Більшість людей не знає про те, які бувають лікарі крім тих, до яких можна записатися на прийом у звичайній поліклініці. Насправді існує величезна кількість досить рідкісних медичних спеціальностей, що потребують вищої освіти.
Поширені професії
Існує кілька основних, добре відомих всім професійних напрямків. Саме їх найчастіше і отримують ті молоді лікарі, які щойно закінчили медичний університет та інтернатуру. Завдяки цьому, які бувають лікарі, знають навіть діти. Основними серед них є:
- лікар-терапевт;
- хірург;
- невролог;
- гінеколог;
- кардіолог;
- ендокринолог;
- педіатр.
Не менш часто виявляються затребуваними:
- отоларинголог;
- офтальмолог;
- дерматолог;
- гастроентеролог;
- пульмонолог.
Не можна забути і про те, що можуть знадобитися і такі фахівці:
- лікар-стоматолог;
- онколог;
- рентгенолог;
- уролог;
- нефролог.
Робота перерахованих професіоналів є основою функціонування всієї медичної галузі. Саме вони найчастіше безпосередньо займаються лікуванням пацієнтів.
Лікарі "" другої "" лінії
Пацієнти часто дізнаються про те, які бувають лікарі, ще й у тих випадках, коли хворіють відносно рідкісною патологією. У цій ситуації, як правило, за роботу приймаються медики, які не відносяться до первинної ланки медицини. Основними серед них є:
- лікарі-гематологи;
- імунологи;
- алергологи;
- гепатологи;
- судинні хірурги;
- лікарі-реабілітологи;
- інфекціоністи;
- нефрологи;
- ортопеди;
- фтизіатри;
- валеологи;
- лікарі-психіатри;
- психотерапевти;
- травматологи;
- лікарі функціональної діагностики.
Такі фахівці також мають безпосередній контакт з пацієнтами. Завдяки їм вдається лікувати досить рідкісні хвороби, впоратися з якими не виходить у лікарів первинної ланки.
Вузькі спеціальності
З розвитком медицини поступово з 'являються все нові її галузі. Відповідно виникають ті професії, які раніше не існували. Найбільш цікавими в цьому плані є такі спеціальності:
- лікар-епілептолог;
- міколог;
- вертебролог;
- сурдолог;
- радіолог;
- репродуктолог;
- лікар-косметолог;
- генетик;
- лікар-дієтолог.
Такі фахівці займаються роботою в дуже вузькому напрямку. Їхнє завдання часто навіть не передбачає безпосереднє лікування тих чи інших захворювань. Вона полягає у відновленні пацієнта після їх виникнення або ж після закінчення патологічного процесу.
Про санітарних лікарів
Основними напрямками, за якими можуть навчатися студенти в медичних університетах, є:
- Лікувальне.
- Діагностичне.
- Санітарне.
Лікарі перших двох спеціальностей працюють у різних лікувально-профілактичних закладах. В цей же час санітарний лікар здійснює абсолютно іншу діяльність. Основним розділом його роботи є контроль за дотриманням санітарних та гігієнічних норм і правил у найрізноманітніших закладах, у тому числі й медичного профілю.
Крім цього даний доктор займається аналітичною діяльністю, з метою раннього виявлення та ефективної протидії різним епідеміологічним спалахам тих чи інших захворювань. Тобто в його компетенції профілактика соціально-значущих недуг на рівні будь-якої адміністративної одиниці.
Про ветеринарів
Про те, які бувають лікарі, крім тих, що займаються лікуванням людей, знає практично кожна людина, у якої є домашня тварина. Адже домашні вихованці теж схильні до хвороб. На допомогу в такому випадку приходить ветеринарний лікар, який займається діагностикою, лікуванням і профілактикою захворювань у тварин.
Доктор такої спеціальності крім різних ветеринарних клінік може працювати і на підприємствах агропромислового комплексу. Тут він стежить за здоров 'ям сільськогосподарських тварин. Праця такого фахівця вкрай важлива, адже він відповідає за профілактику епідемій серед худоби, правильний набір ваги, темпи збільшення поголів 'я і навіть за якість одержуваної завдяки йому продукції (молока, яєць, м' яса, шкур, вовни тощо).
Адміністративні посади
Крім лікувальних фахівців, таких, як лікар-терапевт або хірург, є й інші лікарі. Вони здійснюють управління організаціями охорони здоров 'я, плануванням їх діяльності та визначають загальний напрямок розвитку даної відрослі.
Така робота вкрай важлива. Ціна помилки, яку допускає лікар-стоматолог або оперуючий хірург може бути в рази меншою (незважаючи на всю можливу трагічність), ніж та, що трапиться у міністра або ж начальника регіонального управління охороною здоров 'я.
Серед адміністративних посад найбільш поширеними є такі:
- головний лікар;
- заступники головного лікаря (по медичній частині, по МЕіР, по амбулаторній допомозі та інші);
- завідувач поліклініки;
- завідувачі відділеннями та структурними підрозділами.
Всі ці лікарі зазвичай не займаються безпосереднім лікуванням і веденням пацієнтів. При цьому контактують з ними вони часто не рідше, ніж лікар. Це обумовлено тим, що в обов 'язки адміністрації входить розбір і вирішення конфліктних, а також будь-яких спірних ситуацій, що виникають між лікарями і пацієнтами або їх родичами. Крім цього, адміністративна посада зобов 'язує лікаря контактувати з керівництвом інших відомств і галузей для вирішення завдань соціального характеру, в яких задіяні в тому числі і медичні працівники.
Лікарі-адміністратори часто не випускаються медичними університетами. Ними можна стати тільки в процесі своєї трудової діяльності. При цьому в закладах постдіпломної освіти існує низка курсів первинної перепідготовки на адміністративні посади. Зазвичай лікарі направляються на них вже після свого призначення, а не до нього.