Якщо подивитися на танки Другої світової війни, то можна помітити одну дуже цікаву деталь, яка лежить буквально на поверхні, але в очі чомусь сильно не кидається. Вона полягає в тому, що у багатьох радянських танків на відміну від німецьких відсутність на стовбурі дульне гальмо. У чому ж полягає причина такої особливості конструкції вітчизняних машин і чи означає це, що наші танки були все-таки гірше німецьких?
Якщо уважно подивитися на бронетехніку різних країн періоду Другої світової війни, то стане зрозуміло, що дульного гальма не було не тільки у деяких радянських танків. Відсутній він і в окремих німецьких машин, більш того, дульного гальма немає на деяких моделях основного американського танка "Шерман". Подібним чином справи йдуть з британською, японською та іншою технікою. У чому ж полягає справа? Очевидно, що відповідь на питання криється не в слові "економія".
Правильна відповідь - технічна необхідність. Танкові знаряддя Другої світової війни, особливо її першої половини, значно поступалися за потужністю тим знаряддям, що стали ставити у всіх країнах на танки вже в роки холодної війни. Сучасні гармати куди потужніші, а тому кожна з них поголовно потребує дульного гальма. Як нескладно здогадатися, даний пристрій дозволяє скорочувати кількість порохових газів, що потрапляють у всередину машини, а також істотно скорочує віддачу знаряддя.
Створити потужну гармату без гальма теоретично можна, проте в цьому випадку доведеться надавати їй більше місця для "ходіння". А оскільки в танку з вільним місцем є відомі проблеми, то такий підхід є банально не конструктивним і не раціональним. Інша справа танки з гарматами малої потужності, як ранні Т-34, "Шермани" і багато німецьких легких танків. Слабка віддача робить дульне гальмо банально не потрібним.
Існує і друга причина - тактика ведення бою. Дульне гальмо створює хмару гарячих газів, які становлять серйозну небезпеку для людей, що стоять безпосередньо біля танка. Така машина є непримінною для здійснення танкового десанту (коли піхота сідає на броню).
Тим не менш, в роки Великої Вітчизняної війни активно йшла гонка гармати і броні. Силу і якість захисту намагалися постійно збільшувати, а тому до 1944 року майже всі вітчизняні танки, в тому числі нові модифікації Т-34 стали отримувати потужні гармати, які вже не могли обходитися без дульного гальма. Якщо хочеться дізнатися ще більше цікавого, то варто почитати про те, навіщо на вежу танка Т-90 натягують сітку (спойлер: не для маскування).