Подолати звичайні 135 кілометрів може виявитися настільки ж складно, як і досягти Місяця - так Чжу Хехуа (Zhu Hehua), керівник факультету тунелів і підземних структур в шанхайському Університеті Тунцзі, описала найбільш амбітний і ризикований інфраструктурний проект Китаю на сьогоднішній день. Алегорія вказує, що політичний і соціальний поділ може виявитися куди більш складною перешкодою, ніж технічні або інженерні проблеми, які можна вирішити тим чи іншим способом. Мова йде про будівництво найдовшого в світі підводного залізничного тунелю для з'єднання Китаю з островом Тайвань - територією Китайської республіки.
Ідея об'єднання транспортних вигод через Тайванську протоку не нова і існує близько століття. Але, як повідомляє South China Morning Post, тільки в 2016 році китайські вчені та інженери приступили до предметного обговорення проекту і нещодавно виробили найкращий спосіб його втілення. На тлі поставленого завдання сучасний рекордсмен, Євротунель під Ла-Маншем протяжністю підводної частини 37,9 км, що з'єднує Англію і Францію, виглядає абсолютно невибагливо.
Крім видатної дистанції, яку необхідно подолати, нова транспортна артерія також пройде по території двох зон високої сейсмічної активності - на китайській і тайванській сторонах залізничної лінії. Один бік тунелю буде розташований у вільній економічній зоні графства Пінтан провінції Фуцзянь народної республіки. А інший кінець вийде на тайванському узбережжі в місті Сіньчжу.
Як і Євротунель, тайванський проект передбачає буріння трьох шляхів: один службовий і два основних для двостороннього руху поїздів на швидкості до 250 км/год. Причому діаметр останніх буде 10 метрів, що майже на третину більше європейського попередника. Враховуючи величезну протяжність, проект передбачає створення в протоці штучних споруд для вентиляції.
Але найбільш складні перешкоди лежать в політичній області. З 1911 року на острові Тайвань існує незалежна демократична держава Китайська республіка, член-засновник ООН. У свою чергу олігархо-комуністичний Китай як і раніше заявляє права на цю територію і навіть містить адміністративну одиницю Тайвань, представники якої, як правило, проживають на материку, але належать до корінного населення острова. КНР налаштована рішуче і може приступити до реалізації проекту навіть без узгодження з Тайбеєм. Закінчення будівництва заплановано на 2030 рік.