Одного вечора хтось чітко постукав до них у вікно. Мати сімейства пішла відкривати вхідні двері, але у ґанку нікого не було. Дивовижна справа, але на свіжовипаючому снігу під вікном не було і слідів людини, яка могла б стукати. Не привид же просився в гості?! Спантеличена жінка повернулася в будинок, і тут... Скло у вікні, куди постукав невидимка, вибухнуло з глухим звуком.
У всьому цьому було чимало дивного. По-перше в склі з'явився практично круглий отвір. По-друге, в подвійній рамі постраждало тільки зовнішнє скло. Внутрішнє залишилося абсолютно цілим, тільки в нього (якраз навпроти дірки) виявилися вплавленими якісь чорні тирси. По-третє... Коли дірку сфотографували, на плівці виразно проявилося обличчя старі, яка немов би заглядає у вікно з темряви. Ніхто з мешканців будинку так і не впізнав обличчя примарної жінки виразно видне на фотографії...
Можна сказати, що цей знімок є єдиним (з відомих експертам «Феномена»), де зображено лик «Примарного скляра» (так у всьому світі називають це загадкове явище). Але простих «слідів злочину» сфотографовано вже чимало. Один зі знімків потрапив у наш архів від інженера з Туапсе В.Багрова. Ось як він описує свою зустріч з невідомим:
"... По спині пробіг холодок, і я раптом виразно усвідомив, що в квартирі ще хтось є. Стрімко озирнувся і краєчком ока помітив швидкоплинний рух за шторою. Взагалі-то я не боягуз, але тут все тіло немов льодом скувало, такий жах раптом мене взув. Долаючи страх, на ватних ногах підійшов до вікна і відсмикнув фіранку. Уф-ф, нікого! Але тут посеред кімнати скрипнула половиця, потім ще, ще... Точно хтось невидимий неквапливо йшов до дверей. Я смикнувся було наздогнати «це», але так і не зміг зійти з місця, поки кроки не стихли в передпокої. Ви можете сказати, що на мене знайшло тимчасове помутніння розуму. Але в віконному склі залишилося переконливе підтвердження тому, що візит невидимки мені не причудився. Це акуратний круглий отвір діаметром близько п'яти сантиметрів. Фотознімок додаю... "
Фотографію ще однієї дивної дірі в склі надіслав до комісії «Феномен» житель міста Сургут Тюменської області В.Мартинов (пілот). І в його будинку відбувалося незрозуміле. У супровідній записці Мартинов пише:
"Круглий отвір у віконному склі з'явився в мою відсутність, так що природу його виникнення я не знаю. Скажу тільки, що живу я на четвертому поверсі дев'ятиповерхового панельного будинку. Важко уявити, що хтось спеціально забрався на таку висоту, щоб просто пошалити, зробивши склорезом дірку діаметром 50 міліметрів.
Але це ще не все. Поруч з вікном в кутку у нас стоїть журнальний столик і два крісла, так ось - кілька днів потому (після появи діри) в цьому кутку став лунати інтенсивний стукіт, походження якого з'ясувати не вдалося. І ще одна дивина - на людей у квартирі вре- мя від часу стало абсолютно безпричинно накочуватися «почуття безвихідної туги». Здавалося б, все в житті буває, але "чорна туга" виникала тільки в одному кутку квартири, причому відчуття бувало настільки гострим, що одного разу мені навіть довелося викликати для дружини "Швидку"... "
Отже, перед нами два місця, які відвідав «Примарний скляр» - одне на півдні, інше на Півночі. Не змовляючись між собою незнайомі люди описують подібні прикмети загадкового явища: отвори в віконному склі (круглі, навіть діаметр збігається), звуки - походження яких важко пояснити (розмірений скрип половиць, стукіт), після дивних гіпертрофованих емоцій (льодяний страх, чорна туга)... Що ж це може бути?
Це питання марно ставили собі численні дослідники феномену «Примарного Стекольщика», хоча нестачі в «матеріалі» для вивчення не було. В Америці лише за кілька весняних місяців 1954 року привид знищив величезну кількість вітрин і автомобільних вікон.
З архіву комісії «Феномен»:
12 квітня 1954 року журнал «Лайф» соробщив:"У місті Беллінгемі (штат Вашингтон) невидимий хтось за один тиждень розбив понад 1500 скла. Особливо дісталося автомобілям, у яких скло розліталися прямо на ходу. І жодного разу не були знайдені снаряди (предмети), якими це було зроблено. Фахівці висунули безліч гіпотез, починаючи від космічних вібрацій і закінчуючи звуковими хвилями з вихлопних труб. Але жодна версія не пояснювала всіх фактів. Справа в тому, що отвори з'являлися не тільки в склах, але і дверцятах машин, і навіть в оббивці сидінь...
