Нескінченна шина з Радянського Союзу: чим вона була і куди зникла

Нескінченна шина з Радянського Союзу: чим вона була і куди зникла

Радянські інженери створили чимало цікавих речей. Найчастіше прорив вдавалося робити саме тоді, коли країні доводилося найважче. Так, у 1950-ті роки була створена унікальна "нескінченна шина". Рішення виявилося досить цікавим і багато в чому прогресивним. Однак, з якоїсь причини через роки від нього довелося не просто відмовитися, а ще й заборонити унікальну розробку. У чому ж була справа?


На дворі були 1950-ті. Не так давно закінчилася найбільш руйнівна війна в історії людства. Радянський Союз стрімко відроджувався після руйнувань, вчинених нацистами. Тим не менш, в цих умовах страшно не вистачало різних ресурсів. Стосувалося це і виробництва автомобільних покришок. І ось, у світлі голови радянських інженерів закралася дивовижна думка про те, що під час їзди на автомобілі, зношується не вся покришка, а переважно її протектор...

У підсумку було запропоновано створити шину нового типу, яка була б більш довговічною і бажано - багаторазовою. Саме останню і змогли запропонувати вітчизняні конструктори. У конкурсі серед численних робіт перемогла пропозиція створювати "протекторні кільця". Авторство інновації належить майстрам Ярославського шинного заводу. Суть новинки насправді була дуже простою - зробити змінний протектор на покришки. Випробувати технологію майбутнього вирішили на вантажівках ГАЗ-51.

Передбачалося, що протекторні кільця дозволять збільшити термін експлуатації покришок мінімум в 5 разів. Все, що було потрібно - це вчасно змінювати стертий матеріал. Зробити це можна було за допомогою штатного набору інструментів, який був у кожній машині. Потрібно було лише підняти потрібне колесо, спустити його, замінити протектор, а потім накачати знову.

Однак, далі випробувань проект не пішов, і в підсумку ініціативу зняли з порядку денного. Виробництво протекторних кілець у тому вигляді, в якому вони були на момент 1950-х, довелося заборонити. Все тому, що технологія через свою недосконалість виявилася банально небезпечною для учасників руху. Під час випробувань з 'ясувалося, що такі колеса набагато сильніше буксують. Більше того, від водія вимагалося здійснювати постійний моніторинг за станом кілець. Нарешті, під протектор нового типу раз у раз потрапляли всілякі дрібні предмети, які на високій швидкості ставали причиною розриву конструкції і навіть могли підірвати колесо.

Якщо хочеться дізнатися ще більше цікавого, то ось "п 'ятірка" поширених помилок при самостійній заміні коліс.