Головною ідеєю проекту зі створення літака на сонячних батареях була популяризація застосування альтернативних джерел енергії. Проект отримав назву Solar Impulse Project - "Сонячний імпульс" - і спланований на поетапну реалізацію протягом майже цілого десятиліття. Цього літа літальний апарат повинен здійснити переліт на загальну відстань в 2500 км. Початися він повинен у Швейцарії, а закінчитися в Марокко - там планується закладка найбільшої в світі сонячної електростанції.
Проект, в якому створення літака не є самоціллю, стартував 2003 року з розробки у Федеральній політехнічній школі Лозанни (Швейцарія) техніко-економічного обґрунтування. Цей навчальний заклад і надалі залишався базою для всіх робіт Solar Impulse Project, хоча в проекті беруть участь вже десятки підприємств Європи. Ініціаторами і головною рушійною силою затії є два швейцарські ентузіасти аеронавтики - психіатр Бертран Пікар (Bertrand Piccard) і бізнесмен Андре Борщберг (Andre Borschberg). Вони ж і пілотують літак, перший варіант якого - HB-SIA - вперше був представлений публіці в 2006 році.
Перший публічний політ апарат на сонячних батареях здійснив у 2009 році, а пізніше на ньому було встановлено рекорд тривалості пілотованого польоту для цього класу літаків. До 2011 року автори проекту створили другий варіант літального апарату і здійснили на ньому цілодобовий політ. Всі ці проміжні етапи, включаючи і переліт цього літа в Марокко, є підготовкою до запланованого на 2014 рік навколосвітньої подорожі унікального літального апарату.
Другий варіант літака має невелику загальну вагу - в повністю спорядженому стані і з пілотом на борту він становить 1600 кг. Однак у нього дуже довгі крила (63,4 м), на поверхні яких площею в 200 м також розміщені сонячні батареї. Вони забезпечують роботу чотирьох гвинтових моторів потужністю по 7,5 кВт. Для того щоб апарат міг літати і за відсутності сонячного освітлення (вночі або в хмарах), використовуються літій-полімерні акумулятори, що становлять чверть ваги літака. Однак і їх потужності не вистачає на темний час доби. Тому до настання вечора пілоти піднімають апарат на максимальну висоту в 12 кілометрів і кілька нічних годин планують, поступово втрачаючи висоту. Потім включається живлення електромоторів від акумуляторів, заряду яких вистачає до сходу безкоштовного джерела енергії.