Публічні слухання: організація, порядок проведення, результати

У рамках системи місцевого самоврядування здійснюється вирішення питань, що мають територіальне значення. До них відносять, зокрема, проблеми безпосередньої життєдіяльності населення, забезпечення громадського правопорядку, дотримання інтересів жителів. Реалізація завдань вимагає постійного контакту уповноважених органів місцевої влади з громадянами, широкого інформування їх про діяльність муніципальної влади.

Участь населення в управлінні

Перетворення в системі місцевої влади обумовлюють практичний і теоретичний інтерес до утворення нових інститутів з врахування громадської думки в ході прийняття уповноваженими органами адміністративних актів. В якості однієї з найважливіших форм волевиявлення населення виступають публічні слухання. Розвиток цього інституту має сьогодні особливий сенс. За рахунок впровадження його в діяльності місцевої влади забезпечується більш активне залучення громадян до адміністрування та вирішення нагальних питань.

Форми залучення громадян до управління

Участь населення проявляється в таких видах:

1. Самозаявлення наявних запитів.
2. Самореалізації та самостійному задоволенні потреб, здійсненні питань територіального характеру. Це виконується за допомогою прийняття кадрових, індивідуальних, нормативних актів.
3. Участь у вирішенні місцевими органами проблем. В рамках цієї діяльності скликаються публічні слухання щодо проекту того чи іншого акту, програм, залучаються мешканці для реалізації прийнятих актів, оцінки ситуації в МО та конкретних галузях, що функціонують в межах території.
4. Контролі з боку місцевих жителів та їх об 'єднань роботи територіальних структур, посадових осіб, депутатів.

Положення про публічні слухання

Ця форма участі місцевого населення в адміністративній діяльності має сьогодні принципове значення. Публічні слухання були введені законодавством у коло інститутів реалізації безпосередньої демократії. Протягом останніх десятиліть відзначається відсутність і правової регламентації цієї форми участі жителів на федеральному рівні, і практики щодо її впровадження. Разом з цим організація і проведення публічних слухань повинні стати невід 'ємними елементами реалізації влади народу. За рахунок цього інституту буде забезпечено безпосередній вплив населення на утримання актів, які приймаються представницькими органами МО.

Законодавча база

ФЗ від 6 жовтня 2003 р. у ст. 23 встановлює перелік обов 'язкових питань, що виносяться на загальне обговорення. Закон передбачає публічні слухання щодо:

1. Виконанню бюджету МО, складенню фінансового плану.
2. Розробці програм і планів розвитку території.
3. Проекту Статуту МО та правових актів про внесення доповнень/змін до нього.
4. Питань перетворення території.

Зазначена норма носить імперативний характер. Це означає, що публічні слухання муніципальної освіти виступають не тільки юридичним, а й реально чинним, фактичним інструментом безпосередньої демократії.

Ініціатива скликання

Проведення публічних слухань може стосуватися й інших, не зазначених у наведеній вище статті, питань. При цьому ініціатором можуть виступати жителі, представницький орган або глава МО. Ці збори будуть носити факультативний характер. В якості гарантії скликання виступають: попереднє повідомлення населення про місце і час обговорення, завчасне оприлюднення проекту нормативного акта, опублікування підсумків обговорення. У Статуті МО повинні бути передбачені пункти, що регламентують дані заходи.

Правові основи

Законодавство встановлює принципи реалізації розглянутої форми народовладдя. При цьому в нормах встановлено, що порядок проведення публічних слухань визначається відповідно до правил, передбачених у Статуті або актів законодавчих органів МО. В якості основ інституту законодавство визначає:

1. Предмет. Ним є проекти нормативних актів, що стосуються питань місцевого характеру.
2. Суб 'єктів-ініціаторів.
3. Основу підготовчої процедури.
4. Суб 'єкта призначення. Публічні слухання, що скликаються з ініціативи громадян або законодавчого органу, призначаються останнім, за пропозицією глави МО - їм же.

