Латинський алфавіт - основа безлічі сучасних мов світу

Латинський алфавіт - основа безлічі сучасних мов світу

Латинський алфавіт (латинський лист або латиниця) є основою писемності в багатьох мовах світу, зокрема романської та німецької групи. Включає в себе 26 букв, які в різних частинах планети можуть називатися зовсім по-різному.


Писемність, за основу якої було взято латинську абетку, використовується в усіх мовах балтійської, кельтської, німецької та романської груп, а також у деяких з іранської, семітської, тюрської, фіно-угорської та слов'янської груп, у баскській та албанській мовах. Також цю манеру написання можна зустріти в наречах Індокитаю, зокрема у В'єтнамі, на Філіппінах, в Африці, Океанії, Австралії та Північній і Південній Америці.


Латинський алфавіт: історія виникнення та розвитку

Ця писемність є далеко не такою стародавньою, як схильні вважати багато хто. Її «дідусем» можна сміливо назвати грецьку (або південноіталійську) абетку, на основі якої згодом була заснована етрусська абетка. І ось саме з останньої приблизно в 7 столітті до н. е. і сталася латинська, яка спочатку складається тільки з 21 літери.

Змінюється історія, і з алфавітом теж відбуваються різні метаморфози.

Наприклад, був час, коли букву «Z» і зовсім виключили, вважаючи зовсім непотрібною. «З» спочатку почала два звуки «до» і «г», і лише в 234 році було прийнято рішення про створення окремої букви «G». У першому столітті до н. е., коли з'являється безліч слів-запозичень з грецької мови, вводиться нова буква «У» і відновлюється вже порядком забута «Z».

У підсумку звичний для нас зараз набір букв оформився тільки в 800 році нашої ери. Хоча не можна не відзначити, що досі ведуться суперечки щодо «W»: деякі вчені-лінгвісти вважають її окремою, інші ж схиляються до думки про те, що це всього лише комбінація з двох «V», тому іноді можна зустріти алфавіт, в якому подаються 25 букв замість 26.

На сьогоднішній день латинський алфавіт з транскрипцією (спеціальними знаками-позначеннями, що допомагають правильно відтворити слово відповідно до правил читання даної мови) можна зустріти в будь-якому словнику.


У наступному розділі мені б хотілося розповісти про те, як же правильно вимовляються букви латинської абетки.

Латинський алфавіт: вимова

Не можна не зупинитися на тому, що всі звуки, як і в російській мові, підрозділяються на складаються тільки з голосу гласні і згодні, які утворюються ще й за допомогою деяких інших важливих органів артикуляції, наприклад зубів, мови, неба або 1916.

До латинських гласних відносять:

A/а/, E/е/, I/і/, O/о/, U/у/

Згодними в латиниці вважаються:

B/бе/, C/ке/, D/де/, F/еф/, G/ге/, H/ха/, K/ка/, L/ел/, M/ем/, N/ен/, P/пе/, Q/ку/, R/ер/, S/ес/


Латинський алфавіт: його популярність і затребуваність у сучасному соціумі

На даний момент з упевненістю можна сказати, що на землі практично не існує жодної дорослої людини, яка б не була з ним знайома.

Найкраще, звичайно ж, латинська абетка відома школярам і студентам, оскільки вони широко використовують її, вивчаючи, наприклад, фізику, алгебру, геометрію, хімію, або іноземні мови.

А чи знаєте ви про те, що латинський алфавіт можна по праву назвати джерелом міжнародного спілкування? Чому?

Просто без нього ніяк не можна обійтися. Основних причин, я б сказала, дві:


По-перше, як я вже згадувала раніше, на основі латинської абетки засновано більшість мов світу, причому, як реально існуючих, так і створених штучно (наприклад, ідо, інтерлінгва, есперанто).

По-друге, існує цілий ряд мов, манера написання яких настільки складна, що її доводиться спрощувати за допомогою так званого допоміжного письма. До речі, в Китаї і Японії, латиниця вивчається як такий допоміжний лист, і є обов'язковим предметом для вивчення, як у школі, так і у ВНЗ.