Що таке компетенція

Що таке компетенція

Слово "компетенція" походить від латинського дієслова "competo" - домагаюся, відповідаю. Компетенція - це здібності, знання, вміння, навички фахівця, завдяки яким він вирішує будь-які завдання або досягає бажаних результатів.


При оцінці персоналу під компетенцією розуміють формальні вимоги до особистісних і професійних якостей співробітників. У компанії прописуються певні набори ключових компетенцій для різного персоналу, що складаються зазвичай з 5 - 9 ознак. Вони служать основою для прийняття управлінських рішень при призначенні на посаду або відмові. У юриспруденції цим терміном позначають коло юридично встановлених повноважень конкретного органу або посадової особи. Типи компетенцій: - професійні (відносяться до конкретного технологічного процесу), - надпрофесійні (відносяться до різних елементів трудового середовища - ефективної взаємодії з іншими працівниками, вміння здійснювати і вдосконалювати свою трудову діяльність), - ключові, або базові (необхідні для отримання нових знань, адаптації до нових вимог і ситуацій). Ключова компетенція в свою чергу підрозділюється ще на кілька видів. Комунікативна компетенція - вміння спілкуватися і любити це робити. Не обов 'язково знати все, часто буває достатньо знати людину, яка знає відповідь на потрібне питання. Комунікативно компетентна людина з легкістю налагоджує зв 'язки, набираючи соціальний капітал. Інформаційно-комунікаційна компетенція - це продовження або доповнення комунікативної компетенції. Тільки замість знайомства з потрібними людей тут виступає вміння знаходити потрібні відповіді в інформаційних джерелах - інтернеті, насамперед. Сучасні засоби зв 'язку надають величезний вибір можливостей. Соціальна компетенція - це знання законів, звичаїв суспільства, вміння жити в нім. Самоменеджмент - це вміння керувати собою і своїм життям. Термін "компетенція" був вперше використаний американським соціологом Р.Уайтом в 1959 році. Він позначив компетентність як ефективну взаємодію особистості з навколишнім середовищем. На початку 70-х років 20 століття були проведені перші серйозні дослідження з розробки компетенцій. У той час підбір співробітників традиційно здійснювався екзаменаційним шляхом - перевірялося знання загальноосвітніх предметів, історії Америки, правил англійської мови та деяких економічних знань. Але в подібному підході були серйозні недоліки - тести насилу проходили мовні меншини, крім того, набрані бали не гарантували успіх. Девідом МакКлелланд розробив концепцію поведінкової компетенції, яка визначала поведінку успішних керівників. Був складений список з 19 загальних компетенцій. У 1989 році були визначені моделі компетенцій підприємців, продавців, службовців різних організацій. Приклади менеджерських компетенцій - надання впливу, аналітичне мислення, орієнтація на досягнення, впевненість у собі, командна робота, співпраця та інші. Звичайно, ідеальних співробітників, у яких всі компетенції будуть гармонійно розвинені, практично не знайти. У разі нерівномірного розвитку, одні компетенції можуть доповнюватися іншими. За допомогою системи компетенцій вирішуються такі завдання, як підбір персоналу, оціночні заходи, адаптація нових співробітників, мотиваційні програми, формування кадрового резерву, навчання і розвиток співробітників, розвиток корпоративної культури. Для оцінки компетенцій використовуються професійні та психологічні тести, проективні методики, групові дискусії, ділові ігри та інші заходи.