Так само і вс & # 1123; воины, облекшись въ шелковыя од & # 1123; жды, препоясавшись дорогими, златомъ сіяющими поясами, сп & # 1123; шатъ тогда въ блистательн & # 1123; йшемъ великол & # 1123; піи предстать предъ лице Царя своего. Бо вони знають, що радість Царя збільшиться, коли він побачить особливу красу іхъ убранства, і що він т & # 1123; мъ ващшему зрадиться веселію, ч & # 1123; мъ більше вони покажутъ всердіє під час торжества його (Цар, який челів & # 1123; къ, по одній вн & # 1123; шності: і тому, хто бол & # 1123; е любитъ Царя, тотъ і од & # 1123; вдається тоді въ св & # 1123; тл & # 1123; йшія од & # 1123; жди). Надо цього, поєліку вони знають, що Цар въ день рожденія свого буваетъ щедр, - і роздає досить багато милостей або вельможам свій, або т & # 1123; мъ, який будинок & # 1123; його шануються людьми низькими і презр & # 1123; нними; то попередньо намагаються наповнити скарбниці його різний багатством, щоб він, бажаючи роздавати милості, могъ роздаватъ іхъ щедро, так щоб швидкий & # 1123; е виснажилося въ немъ желаніе къ роздаянію милостей, ніж оскуд & # 1123; ло його багатство. Все це вони д & # 1123; лютий, бо й самі над & # 1123; ються отримати за те велику нагороду.
Братія! якщо сини в & # 1123; ка сього, заради часової честі, встр & # 1123; чаютъ съ такимъ приготовленіемъ день рожденія земнаго Царя свого: то як ми повинні ср & # 1123; тать день рожденія в & # 1123; чнаго Царя нашого Іисуса Христа, Який за наше къ ньому всердіе нагородитъ насъ не временною, але в & # 1123; чною славою, і сподобитъ насъ чести не земнаго начальства, переходящаго къ преемнику Каково же будетъ намъ воздаяніе, о семъ говоритъ Пророкъ: іхъ-же око не вид & # 1123;, і вухо не чуючи, і на серці челів & # 1123; ку не взидоша, яже уготова Богъ люблячим Його (Іс. 64, 4; 1 Кор. 2, 9).
Якими ж від & # 1123; чеками ми повинні прикрасити себе? Я кажу: себе, тобто душі наші: поелику Царь нашъ Христосъ не требуетъ великол & # 1123; пія одеждъ, але прихильності душі, не дивіться на украшеніе т & # 1123; ла, але глядач на серце службовець Йому; не дивиться блеску тл & # 1123; ннаго пояса, коимъ препоясуються чресла, але захоплюється непереборимъ ц & # 1123; ломудріемъ, яке связуетъ стыдомъ вождел & # 1123; нія. Итакъ потщимся явиться предъ Нимъ искусными въ в & # 1123; нашого життя: кто искренн & # 1123; е любитъ Христа, пусть св & # 1123; тл & # 1123; е украситъ себя соблюденіемъ Его запов & # 1123; дей, дабы Онъ вид & # 1123; лъ что мы истинно въ Него в & # 1123; руемъ, являясь въ мъ великол & Уц & # 1123; брухт же заран & # 1123; є серця наші, очистимий сов & # 1123; сть, освятимъ духъ, і въ чистот & # 1123; и непорочности станемъ ср & # 1123; тать пришествіе всесвятаго Господа, дабы день рожденія Того, Кто родился отъ Пречистой Д & # 1123; вы, празднуемъ былъ непорочными Его рабами. Ктожъ є въ оний день нечистимъ і оскверненнымъ, тотъ не чтитъ рождества Христова, - тотъ хоча т & # 1123; ломъ і присутствуетъ при торжествах & # 1123; Господній, але духий свій далекий той Спасителя. Бо нечистий не можетъ їм & # 1123; ть общенія со святымъ, скупий съ милосердымъ, ростл & # 1123; нный съ д & # 1123; вственнымъ, і якщо він - негідний вступаъ въ таке общеніе, то т & # 1123; мъ більше причиняєъ Бажаючи здаватися старанним, він на самому д & # 1123; л & # 1123; є дерзкимъ, як тотъ, згадуваний въ Евангеліи челов & # 1123; къ, який, будучи званъ на шлюбний піръ, осм & # 1123; лився увійти въ собраніе святыхъ, не од & # 1123; вшись въ брачную од & # 1123; жду, і між т & # 1123 И ч & # 1123; мъ бол & # 1123; е блистала святость возлежавших тутъ праведниковъ, т & # 1123; мъ очевидн & # 1123; е была скверна гр & # 1123; шника, который, можетъ быть, не произвелъ бы такого отвращенія, если бы не явился въ сонм & # 1123 святих. Тому слуги царьові, зв'язавъ йому руки і ноги, вкинули його в темряву кром & # 1123; шну, не тільки за те, що він був гр & # 1123; шникъ, але і за те, що, будучи гр & # 1123; шником, присвоїли <unk> & # 1123; нагороду, опред & # 1123; лену святості (One& # 1139;. 22, 11-13).
Итакъ, ср & # 1123; тая день рождества Господа нашего, очистимъ себя, братія, отъ всякой скверны гр & # 1123; ховъ, наполнимъ сокровищницы Его различными дарами, дабы въ тотъ святый день было ч & # 1123; мъ ут & # 1123; шить странниковъ, обль Бо чи добре будетъ, якщо въ одномъ і томъ же будинок & # 1123;, між рабами одного пана, інший буде веселитися, нося шовкова одягу, а інший сумувати, ходячи въ рубищ & # 1123;, тотъ пересичатися їжею, а цей терп & # 1123; ть голодний і холодъ? и какое будетъ д & # 1123; йствіе нашої молитви, коли ми просимъ позбавити насъ лукаваго, а самі не хочемо бути милостиві къ своімъ братіямъ? Будемо наслідувати Господа нашого. Якщо Йому завгодно було сд & # 1123; лать б & # 1123; съ нами, учасниками небесної благодаті; то чому ж не брати участь у нас же землі багатств & # 1123;? брати по таїнствам не повинні бути чужими іншій одній по майну: ми в & # 1123; рн & # 1123; е приобр & # 1123; таємъ чрезъ то ходатаевъ за себе предъ Господомъ, коли своимъ иждивеніємъ питаемъ т & # 1123; хъ, кои приносятъ благодареніе Богу. Б & # 1123; дний, благословляючи Господа, виявляється користь тому, при сод & # 1123; йствіі коего благословляється Господь. Бо, як Писаніє говорите: горе челів & # 1123; ку тому, надто котораго ім'я Господа хулиться; таке воно ж говорите: миръ челов & # 1123; ку тому, чрезъ котораго благословляється ім'я Господа Спасителя нашого. Заслуга благодійника така, що він дім & # 1123; своемъ оказываеть милость одинъ, а въ Церкви устами многихъ умоляетъ Господа, и чего самъ бы не осм & # 1123; лился иногда просить у Бога, то, по ходатайству многихъ, получаетъ неожиданно. Прославляючи таке згадування наше, блаженний апостол сказав:щоб за дароване набагато за клопотанням багато чого подякували за це (2 Кор. 1, 11); & # 1123; ст & # 1123;: да будетъ приношеніе благопріятно і освячено Духомъ Святимъ (Рим. 15, 16)!