Діастолічна дисфункція лівого шлуночка 1 типу - що це за захворювання, і як його слід лікувати? Відповідь на поставлене запитання ми дамо в матеріалах поданої статті. Крім того, ви дізнаєтеся про те, чому такий патологічний стан виникає, і за якими явними ознаками його можна впізнати.
Загальна інформація
Перш ніж відповісти на запитання про те, чому виникає діастолічна дисфункція лівого шлуночка 1 типу, слід з 'ясувати, що являє собою даний орган.
Лівим шлуночком називають одну з чотирьох камер серця людини. Саме в ньому бере свій початок кровообіг (велике коло), яке забезпечує безперервний потік крові в організмі.
Що за хвороба?
Діастоличною дисфункцією представленої частини серця називають значне зниження її здатності переганяти кров у свою порожнину з легеневої артерії. Іншими словами, такий патологічний стан призводить до неможливості забезпечення нормального кровообігу.
Таким чином, діастолічна дисфункція лівого шлуночка 1 типу являє собою важке захворювання серця, яке характеризується недостатньою здатністю згаданої частини органу до розслаблення в період діастоли. Слід особливо зазначити, що він може займати приблизно 0,4 секунди. Цього часу буває цілком достатньо для того, щоб повністю відновити тонус, а також енергетичну наповненість серцевого м 'яза.
Чим небезпечне захворювання?
Діастолична дисфункція лівого шлуночка 1 типу викликається падінням фракції вигнання, що надалі призводить до помітного зниження ударного обсягу. Щоб не допустити застою крові в легенях і компенсувати дилатацію, починається збільшення систоличного обсягу шлуночка. Якщо така захисна реакція організму не послідує, то з 'являється явна загроза легеневої гіпертензії (повторної), а також значно зростає навантаження на інший шлуночок (правий), що згодом призводить до зменшення його обсягу. У результаті діастолічного тиску в ньому може виникнути венозна гіперемія. Якщо має місце гостра дисфункція, то легко розвивається набряк легенів.
Ймовірні причини виникнення
Чому може розвинутися діастолічна дисфункція лівого шлуночка 1 типу? Причини цього явища криються в наступному:
- гіпертонічні патології;
- гіпертрофічна кардіоміопатія;
- інфільтративні (періодичні) ураження серця (тобто, інфаркти, ІБС, хронічна гіпертензія (артеріальна), а також гіпертрофія окремих серцевих сегментів, які знаходяться поза зоною дилатації та витончення).
Ознаки відхилення
Такий стан дуже часто призводить до розвитку вторинних легеневих артеріальної та венозної гіпертензії. Цей патологічний стан може проявлятися в наступному:
- постійний кашель (нерідко приступоподібний);
- нічне диспне (пароксизмальне);
- задишка.
За якими ще ознаками визначається діастолічна дисфункція лівого шлуночка 1 типу? Симптоми такого відхилення можуть багато часу ніяк себе не проявляти. Однак з розвитком хвороби пацієнти починають спостерігати у себе такі ознаки, як:
- регулярні болі в серці, які носять приступоподібний характер (як при ішемічній хворобі);
- набряклість нижніх кінцівок;
- задишка (може спостерігатися навіть у стані спокою);
- спастичні явища;
- відчуття нестачі повітря.
При таких ознаках слід обов 'язково звернутися за консультацією до лікаря. Адже чим раніше цей патологічний стан буде виявлено, тим легше його взяти під контроль. Якщо представлене захворювання виявлено занадто пізно, то його лікування буде тривати дуже довгий час, з застосуванням великої кількості лікарських препаратів і всіх необхідних процедур.
Як вилікувати?
Наразі єдиної схеми терапії, яка була б визнана більшістю фахівців, не існує. Частково це пов 'язано з тим, що дане захворювання задоволене погано піддається діагностиці. Як було сказано вище, таке відхилення протікає дуже довгий час безсимптомно, в результаті чого хворий звертається за медичною допомогою занадто пізно.
Так що робити, якщо у вас виявилася діастолічна дисфункція лівого шлуночка 1 типу? Лікування такого захворювання зводиться до усунення причин, які провокують негативні тенденції. Таким чином, хворим необхідно:
- вилікувати наявну ішемію;
- зайнятися нормалізацією серцевого ритму;
- знизити артеріальний тиск.
Крім усього іншого, при виявленні такого патологічного стану пацієнту призначаються препарати групи блокаторів АПФ. Найчастіше вибір фахівців падає на "Лізоноприл". Його прописують у вигляді таблеток по 20-40 міліграмів на добу (у два прийоми).
Непоганих результатів у лікуванні цього відхилення вдається досягти і шляхом використання кальцієвих блокаторів. Таким чином, обидві лікарські групи знижують артеріальний тиск, значно зменшують потреби серцевих тканин в кисні, а також зупиняють і зменшують гіпертрофію лівого шлуночка. До речі, внаслідок прийому даних препаратів поліпшується робота діастоли серця, що в подальшому призводить до нормалізації гемодинаміки.
Найкращі результати лікування такого захворювання відзначалися при поєднанні калійсьберігаючих діуретиків з кардіологічними лікарськими засобами. При гострій необхідності можуть використовуватися й інші гіпотензивні медикаменти.