Організація Об "єднаних Націй - одна з найвпливовіших у світі. Її структура включає кілька органів, призначення кожного з яких необхідно знати для розуміння її роботи. В першу чергу варто розуміти, що таке Генеральна Асамблея, яку цілком можна назвати головним підрозділом ООН.
Що це за орган?
Генеральна Асамблея ООН - це існуючий з 1945 року підрозділ, що відповідає за дорадчі, представницькі та директивні функції. У ній беруть участь сто дев 'яносто три члени з різних країн світу, які працюють для обговорення питань, відображених у Статуті установи. Щороку з вересня по грудень Асамблея ООН збирається на нову сесію, відкриваючи в міру необхідності інші обговорення протягом інших місяців.
Функції органу
Рамки діяльності Асамблеї визначає Статут ООН.
Згідно з ним, даний орган відрізняється такими повноваженнями, як розгляд правил співробітництва для підтримки миру і безпеки та вирішення спірних ситуацій, пов 'язаних з цими питаннями, організація досліджень і створення рекомендацій для розвитку міжнародного права і дотримання людських свобод, а також забезпечення умов для обміну в соціальних, культурних, освітніх, гуманітарних та економічних галузях. І це ще далеко не все. Міжнародна Асамблея також розробляє заходи врегулювання конфліктних ситуацій, розглядає доповіді інших органів ООН і затверджує бюджет всієї організації.
Способи збереження миру
Асамблея - це орган, який відповідає за безпеку всієї планети. Одна з перших резолюцій під назвою "Єдність на користь миру", ухвалена третього листопада 1950 року, ухвалила, що саме ця організація може визначати загрозу або акт агресії.
При виникненні проблеми члени Асамблеї приймають рішення про колективні заходи для відновлення безпеки під час спеціально організованих сесій. Втім, втручання не може бути прямим - це лише попередження на адресу провокуючих конфлікт держав, а в крайніх випадках, комплекс непрямих заходів політичного, соціального, правового та економічного характеру. У 2000 році була прийнята так звана Декларація тисячоліття, якою і керується Асамблея. Це документ, що свідчить про прагнення ООН до створення безпеки, роззброєння, викорінення злиднів, захист навколишнього середовища і вирішення проблем Африки, до чого має прагнути все людство.
Структура організації
Асамблея - це складний орган, який включає в себе кілька різних підрозділів. До складу організації входять шість основних комітетів. Їх діяльність починається після завершення основних засідань, на яких розглядаються головні пункти порядку денного. Безліч питань залишається поза цим важливим списком і ними займаються підрозділи. Розподіл завдань відбувається безпосередньо на засіданні Асамблеї. Вони можуть бути направлені в комітет, що займається роззброєнням і міжнародною безпекою, який вважається першим. Другим є відділ економічних і фінансових питань. Комітет з гуманітарних, соціальних і проблем культури є третім, а четвертий працює над вирішенням завдань деколонізації і з іншими політичними темами.
Є також відділення роботи з адміністративними та бюджетними питаннями, а шостим комітетом є міжнародний правовий. Якщо ситуація раптово набуває занадто гострого характеру, її дозволом знову займається Асамблея, навіть якщо раніше пункт був відправлений в інший підрозділ.
Спеціальні засідання
Асамблея народів, об 'єднаних ООН, може мати не тільки регулярні, а й особливі сесії - пов' язані зі спеціальними та надзвичайними питаннями. Це відбувається досить рідко і завжди супроводжується важливими історичними процесами. За всі роки, що існує Асамблея, це відбувалося 28 разів. Приводами для спеціальних засідань стають такі питання, як загострена ситуація на Близькому Сході, проблеми Намібії, фінансові проблеми ООН, апартеїд, наркотики, ставлення до жінок, забруднення навколишнього середовища, поширення СНІДу та ВІЛ. У центрі уваги може опинитися й урочиста подія - остання сесія, яка відбувалася двадцять четвертого січня 2005 року, була пов 'язана з шістдесятою річницею припинення існування концентраційних нацистських таборів. У деяких випадках засідання виявляється безрезультатним - робота Асамблеї не призвела до поліпшень ситуації в 1958 і 1967, коли загострювалися конфлікти на Близькому Сході, в 1956, коли політичні труднощі торкнулися Угорщини, у випадку з афганським конфліктом в 1980, а також у безлічі випадків розгляду дій Ізраїлю і Палестини на окупованих територіях сектора Газа.