувати і наносити відбиток на весь подальший досвід людини. Друга стадія цього ж етапу відбувається в період початкового навчання, коли дитина знайомиться зі своїми першими групами поза домом. Малий колектив сімейного кола замінюється середніми та великими колективами дошкільного закладу, а пізніше і школи. Сприймаються нові соціальні ролі, механізми і варіанти взаємодії в групах. Цей етап також є вкрай важливим: продовжують формуватися особисті якості, прищеплюється ціннісна орієнтація, народжуються риси, що визначають згодом місце людини в більш дорослих групах.

Вторинний етап

У цю сферу соціальних відносин людина потрапляє в другій половині свого життя. Вже в дорослому періоді він стикається з новими для себе формальними суспільними інститутами: державою, армією, ЗМІ, церквою, судом, трудовим колективом тощо. Ці інститути досить сильно піддають зміні людини вже в її свідомому віці. Первинний і вторинний етапи соціалізації охоплюють досить великі проміжки часу, проте існують й інші класифікації. Наприклад, чисто хронологічний підхід, який ділить цей процес на дитинство, юність, зрілість і старість. Окремою категорією іноді відзначають так звану ресоціалізацію - коли невідповідні раніше засвоєні установки змінюються на нові.