Необхідно сказати, що ще до офіційного затвердження ФЗ від 2003 р. в ряді регіонів вже була нормативно закріплена ця форма народовладдя. Так, у Красноярську був прийнятий акт міської Ради від 6 червня 2000 року, яким регламентувалися принципи скликання та організація публічних слухань. Вони виступають як форма безпосередньої участі громадян в адмініструванні. Однак рішення публічних слухань носить рекомендаційний характер і враховується при затвердженні інститутами місцевої влади тих чи інших актів.

Предмет обговорення

Публічні слухання проводяться відкрито. Їх метою виступає надання населенню можливості брати участь у розробці заходів щодо усунення проблем, що стосуються їх безпосереднього життєзабезпечення та розвитку території. До предмета обговорення можна віднести:

1. Питання територіального характеру, віднесені Статутом МО до його ведення.
2. Проекти нормативних актів.
3. Програми та плани, які мають загальноміське значення та реалізуються в межах території.
4. Інші актуальні питання.

Порядок проведення публічних слухань

Механізм скликання такого роду зборів передбачає кілька стадій:

1. Ініціювання. На цьому етапі визначаються суб 'єкти, які заявляють про необхідність провести захід, встановлюється місце, дата, час. На цьому ж етапі формується перелік питань, що виносяться на обговорення, список запрошених осіб, складається повідомлення.
2. Призначення. На цьому етапі коригуються терміни скликання, здійснюється інформування населення.
3. Підготовка. У рамках цього етапу формується спеціальна комісія, надається матеріально-технічне забезпечення, здійснюється оповіщення.
4. Проведення. На цій стадії ведеться обговорення питань щодо раніше складеного списку. Результати публічних слухань заносяться до протоколу.
5. Реалізація підсумків. Про прийняте рішення інформується відповідний орган, встановлюються строки повідомлення про його виконання або відмову в цьому.

Класифікація функцій

На публічних слуханнях можуть здійснюватися:

1. Обговорення проблем територіального характеру.
2. Здійснення права на інформацію.
3. Безпосередня участь населення в управлінні МО.
4. Виявлення думки.
5. Реалізація суб 'єктивного права на прийняття участі в управлінні справами суспільства і держави.

Залежно від обов 'язковості скликання слухання можуть бути ініціативними і обов' язковими. У другому випадку вони призначаються за ФЗ для обговорення:

1. Проекту місцевого бюджету та його виконання.
2. Питань перетворення МО.
3. Проектів програм і планів розвитку території.
4. Розробки Статуту МО, внесення доповнень або змін до нього.

Обов 'язкові слухання можуть призначатися і за актами МО. Ініціативні збори скликаються, наприклад, для обговорення питань міського значення.

Види за цілями скликання

Публічні слухання можуть призначатися для:

1. Інформування місцевого населення про певну діяльність у тому випадку, якщо вона стосується законних інтересів громадян або вплине на територію їх проживання.
2. Забезпечення права на участь мешканців в обговоренні та затвердженні рішень місцевого характеру.
3. Проведення контролю над прийняттям та виконанням актів.
4. З 'ясування думки місцевого населення з територіальних питань.
5. Обговорення з громадянами проектів нормативних актів.
6. Впливу на формування думки населення з певних питань.

Класифікація з предмета

Публічні слухання скликаються як для обговорення одного, так і декількох питань відразу. Кількість проблем залежатиме від їх масштабності. На слуханні можуть обговорюватися не тільки проекти Статуту, актів про внесення до нього доповнень/змін, фінансовий план та звіти щодо його виконання. На збори виносяться також проблеми екологічного характеру. Наприклад, можуть обговорюватися питання, пов 'язані з небезпечною для навколишнього середовища діяльністю підприємств МО. Для скликання, тим не менш, має бути достатньо підстав, щоб слухання принесло очікуваний результат.

Хто може бути ініціатором?

Як вище було сказано, в якості організаторів можуть виступати представницькі органи, населення або голова адміністрації. Крім них, право на скликання зборів мають:

• Члени постійної комісії законодавчого органу.
• Некомерційні організації та громадські об 'єднання.
• Депутати.
• Установи та підприємства будь-якої форми власності, розташовані в межах території.
• Кілька ініціаторів одночасно.