15 квітня 1954 року начальник поліції міста Сіетла Дж. Лоуренс виступив у газеті «Дейлі Таймс» із засудженням невідомих громил, які розбили за одну ніч сотні скла. У лабораторії балістики намагалися відтворити пробоїни в безлічі спіщрилі міські вітрини, але фахівці так і не змогли домогтися нічого схожого...
17 квітня 1954 року відразу три графства на півночі штату Огайо зазнали нападу «Примарного скляра». Дзвін скла лунав одночасно в Лос-Анжелосі, Чикаго, Клівленді, штатах Кентуккі і Нова Англія і крім того, ще в дюжині міст Канади. Одночасно газети повідомляли, що невідома напасть знищує скло в Італії...
Поліція «стояла на вухах», але так і не знайшла злочинців. Та це й не дивно. Репортер з Клівленда Роберт Каббідж свідчив у суді, що особисто бачив як без видимих причин по черзі «вибухнули» шибки біля ста автомобілів, які скупчилися на стоянці біля магазину. Два помошники шерифа в Кінг-Кантрі (штат Вашингтон) клялися, що прямо на їхніх очах саме по собі розлетілося лобове скло у величезної вантажівки. Коли ж вони повернулися до своєї патрульної машини, виявили, що і в неї лобове скло вкрито віспинами і отворами. Відомий адвокат з Енсенади (Британська Колумбія) Мануель Кареага повідомляв, що в дорозі почув щось схоже на звук падіння чогось важкого на капот машини, а обернувшись побачив, як заднє скло «тане немов сніг»...
Якщо американські «специ» і знайшли справжнє пояснення тому, що відбувалося, то громадськості його не пред'явили. Можливо результати експертиз і досліджень були в підсумку засекречені, як це одного разу сталося в нашій країні, коли Скляр проявив себе особливо яскраво.
З архіву комісії «Феномен»:
20 вересня 1977 року в районі міста Петрозаводська спостерігався невпізнаний літаючий об'єкт, схожий на величезну медузу. Явище було настільки грандіозним, що спостерігалося за тисячу кілометрів - навіть з території суміжних держав. НЛО плив високо в небі, посилаючи на землю тонкі вогняні промені. У результаті в багатьох вікнах будинків Петрозаводська залишилися круглі отвори з акуратними оплавленими краями...
В Академії наук СРСР з цієї нагоди була розпочата дослідницька програма, що отримала кодову назву «Сітка АН». Одночасно, як свідчать деякі уфологи, до вчених приєдналися фахівці Міністерства оборони. Якого висновку дійшла бригада, що утворилася, невідомо. Інформація отримала гриф «Таємно».
Так що ж це таке - «Примарний скляр»?
Своє пояснення явищу запропонував у комісію «Феномен» старший науковий співробітник НВП «Істок» Г.Щелкунов. Він вважає, що в усьому «винні» шарові блискавки. І аргументує:
"Нещодавно феномен проявив себе в місті Щолково в будинку пенсіонерки А.Тикач. Вона помітила за вікном світловий спалах і тут же почувся дзвін скляного кругляша, що впав між віконними рамами, а в склі залишився отвір діаметром 80 міліметрів. Саму блискавку Тикач толком не розглянула, але краї отвору збігаються по «обробці» з діркою з «фрязинського випадку», коли цілий клас (30 учнів і вчителька) спостерігали як з вулиці до вікна притиснулася вогняна куля. Вікно луснуло, впустивши скляний диск 50 міліметрів у діаметрі. Фізика процесу ясна - від миттєвого перегріву і контрасту температур скло лопається за розміром блискавки. Зрозуміло і походження оплавлених країв таких отворів... "
Невже все так просто? А як же бути з «примарною старенькою», чиє обличчя проявилося на фотографії? А кроки невидимки, як це було у Багрова? Це ж явна прикмета півтергейста! А Петрозаводська медуза? Це ж НЛО!
Що ж, версія Щелкунова тільки підтверджує припущення інших дослідників (наприклад, І. Винокурова) вважають, що півтергейст, НЛО і шарова блискавка - явища одного порядку. Принаймні велика частина феноменів, що супроводжує їх, схожа. У тому числі і дивні звуки, потужний вплив на психіку людини, і все ті ж круглі дірки в склі, і навіть дивні образи, що з'являються на фотоплівці.... Тільки шарова блискавка «живе» близько хвилини, НЛО кілька годин, а півтергейст може тягнутися місяцями.
Але якщо це й так, то хто відповість на такі запитання «барабашки», які розшалилися, насправді лише прояв електромагнітних сил природи, або шарові блискавки зведені брати будинкових, привидів та іншої неживої? Відповідь вибирайте за своїм смаком. Тому що як справи йдуть насправді ніхто поки не знає.