Мова є багатогранним і багатофункціональним поняттям. Для визначення його сутності потрібно уважно розглянути безліч питань. Наприклад, пристрій мови і співвідношення елементів її системи, вплив з боку зовнішніх факторів і функції в людському суспільстві.
Визначення переносних значень
Вже з молодших класів школи кожному відомо, що одні й ті самі слова можуть по-різному вживатися в промові. Прямим (головним, основним) значенням називають таке, яке співвідносять з об'єктивною дійсністю. Воно не залежить від контексту і від іносказання. Прикладом цього може служити слово «колапс». У медицині воно означає різке і раптове падіння тиску крові, а в астрономії - швидке стиснення зірок під впливом гравітаційних сил.
Переносне значення слів - це їх друге значення. Воно виникає при свідомому перенесенні назви будь-якого явища на інше у зв'язку зі схожістю їх функцій, ознак тощо. Наприклад, той же «колапс» отримав переносне значення слова. Приклади стосуються суспільного життя. Так, в переносному значенні «колапс» означає руйнування, крах об'єднання людей в результаті настання системної кризи.
Наукове визначення
У мовознавстві переносне значення слів - це їх вторинна похідна, пов'язана з головним значенням метафоричною, метонімічною залежністю або будь-якими асоціативними ознаками. При цьому виникає воно на основі логічної, просторової, часової та іншої співвідносності понять.
Застосування у мовленні
Слова з переносним значенням вживаються при найменуванні тих явищ, які не є звичайним і постійним об'єктом для позначення. Вони зближуються з іншими поняттями щодо виникаючих асоціацій, які очевидні для тих, хто говорить.
Слова, що вживаються в переносному значенні, можуть зберегти образність. Наприклад, брудні інсинуації або брудні думки. Такі подібні значення наводяться в тлумачних словниках. Ці слова відрізняються від придуманих письменниками метафор.
Однак у більшості випадків, коли відбувається перенесення значень, то образність втрачається. Прикладом цього можуть служити такі вирази, як носик чайника і коліно труби, хід годинників і хвостик морквини. У таких випадках відбувається загасання образності в лексичному значенні слів.
Зміна сутності поняття
Переносне значення слів може бути закріплено за будь-якою дією, ознакою або предметом. В результаті воно переходить в категорію головних або основних. Наприклад, корінець книги або ручка дверей.
Полісемія
Переносне значення слів - це нерідко явище, викликане їх багатозначністю. Наукова мова називається «Полісемія». Часто в одного слова існує не одне стійке значення. Крім того, у людей, які користуються мовою, нерідко виникає потреба назвати нове явище, яке поки не має лексичного позначення. У такому випадку вони і використовують вже знайомі їм слова.
Питання полісемії - це, як правило, питання номінації. Іншими словами, переміщення речей при наявному тотожності слова. Однак не всі вчені згодні з цим. Деякі з них не допускають наявності більше одного значення слова. Є й інша думка. Багатьма вченими підтримується думка про те, що переносне значення слів - це їх лексичне значення, що реалізується в різних варіантах.
Наприклад, ми говоримо «червоний помідор». Приклад, що використовується в даному випадку, є прямим значенням. «Червоний» можна сказати і про людину. У такому випадку мається на увазі, що він залився рум'янцем або зардівся. Таким чином, переносне значення можна завжди пояснити через пряме. А ось дати роз'яснення, чому червоний названий червоним, мовознавство дати не може. Просто так називається цей колір.
У полісемії існує і явище нерівноцінності значень. Наприклад, слово «спалахнути» може означати і те, що предмет несподівано загорівся, і те, що людина почервоніла від сорому, і те, що раптово виникла сварка і т. д. Деякі з цих виразів зустрічаються в мові частіше. Вони відразу приходять в голову, коли це слово згадується. Інші ж застосовуються тільки в особливих ситуаціях і особливих поєднаннях.
Між деякими значеннями слова є смислові зв'язки, які і роблять зрозумілим таке явище, коли різні властивості і предмети називають однаково.
Стежки
Вживання слова в переносному значенні може бути не тільки стійким фактом мови. Таке використання іноді обмежене, швидкоплинне і здійснюється в рамках тільки одного висловлювання. У такому випадку досягається мета перебільшення і особливої виразності сказаного.