Класифікація за підсумками

Результат слухань може бути різним. Це можуть бути:

1. Рекомендації для органів місцевої або державної влади, організаціям, установам, підприємствам.
2. Звернення до жителів.
3. Схвалення діяльності, винесеної на обговорення, актів або проектів, програм або планів, згоду з урахуванням зауважень, відхилення запропонованих пунктів як таких, що не відповідають інтересам жителів. В останньому випадку має додаватися обґрунтування відповіді.
4. Резолюція, що містить всі матеріали і думки з обговорюваних питань.

Спеціальна комісія

Організаційний комітет, учасники слухань, а також інші зацікавлені особи використовують способи, що не суперечать законодавству, для врахування результатів у діяльності місцевих органів влади. До таких заходів серед іншого відносять: інформування, роз 'яснення змісту та підстав для їх складання. Після проведення цих заходів оргкомітет може закінчити своє існування. Якщо ж учасники комісії виявлять зацікавленість у подальших спільних діях, спрямованих на скликання зборів у майбутньому, вона може стати постійним органом. У цьому випадку оргкомітет буде проводити слухання на регулярній основі. На практиці комісія, як правило, розпускається після передачі відповідних матеріалів до органів влади та прийняття останніми акта за наданими даними. У таких випадках як члени непостійного оргкомітету доцільно призначати ініціаторів і представників зацікавленої громадськості, а також експертів на тему обговорення.

Додаткові відомості

Для більш повного розуміння учасниками обговорюваних питань доцільно запрошувати на слухання і фахівців, експертів, професіоналів у тій чи іншій сфері. Зокрема це стосується проблем з благоустрою території. У цьому випадку до слухань можуть залучатися архітектори, представники будівельних компаній, дизайнери, проектувальники та інші фахівці.

Важливість зборів

Як відзначають багато аналітиків, а також самі представники влади, безпосередній діалог з громадянами, який має місце в ході публічних слухань, дозволяє найбільш чітко зрозуміти питання, які турбують населення. Разом з цим самі жителі отримують більш повну інформацію про ті чи інші перетворення, що відбуваються на території МО. Під час обговорення ймовірний конфлікт інтересів громадян і влади. Однак багато експертів і чиновників вважають, що це необхідна умова вирішення нагальних проблем. При цьому висуваються думки, що саме в ході обговорення виявляються недоліки, не враховані владою при розробці тих чи інших програм. Населення, у свою чергу, отримує можливість побачити масштаби запланованої діяльності, оцінити її важливість, доцільність і необхідність.

Ув 'язнення

Публічні слухання вважаються однією з найбільш ефективних і важливих форм народовладдя. Вони дозволяють населенню безпосередньо брати участь в управлінні МО, обговоренні актуальних питань, схвалювати або відкидати ті чи інші акти місцевої влади. Публічні слухання виступають також як форма забезпечення реалізації цивільних прав населення на інформацію. Під час зборів жителі знайомляться з нормативними актами, планованою діяльністю, звітами щодо складання та витрачання фінансових коштів. Важливе значення має той факт, що порядок, відповідно до якого скликаються слухання, встановлюється Статутом МО. Це означає, що правила, передбачені для призначення зборів, формулюються згідно з особливостями території, з урахуванням історичного досвіду, традицій населення. У Статуті передбачається кілька заходів, що забезпечують явку громадян. До них, зокрема, відносять: завчасне попередження про час і місце проведення заходу, попереднє оприлюднення списку питань, актів, які обговорюватимуться. Заздалегідь населення може ознайомитися і з переліком фахівців, експертів та інших зацікавлених осіб, які запрошені на збори. Важливе значення має і фіксування результатів слухання. У ряді регіонів практикується відео- та аудіозапис засідань. Протоколи зборів, в яких містяться підсумки заходів, в обов 'язковому порядку передаються компетентним органам. За виконанням цієї процедури стежить спеціальна комісія. В цілому, як відзначають аналітики, адміністративна реформа дозволить наблизити владу до народу. Публічні слухання при цьому виступають як найбільш ефективний інструмент реалізації соціальної політики держави. Вони дозволяють безпосередньо від самих жителів дізнатися про нагальні проблеми, потреби, невдоволення. При прийнятті тих чи інших владних рішень уповноважені органи враховують думку населення, виражену і задокументовану на публічних слуханнях. Таким чином реалізується безпосередня демократія.