Команда, здатна збирати на трибунах під час своїх ігор багато десятків тисяч уболівальників, апріорі не може бути нецікавою, нудною. Саме такою є одна з найстаріших футбольних команд Німеччини "Ганновер 96". Вона з 'явилася на світ в 1896 році, за наступні 117 років двічі піднімалася на верхню сходинку п' єдесталу чемпіонату Німеччини. Але увійшла в історію німецького клубного футболу не тільки цим...
1:6 на честь ювілею
Свій півстолітній ювілей в 1946 році "Ганновер 96" вирішив відзначити урочисто - товариським матчем з "Шальке 04" з Гельзенкірхена. Свята у господарів поля, на жаль, не вийшло, програли вони більш ніж крупно - 1:6. Тим самим гості взяли переконливий реванш за поразку в двоматчевому фіналі чемпіонату Німеччини 1938 року - 3:3 і 3:4.
Але ще більш сумним виявився 100-річний ювілей клубу, що відзначався в 1996 році. У цьому сезоні "Ганновер" вилетів вже і з другої бундесліги, відправившись в регіональну лігу.
До речі, за повторною грою фіналу-38, що принесла лідерам ганноверців, гравцям збірної Німеччини Фріцу Дайке, Едмунду Малецькі, Людвігу Пелеру, Йоханесу Якобсу і їх одноклубникам перший в їх історії чемпіонський трофей, спостерігала рекордна для тих років кількість уболівальників - 95000 чоловік!
"Хитрий" тренер "Ганновера" -54
Другу і останню на сьогодні перемогу в чемпіонаті країни "Ганновер" здобув у 1954-му - в рік тріумфальної перемоги збірної Німеччини на чемпіонаті світу в Швейцарії. У вирішальному матчі команда з Ганновера, тренував яку Хельмут Кронсбайн на прізвисько Хітрець, з рахунком 5:1 розгромила "Кайзерслаутерн", за який грали відразу п 'ятеро чемпіонів світу. Цього ж року в Ганновері була побудована найбільша в Німеччині і Європі арена "Стадіон Нижня Саксонія" на 86 тисяч глядачів - один з тих, на якому в 1974 і 2006 роках проходили ігри чемпіонату світу з футболу.
У 2014 році виповниться 60 років з дня другої і останньої перемоги "Ганновера" в чемпіонаті Німеччини.
"Вуппертальське диво"
1960 - 1970 роки запам 'яталися вболівальникам з Ганновера трьома приємними фактами. Першим з них стала результативна гра нападника Ханса Сіменсмаєра, який за дев 'ять сезонів забив 72 м' ячі і донині є найкращим бомбардиром клубу в бундеслізі. Другий примітний факт: в сезоні-1963/1964 був встановлений рекорд середньої відвідуваності ганноверського стадіону - 46000 чоловік. Нарешті, третім фактом є матч, зіграний в заключному турі чемпіонату країни-1972/1973 і названий пізніше "Вуппертальським дивом". У цей день "Ганновер", який вже практично змирився з вильотом з бундесліги, несподівано крупно виграв в гостях у "Вупперталя" - 4:0 і обійшов переможений в останньому турі "Айнтрахт" (Брауншвейг), зберігши місце в елітній лізі німецького футболу.
Кубок імені Сіверса
У 1992 році "Ганновер" домігся унікального і досі ніким не повтореного досягнення - виграв Кубок Німеччини, будучи командою всього лише другого дивізіону чемпіонату. Героєм фінальної гри, перемоги в якій ганноверці домоглися тільки в серії післяматчевих пенальті, став їх воротар Йорг Сіверс.
В історію німецького клубного футболу скромний "Ганновер 96" увійшов тим, що став єдиною командою другого дивізіону чемпіонату, яка зуміла завоювати Кубок країни.
.
Пам 'яті Енке
Одним з найсумніших днів в історії клубу стало 10 листопада 2009 року, коли пішов з життя основний воротар команди і збірної Німеччини Роберт Енке. Футболіст, який без страху і докору відбивав удари суперників, не витримав ударів долі і депресії і добровільно зробив крок на рейки перед поїздом... У похороні улюбленця вболівальників взяли участь майже 40 тисяч осіб, а одна з вулиць Ганновера, що знаходиться неподалік від футбольного стадіону, стала носити ім 'я Роберта Енке.
Зірки "Ганновера"
Крім вже згаданих вище лідерів "Ганновера" 30-х років і віце-чемпіона Європи-2008 Роберта Енке, в складі клубу, для короткості званого фанатами "96", виступало чимало й інших неабияких футболістів. Найвідомішим з них є Юпп Хайнкес - чемпіон Європи 1972 року і чемпіон світу-1974. Чималий досвід виступів за збірні Німеччини та інших європейських країн мають такі зіркові гравці ганноверського клубу, як Джеральд Асамоа, Фреді Бобіч, Пер Мертезакер, Георге Попеску (Румунія), Міхаель Тарнат і Емануель Погнат, який грав деякий час у московському "Спартаку"