Радянська військова промисловість подарувала світу багато цікавих розробок. Бойові кораблі, літаки, підводні човни та автомобільна техніка є зразками талановитого дизайну наших інженерів, які підтвердили свою ефективність. Далі йтиметься про "Чудовисько", - одну з найбільш дивних колісних машин, яка, як кріт, могла ховатися під землю.
Ім 'я цьому "монстру" КШМ МАЗ-543, що розшифровується як "Командно-штабна машина" на шасі МАЗ-543. Вона являє собою пересувний командний пункт, який для маскування можна було закопувати в землю, перетворюючи на замаскований бункер. Для цього готувалася спеціальна траншея, туди заганяли КШМ і зверху засипали землею. За нормативом на цю процедуру мало йти 30 хвилин. І стільки ж - на те, щоб машина самостійно вибралася з земляного полону. Здійснювалася це за допомогою семи гідродомкратів (чотири з боків, два ззаду і один спереду). Вони піднімали машину, потім водій запускав двигун і КШМ (напевно, неймовірно вражаюче) виповзала назовні.
До речі про двигун. Тут стоїть легендарний В-2 - танковий 12-циліндровий дизель об 'ємом 38.9 (!) літрів потужністю 525 к. с і моментом в 1400 Н · м. Різними модифікаціями цього мотора комплектувалися багато радянських танків часів Великої вітчизняної війни - від Т-34 до ИС-1. Те що потрібно, якщо ви задумали машину, якій доведеться виїжджати з-під землі.
Цікавий факт: Шасі МАЗ-543 досить широко використовувалося для різних військових проектів. У серію воно пішло в 1962 році, і з тих пір на нього встановлювалися: ракетні комплекси 9К72 "Ельбрус" і 9К76 "Темп-С"; реактивна система залпового вогню "Смерч" і багато інших. Також було створено велику кількість різних модифікацій.
Всередині КШМ був обладнаний за останнім словом техніки того часу (ми говоримо про кінець 70-х). Площа внутрішнього простору становить 26 кв. м, що достатньо для розміщення 10 чоловік командного складу, не рахуючи водія. Всередині салону знаходиться великий командний стіл, безліч спеціалізованого обладнання, а вести спостереження за противником дозволяє перископ.
Розробили цю машину фахівці 15 Центрального науково-дослідного випробувального інституту у Володимирській області. На жаль, в серію ця розробка так і не пішла, тому що тодішній міністр оборони СРСР Д.Ф. Устинов вважав її занадто дорогою. У підсумку було зібрано тільки один екземпляр, який кілька разів взяв участь у Параді Перемоги і був кинутий безславно гнити в якомусь лісі. У продовження теми інженерних чудес СРСР читайте: вертоліт Ка-29 дістануть із "засіків Батьківщини", адже рівних йому немає досі