Вступні слова в англійській мові несуть те ж смислове навантаження, що і в російській. Вони відіграють допоміжну роль, але наша мова без них стала б більш безособовою і бідною.
Ввідні слова дозволяють:
- Висловити своє або колективне ставлення: unfortunately (на жаль), (на жаль), to tell the truth (чесно кажучи).
- Упорядкувати свою промову: well (отже, ну), therefore (отже), in addition (до того ж).
- Вказати ймовірність події: probably (ймовірно), surely (напевно).
- Встановити джерело даних: in my opinion (на мою думку), in my view (з моєї точки зору), as to be said (кажуть), as someone said (як сказав хтось).
- Виграти час, дати собі паузу, щоб обміркувати наступні слова: among other things (серед іншого), by the way (до речі), at all (взагалі), in other words (іншими словами).
Зрозуміло, список функцій, які можуть виконувати ввідні слова, можна продовжувати. У будь-якому випадку з їх допомогою ви робите свою промову більш насиченою, конкретною і послідовною. Дуже корисно знати вступні слова тим, хто збирається складати іспити з англійської мови. Вони не тільки допоможуть виграти кілька секунд під час монологу, але і зроблять письмове есе більш логічним і зв'язковим.
Як відрізнити вступні слова в англійській мові від інших частин мови?
Не завжди це просто. Існують службові слова, значення яких може перегукуватися зі значенням ввідних слів. Наприклад:
Finally I could visit my mother-in-law.
I had a holiday and decided to visit parents or at last my mother-in-law.
У першому прикладі finally рівнозначно «після всього», отже, - це службове слово. Його не можна прибрати з пропозиції без втрати сенсу. У другому at last можна опустити. Пропозиція стане менш особистою, втратить відтінок жалю (можна відвідати тещу, але не дуже хочеться), але не втратить своє значення в цілому.
Вимовляти вступні слова в англійській слід, виділяючи інтонацією. А далі ми поговоримо про те, чи потрібно відокремлювати їх при листі.
Чи слід виділяти ввідні слова знаками перепинання?
Як іде справа в російській мові? Введені слова обов'язково виділяються комами або (в рідкісних випадках) тире. В англійській мові, як відомо, пунктуаційні правила є більш гнучкими і залежать від інтонації автора. Саме тому вступні слова дуже часто взагалі не виділяються знаками перепинання. На жаль, для багатьох учнів така гнучкість виявляється складною. Їм, які звикли до чітких правил російської мови, здається важким у кожному випадку самостійно вирішувати, чи слід ставити кому. Інші, навпаки, починають натхненно ставити знаки перепинання де доведеться, хоча мінімальні правила їх розстановки все ж існують. Порада для всіх: більше читайте оригінальних текстів англійською мовою, поступово ви навчитеся розуміти, де варто виділяти подібні оберти, а де ні.
Крім того, звертайте увагу на те, наскільки сенс вступного слова далекий від сенсу основного речення. Від ступеня віддаленості залежить і знак перепинання. Якщо ввідне слів вживається «мимохідь», і, проговоривши цю фразу, ви почуєте чіткі паузи навколо нього, його можна укласти в дужки. Найбільш м'який ступінь «віддалення» оформляється комами.
Ряд таких обертів потрібно виділяти комами з двох сторін (наприклад, «however» - «однак»). Деякі вступні слова виділяються комою, тільки якщо стоять на початку речення (наприклад, "also" - "" також "), а в середні пропозиції - ні. Це досить логічно. Навіщо перевантажувати речення знаками перепинання, адже це ввідне слово дуже коротке. Так, на пунктуацію впливає довжина і місце розташування слова в реченні.