Про почерк

Про почерк

Він може зазнавати певних змін залежно від обставин життя і фізичного розвитку людини. У почерку, як і в поведінці та промові, розкривається внутрішній світ людини.


Під час листа рука дуже тонко реагує на зароджувані думки і почуття. Причому реагує з великою сталістю, що надає почерку однаковість.

Деякі закономірності

Багаторічна практика дозволила графологам помітити певні закономірності в почерку і їх обумовленість особистісними особливостями людини. Основні спостереження можна сформулювати у вигляді наступних положень.

Перше положення. Почерк характеризується ступенем геометричної витриманості письма. Йдеться про рівність ліній, рядків і полів, величину інтервалів між словами і рядками, однаковість натиску. Ступінь витриманості письма залежить від волі людини, запасів її внутрішньої енергії, здатності напружено працювати, врівноваженості характеру.

Друге положення. Всякі перебільшення в почерку вказують на прагнення людини виділитися, звернути на себе увагу, компенсувати відсутність бажаних якостей.

Третє становище. Прикрашеність почерку говорить про самовдоволення, хвастливість, обмеженість, навмисність поведінки.

Четверте положення. Хвилясті лінії в рядках і в підписі притаманні людям спритним, хитрим, які вміють пристосуватися.

П'яте положення. Велика кількість кутових ліній у листі вказує на твердість, наполегливість, конфліктність.

Шосте положення. Заокругленість ліній у листі характерна для миролюбних людей, які згладжують конфлікти, люблять і вміють підтримувати добрі стосунки.

Подальше накопичення досвіду дало можливість узагальнити зазначені вище положення і висунути наступний принцип графологічного аналізу.

Основні напрямки аналізу

Перш ніж перейти до детального аналізу почерку, необхідно провести його оцінку за трьома основними напрямками: ступеня гармонійності письма, його геометричної витриманості та графологічності. Попередня оцінка дозволяє судити про обдарованість пишучого, про його вольовий розвиток, працездатність, самобутність, особисту ініціативу.

Гармонійність почерку визначається наявністю гармонії між елементами письма, що утворюють одне ціле. Наприклад, окремо взяті літери можуть бути неказистими, з зломами, навіть з деформацією, але слово, складене з таких букв, створює при розгляді відчуття гармонійного цілого. Відповідно ступінь гармонійності письма свідчить про розвиток розумових здібностей, смаку, внутрішньої культури.

Геометрична витриманість листа визначається рівністю ліній рядків і полів, однаковістю відстані між словами і рядками, рівномірністю натиску. Ступінь геометричної витриманості письма говорить про запас внутрішньої енергії, вольові зусилля, про обдуманість дії і сталість відчуття, про вміння зберігати внутрішню рівновагу, здатність гальмувати небажані емоції.

Ступінь графологічності визначається відхиленням від каліграфічного почерку і характеризує самобутність людини, спектр прояву її індивідуальності. Чим більше відхилення, тим більше пишучий проявляє свою індивідуальність у житті, незалежно від того, чим він займається.

Після подібної оцінки, що створює загальне уявлення про почерк та особистісні особливості людини, починається детальне вивчення почерку за цілою системою інформативних ознак: форми, розміру, положення, напрямку та проміжних відстаней.

1. Ознаки форми. Буква в даному випадку розглядається не тільки як єдине ціле, але і як кожен її елемент окремо. Форма літери визначається характером описуючої її лінії, яка буває більш-менш округлою, або ламаною, або кутуватою.

Криволінійна або округла форма може мати вигляд розширеного або звуженого овала.

Кожна частина літери може, в свою чергу, мати прямі або криві обриси, містити в собі дуги, що відрізняються за довжиною і шириною, а також петлі і завитки.

2. Ознаки розміру. Найважливішою з ознак, що підлягають аналізу, треба вважати ознаку розміру, що відноситься до почерку в цілому і до окремих літер та їх елементів.

Під час розгляду окремих літер необхідно брати до уваги абсолютні розміри, а також відносні.

Аналіз відносних розмірів літер обов'язково повинен включати в себе вивчення мінливості форми, яка може з'явитися однією з видатних ознак почерку. Для кожної літери враховуються її загальний розмір, висота і ширина.

Показником мінливості може стати повторюваність крайніх розмірів літер: занадто великих або дрібних, дуже високих або низьких. Якщо йдеться про часте повторення крайніх розмірів, то це вже дозволяє говорити про виявлення майже постійної ознаки, що свідчить про певну індивідуальність людини. Багато графологів надають розмірам літер більше значення, ніж формі.

Іншим показником мінливості є висота літер у багатоскладних словах, а це є властивість, що зберігає відому сталість у людини.

3. Ознака положення букви При оцінці положення беруться до уваги ознаки загальні та приватні. Загальна ознака характеризує ступінь стисненості всього тексту, що надає йому особливий вид, який залежить від зближення літер, слів, рядків.

Інша загальна ознака - це порядок розташування рядків і літер, тобто мова йде про геометричну витриманість листа.

До приватних ознак відносять відстань між рядків.

Розташування літер та їх елементів розглядається відносно горизонтальної та вертикальної осей. По горизонтальній осі аналізується відстань між буквами. У багатоскладових словах враховується розташування максимального і мінімального проміжку між буквами.

По вертикальній осі аналізується висота літер, яка визначається відносно основної межі - лінії, що з'єднує всі нижні кінці окремих елементів різних літер. Обов'язково беруться до уваги напрямок основної риси і її форма. Найчастіше основна риса має напрямок більш-менш похилий і форму ламаної лінії.

Іноді для більшого уточнення в словах з'єднують нижні частини першої і останньої букв, що дозволяє проаналізувати повторюваність елементів букв, розташованих вище і нижче цієї межі. Враховується і напрямок самої лінії.

4. Ознака направлення, нахил почерку. Напрямок - ознака досить цінна, при цьому розглядається напрямок рядків, літер, окремих елементів.

Напрямок може бути вертикальним або похилим праворуч або ліворуч. У кожному випадку слід враховувати кут відхилення від вертикальної осі.

Розглядається однаковість напрямків, більша або менша паралельність прямих штрихів літер. Для цього часто продовжують осі елементів або осі букв: якщо елементи мають однаковий напрямок, то відповідні осі будуть паралельні. Насправді такого майже ніколи не буває, а осі перетинаються.

5. Проміжки між елементами, літерами та словами. У цій ознаці розглядаються повторюваність, одноманітність проміжків і їх положення.

Проміжки між літерами і між елементами букв - одна з важливих ознак, що характеризують індивідуальні особливості почерку. Найбільший проміжок у слові зазвичай пов'язаний з розривом або відсутністю штриха, що з'єднує одну букву з іншою.

6. Обчислення повторюваних ознак. У багатьох випадках для збереження в пам'яті різних ознак почерку проводять прості арифметичні обчислення. На полях аркуша виписується для кожного рядка кількість мінімальних і максимальних розмірів, наприклад кількість літер найбільшої висоти. Те ж саме можна зробити і щодо інших ознак, таких, як кількість букв з напрямком, сильно похилим вправо або вліво.

Зазвичай такі обчислення не роблять для всього аналізованого тексту, а лише в декількох місцях. Обов'язково це для перших або останніх рядків, в яких пишучий звичайно докладає більше і менше старання відповідно.