Найважливішим пунктом при діагностиці ракових захворювань є імуногістохімічне дослідження. Щодня в організм людини проникають мікроорганізми, здатні запустити розвиток патологічного процесу. Захисні сили протистоять цьому, утворюючи антитіла. Ця реакція і лягла в основу створення ІГХ-дослідження.
Суть методу
Даний спосіб діагностики ракових захворювань є найбільш сучасним і достовірним. У процесі розвитку пухлинного процесу утворюються чужорідні організму білки - антигени. В цей же час імунна система виробляє антитіла, головна мета яких - запобігання розмноження патогенних мікроорганізмів.
Завданням імуногистохімічного дослідження є своєчасне виявлення ракових клітин. Для цього біологічний матеріал пацієнта обробляється безліччю антитіл, після чого ретельно вивчається під мікроскопом. Якщо дані білкові з 'єднання зв' яжуться з пухлинними клітинами, візуалізуватиметься їх світіння. Виникнення ефекту флюоресценції і свідчить про наявність в організмі ракових клітин.
На сьогоднішній день у розпорядженні фахівців, які здійснюють ІГХ-дослідження, є практично всі антитіла до різних видів пухлин, що служить запорукою отримання достовірних результатів.
Можливості
Сучасний вид діагностики дозволяє визначити:
- поширення пухлинного процесу;
- швидкість зростання злоякісних новоутворень;
- вид пухлини;
- джерело метастазів;
- рівень злоякісності.
Крім того, за допомогою імуногістохімічного дослідження може оцінюватися ступінь ефективності лікування ракових захворювань.
Показання і протипоказання
За допомогою цього способу існує можливість вивчення будь-яких тканин людського організму. Головною підставою для призначення імуногістохімічного дослідження є підозра про наявність злоякісної освіти.
У цьому випадку метод використовується для:
- визначення виду пухлини та області її локалізації;
- виявлення метастазів;
- оцінки активності пухлинного процесу;
- виявлення патологічних мікроорганізмів.
Також аналіз ефективний при проблемах із зачаттям.
Імуногістохімічне дослідження ендометрія показано при:
- безпліддя;
- захворюваннях матки;
- наявності патологій в органах репродуктивної системи;
- невиношування вагітності;
- хронічних захворюваннях ендометрія.
Крім того, ІГХ-дослідження призначається пацієнткам, у яких не настає вагітність навіть після декількох спроб екстракорпорального запліднення. Метод дозволяє визначити, чи є в організмі клітини, що знижують ймовірність зачаття.
Протипоказань до ІГХ-дослідження не існує. Єдиним фактором, через який неможливо провести аналіз, є непереборна складність при огорожі біоматеріалу пацієнта.
Як проводиться
У першу чергу методом біопсії отримують зразок тканини хворого. Рідше паркан матеріалу здійснюється в процесі ендоскопічного обстеження або хірургічного втручання. Спосіб отримання зразка залежить від виду пухлини і її локалізації.
Важливим нюансом є те, що паркан матеріалу при первинному обстеженні повинен здійснюватися до початку лікування. В іншому випадку результати дослідження можуть бути спотворені.
Після паркану біоматеріалу його поміщають у формалін і відправляють у лабораторію, де він піддається такій обробці:
- Зразок тканини знедирюється і заливається парафіном. В даному вигляді біологічний матеріал може зберігатися дуже довго, за рахунок чого ІГХ-дослідження може бути проведено повторно.
- Зі зразка збирають кілька тонких зрізів і переміщують їх на спеціальні скла.
- На них біоматеріал пофарбовується розчинами різних антитіл. На даному етапі може застосовуватися як мала панель, так і велика. У першому випадку вивчаються реакції після використання 5 видів антитіл, у другому - до декількох десятків.
- У процесі імуногістохімічного дослідження при раку будь-якого органу з 'являється ефект флюоресценції, що дає можливість фахівцеві визначити вид злоякісних клітин.
Інтерпретація результатів
Як правило, висновок готовий через 7-15 днів. Термін залежить від вигляду панелі (малої або великої). Розширений спосіб займає більше часу.
Вивченням зрізів біоматеріалу займається патологоанатом, який має знання і навички (підтверджені офіційним документом), необхідні для проведення аналізу.
При інтерпретації результатів особлива увага звертається на показник Ki-67. Саме він надає інформацію про ступінь злоякісності процесу. Наприклад, якщо результат показника після проведення імуногістохімічного дослідження при раку молочної залози становить не більше 15%, вважається, що прогноз більш ніж сприятливий. Рівень у 30% свідчить про активність пухлинного процесу, тобто про швидку швидкість його розвитку. Як правило, вона зупиняється після курсу хіміотерапії.
За деякими статистичними даними, якщо Ki-67 становить менше 10%, підсумок захворювання буде сприятливим (у 95% випадків). Позначка в 90% і вище означає майже 100% -ний летальний результат.
Крім показника злоякісності, у висновку зазначаються:
- антитіла, до яких виявлено схожість (тропність);
- вид ракових клітин, їх кількісне значення.
Важливо розуміти, що точний діагноз ставиться після отримання та вивчення інформації, зібраної за допомогою всіх проведених діагностичних процедур. Незважаючи на те, що ІГХ-аналіз вважається найбільш інформативним методом порівняно з гістологією, іноді необхідно використовувати обидва способи. Розшифровкою імуногістохімічного дослідження займається виключно онколог.
Насамкінець
У сучасній медицині особлива увага приділяється діагностиці ракових захворювань. Найбільш сучасним та інформативним методом вважається імуногістохімічне дослідження. З його допомогою виявляється не тільки наявність ракових клітин, але і визначається їх вид і швидкість розвитку злоякісного процесу. Крім того, на підставі результатів проводиться оцінка ефективності призначеного лікування.