Таким чином, має місце нестійке переносне значення слова. Приклади даного використання є в поезії та літературі. Для цих жанрів це дієвий художній прийом. Наприклад, у Блоку можна згадати «пустельні очі вагонів» або «пил ковтав дощ у пігулках». Що таке переносне значення слова в даному випадку? Це свідчення його необмеженої здатності до пояснення нових понять.
Виникнення переносних значень слів літературно-стилістичного типу і є стежками. Інакше кажучи, образними виразами.
Метафора
У філології виділяється цілий ряд різних типів перенесення назв. Одним з найважливіших серед них є метафора. З її допомогою здійснюється перенесення найменування одного явища на інше. Причому це можливо тільки при схожості певних ознак. Подоба може бути зовнішньою (за кольором, розміром, характером, формою і рухами), а також внутрішньою (за оцінкою, відчуттями і враженнями). Так, за допомогою метафори говорять про чорні думки і кисле обличчя, що вляглася бурі і холодному прийомі. У цьому випадку відбувається заміна речі, а ознака поняття залишається незмінною.
Переносне значення слів за допомогою метафори має місце при різних ступенях схожості. Прикладом цього може служити качка (пристосування в медицині) і гусениця трактора. Тут використовується перенесення за подібними формами. Метафоричний сенс можуть нести і імена, дані людині. Наприклад, Надія, Любов, Віра. Іноді перенесення значень здійснюється за схожістю зі звуками. Так, гудок назвали сиреною.
Метонімія
Це також один з найважливіших типів перенесення назв. Однак при його використанні не застосовуються схожості внутрішніх і зовнішніх ознак. Тут має місце суміжність причинно-наслідкових зв'язків або, іншими словами, зіткнення речей у часі або в просторі.
Метонімічне переносне значення слів - це зміна не тільки предмета, а й самого поняття. При виникненні даного явища пояснення піддаються тільки зв'язки сусідніх ланок лексичного ланцюга.
Переносні значення слів можуть спиратися на асоціації з матеріалом, з якого зроблено предмет. Наприклад, земля (ґрунт), стіл (їжа) тощо.
Синекдоха
Це поняття означає перенесення будь-якої частини на ціле. Прикладом цього можуть служити вислови «дитина ходить за спідницею матері», «сто голів худоби» тощо.
Омоніми
Дане поняття у філології означає тотожні звучання двох і більше різних слів. Омонія є звуковим збігом лексичних одиниць, які не пов'язані один з одним семантично.
Розрізняють фонетичні та граматичні омоніми. Перший випадок стосується тих слів, які знаходяться у винювальному або іменному падежі, звучать однаково, але при цьому мають різний склад фонем. Наприклад, «прут» і «ставок». Граматичні омоніми виникають у випадках, коли і у фонемі, і за вимовою слова збігаються, але при цьому різні окремі форми слів. Наприклад, цифра «три» і дієслово «три». При змінах вимови таких слів збігатися не будуть. Наприклад «терти», «трьома» тощо.
Синоніми
Це поняття стосується слів однієї і тієї ж частини мови, однакових або близьких за своїм лексичним значенням. У витоках синонімії стоять іншомовні і свої лексичні значення, загальносвітні та діалектні. Виникають такі переносні значення слів і завдяки жаргону («лопати» - «є»).
Синоніми підрозділяють на види. Серед них:
- абсолютні, коли значення слів повністю збігається («спрут» - «восьминог»);
- понятійні, що відрізняються відтінками лексичних значень («розмірковувати» - «думати»);
- стилістичні, у яких є відмінності в стилістичному забарвленні («дрихнути» - «спати»).
Антоніми
Це поняття стосується слів, що належать до однієї і тієї ж частини мови, але мають при цьому протилежні поняття. Такий тип переносних значень може мати відмінність за структурою («виносити» - «вносити») і різне коріння («білий» - «чорний»).
Антонімія спостерігається у тих слів, які висловлюють протиставлену спрямованість ознак, станів, дій і властивостей. Мета їх використання - передача контрастів. Цей прийом нерідко застосовується в поетичній і ораторській мові.