Відкриття Америки Христофором Колумбом, а також далекий шлях до берегів Індії мандрівником Васко да Гама були пов 'язані з романтичним морським судном під назвою Каравелла. Від самого слова так і віє далекими і незвіданими країнами. Але не тільки романтизм назви зацікавлює звичайну людину. Каравелла мала дивовижні морехідні риси, що дозволяють використовувати судно для різних цілей.
Каравелла - це вітрильне судно з двома або трьома щоглами, на яких закріплені косі і прямі вітрила. Слово каравелла походить від португальського "Cavaro" - маленьке вітрильне судно.
Як використовували каравеллу
До 30-х років XV століття каравела виконувала роль рибальських суден, а також використовувалася як торгове судно. З 1550 року каравели почали використовуватися португальцями для работоргівлі і дослідницьких походів. Походи відбувалися вздовж західного узбережжя Африки і мису Доброї Надії. Каравели рідко брали участь у морських битвах, але в історії були і такі випадки. Португальський король Жуан II оснастив невеликі каравели артилерійськими знаряддями. У поєднанні з їх високою маневреністю, яка не дозволяла великим судам взяти каравеллу на абордаж, вони змогли легко потопити судна неприємеля.
Види каравел
Каравелла-латина являє собою невелике судно з трьома щоглами і латинським озброєнням на них. Саме на таких суднах португальські мореплавці досліджували узбережжя Африки та Індійський океан.
Каравелла-редонда - це судно також з трьома щоглами, але має вже прямі вітрила. Ці вітрила найбільш ефективні при походах у відкритому морі і для переходів через океан, де присутні в основному попутні вітри. Вони використовувалися при плаванні з Європи до берегів Америки, а також у походах по Біскальській затоці.
Каравелла-армади. Головною їхньою відмінністю є наявність четвертої щогли, так званої фок-щогли, що має прямий парус. Також така каравела мала більш високий бак і гарматні порти, в яких розташовувалося до 40 вертлюжних гармат і фальконетів. Водотоннажність у каравел-армад досягала 150 т. Каравелла-армади брали участь у походах на всьому протязі XIX століття.
Озброєння каравел
Каравели не мали важкого озброєння і складалося воно в основному з легких гармат. Ці легкі вертлюжні гармати називалися бомбарди і встановлювалися на верхній палубі або на планширі. Були також арбалети, алебарди та аркебузи.
Легке озброєння каравел не могло протистояти важкому озброєнню інших типів кораблів і тому вони не часто брали участь у морських битвах. Каравелам знайшли активне застосування як десантним кораблям. Легкі бомбардири демонтувалися з корабля, перевозилися на берег і там використовувалися за призначенням. Стріляли бомбардири картеччю і свинцевими ядрами, які могли виготовлятися прямо на борту каравели.