Для кожного віку є свої казки. Для найменших підійдуть народні казки, більш прості і зрозумілі. Для дітей шкільного віку вже будуть цікавими і корисними авторські казки, в тому числі народні казки в літературній обробці. Також дитина разом з батьками може сама придумати казку і її героїв. Іноді героєм історії може бути і сама дитина, власна казка може допомогти їй вирішити якусь проблему, подолати страхи або навчитися чомусь новому.
Єдиного розуміння суті і призначення казок, серед психологів, як і слід було очікувати, немає. Одні психологи радять аналізувати казку разом з дітьми, питати чого казка їх навчила, інші радять ні в якому разі цього не робити. Трактування казок різними фахівцями також різне, тому тут є поле для роздумів і широкий вибір. Все залежить від казки і від віку - одну казку не варто обговорювати, іншу варто, якусь варто обговорювати тоді, коли дитина доросте до її обговорення.
Казками діти починають заслуховуватися приблизно з двох років, хоча можна читати і раніше.
Кілька слів про теорію казок.
З книги Д. Соколова «Казки і казкотерапія»: «Казки занадто очевидна річ, і практично жодна серйозна школа психології не пройшла повз того, щоб дати свій спосіб їх аналізу і розуміння» Один з підходів поведінковий (біхевіоральний) вважає, що казки просто описують різні форми поведінки і відповідно наслідки. (З «Колобка» - не тікай від мами - пропадеш. Трансактний аналіз звертає увагу на рольові взаємодії в казках, тобто кожен казковий персонаж має реального прототипу, наприклад Е.Берн описав як себе в реальному житті могла б вести Червона шапочка (Люди, які грають в ігри. Ігри, в які грають люди. Є.Берн). Юнгіанська аналітична психологія вважає героїв казок різними прявленнями однієї особистості, тобто частинами «я» однієї людини. Є підхід до розуміння казок в якому казкові герої розглядаються як персоніфіковані емоції (завдяки казці переживаються ті емоції, яких бракує в житті, або завдяки подоланню великого страху в казці дитина може легко впоратися малим страхам у житті). Гіпнотичні школа звертає увагу на схожість між наведенням трансу і прослуховуванням казок (атмосфера схожа: ритмічна мова, довірчий тон, дитина засинає під казку, є повтор певних словесних формул), що свідчить про те, що казка це не тільки набір можливостей, а й навіювання певних моделей поведінки, цінностей, переконань, життєвих сценаріїв, тобто казка несе в собі якесь послання.
Казкотерапія.
Гнездилов О.В.: «» Важливим фактом є те, що деякі казки мають терапевтичний ефект і для дітей і для дорослих «» Читаючи казку, розмірковуючи про неї, людина поки на несвідомо-символічному рівні, «» запускає «» власні творчі процеси. Казкотерапія - найдавніший у людській цивілізації метод практичної психології і один з наймолодших методів у сучасній науковій практиці «».
Цінною рисою казок є те, що в їх ході відбувається певна трансформація - слабкий герой перетворюється на сильного, недосвідчений на мудрого, лякливий на сміливого тощо. Таким чином, казка чудово сприяє розвитку дитини. Дитина з певного віку асоціює себе з головним героєм і в своїй уяві подорожує, бореться з чудовиськами, перемагає зло, перемагає страхи і т. д., тобто, «проживає» казку.
Ще казку можна програти як виставу або як гру і таким чином казки ще й сприяти фізичному розвитку дітей, їх активності та здоров'ю.
Не всі казки однаково корисні для дитини. Так само як мультфільми. Деякі казки вчать не дуже хороших речей. До корисного в казці стосується те, що казка розповідає дитині про те, як влаштований світ, які стосунки між людьми. А обговорення казки дає дитині знання щодо того, як поводитися в різних життєвих ситуаціях, вирішувати конфлікти тощо. Разом з тим казками передається уявлення про світ цілком конкретних людей, автора цієї казки, передається менталітет народу, психологія бідності або багатства, успіху або невдачі, так, казка може нав'язати і те, чого батьки не хотіли б прищепити дитині, наприклад, жорстокість або певний спосіб мислення. Народ у чомусь був мудрий, а в чомусь не дуже.
Виходячи з цього, потрібно фільтрувати інформацію, яку отримує маленька дитина і яка суттєво впливає на її розвиток.