Чому Геродота назвали батьком історії

Чому Геродота назвали батьком історії

Люди, які хоча б трохи цікавляться історією Античності, напевно чули ім 'я Геродота - відомого давньогрецького історика. Римський філософ, політик і оратор Ціцерон навіть називав його "батьком історії". Чому ж Геродоту було дано це почесне прізвисько?


Точна дата народження Геродота невідома і приблизно визначається як 484 рік до нашої ери. Він народився в Малій Азії, на території міста Галікарнаса, заселеного і створеного грецькими поселенцями. Майбутній історик у молодості брав участь у внутрішньоміських політичних конфліктах, а згодом багато подорожував. Він відвідав значну частину території ойкумени - так греки називали відомі їм землі, заселені людьми. Згодом переїхав до самої Греції, в Афіни, де продовжив створення своєї історичної праці. Геродот прожив довге життя для свого часу і помер у 425 році до нашої ери.

Його ім 'я було збережено нащадками завдяки тому, що він став автором першого історичного дослідження - дев' ятитомної книги, званої "Історія". Унікальність цієї книги ще й у тому, що це і найраніший прозовий літературний твір, який повністю дійшов до наших днів. Але необхідно мати на увазі, що ця книга несе мало спільного з сучасними історичними дослідженнями. Вона являє собою поєднання історичних оповідань з різними спостереженнями автора, які можна віднести до етнографічних і культурологічних суджень. Тобто, "Історія" - це ціла збірка, енциклопедія, присвячена як історії, так і сучасний для Геродота життя різних країн і народів.

Основний сюжет, розглянутий Геродотом - це греко-перські війни, що закінчилися за кілька років до написання "Історії". Проте не можна ставитися до праці Геродота як до наукової праці. Методологічний апарат сучасних дослідників, наприклад критика джерела, ще не були відомі стародавнім грекам. Тому в "Історії" можна зустріти і факти, які можна вважати достовірними, і просто записані міфи. Тим не менш, "Історія" - це дуже важлива книга, яка стала свого роду еталоном історичної праці ще в давнину. Саме на цій роботі ґрунтувалася спочатку грецька, а потім і римська традиція історіопису.