Діастолічна дисфункція лівого шлуночка серця. Опис. Лікування

Діастолічна дисфункція лівого шлуночка серця. Опис. Лікування

Діастолічна дисфункція лівого шлуночка серця являє собою зниження його здатності до перекачування крові в свою порожнину з легеневої артеріальної системи. Причини цього явища здебільшого ґрунтуються на падінні податливості стінок. Ознаки діастолічної дисфункції лівого шлуночка проявляються у збільшенні співвідношення кінцевого тиску до кінцевого обсягу.

Етапи наповнення

Стадії діастолічного наповнення в лівому шлуночку включають в себе релаксацію, пасивне заповнення і наповнення за рахунок скорочення в передсердіях. Релаксація являє собою активний транспорт кальцієвих іонів з актину-міозинових ниток. На ґрунті ішемії відбувається пригнічення виведення іонів, внаслідок чого релаксація стає недостатньою. При зниженні наповнення відзначається артеріальна і венозна гіпертензії, нічне пароксизмальне диспное, кашель, задишка. За релаксацією слідує пасивне заповнення. Детермінантою кров 'яного обсягу при цьому вважається податливість стінок шлуночка, при зниженні якої знижується пасивне наповнення. Активне скорочення стінок передсердя обумовлює надходження 15-20% діастолічного кінцевого обсягу. Ригідність стінок провокує збільшення обсягу, що надходить. При ішемії і патологічній жорсткості мерехтлива аритмія істотно збільшує ризик кардіогенного набряку в легенях.


Діастолічна дисфункція лівого шлуночка. Причини

До основних провокуючих факторів відносять інфільтративні захворювання на рівні серця системного типу (амілоїдоз та інші), гіпертонічну хворобу, що супроводжується гіпертрофією в лівому шлуночку. Серед причин фахівці відзначають і гіпертрофічну кардіоміопатію.

Діастолічна дисфункція лівого шлуночка. Лікування

Фахівці відзначають, що теоретично на поліпшення повинні впливати препарати, що знижують гіпертрофію ЛЖ, підвищують активне розслаблення і поліпшують його податливість. Діастолічна дисфункція лівого шлуночка коригується антагоністами кальцію та інгібіторами ангіотензинпревращуючого ферменту. Дані про сприятливий вплив отримані у більшості пацієнтів. Відзначається досить позитивний вплив такого, наприклад, засобу, як "Еналаприл". Діастолична дисфункція лівого шлуночка піддається терапії в досить короткі терміни. Так, зазвичай через вісім-шістнадцять тижнів вже відзначається поліпшення. Ці результати спостерігаються ще до настання статистично суттєвого регресу гіпертрофії в ЛЖ. Вплив на поліпшення функції серця має практичне значення в процесі вибору терапії у пацієнтів з артеріальною гіпертензією і недостатністю серцевої діяльності в хронічному перебігу. Фахівці відзначають ефективність інгібіторів АПФ на ранніх стадіях, у тому числі при безсимптомному перебігу порушень, а також на пізніх етапах декомпенсації. При лікуванні може бути призначений будь-який препарат зазначеної групи, проте перевага надається засобам, ефективність яких перевірена експериментально. Так, відзначається достовірне поліпшення діастолічної функції при отриманні пацієнтами терапії ліками "Лізиноприл".