Показник кольорів крові: поняття, обчислення та інтерпретація результатів

Показник кольорів крові: поняття, обчислення та інтерпретація результатів

Окрему категорію в транспортній функції крові займає перенесення кисню, отриманого за допомогою системи органів дихання з навколишнього середовища, до всіх інших клітин і тканин для синтезу основної макроергічної речовини - АТФ (аденозинтрифосфат).

Цей процес неможливий без переносників життєво необхідного газу - еритроцитів, червоних клітин двояковогнутої форми. Їх колір поряд з самою здатністю пов 'язувати і віддавати кисень обумовлюється гемоглобіном, високодиференційованим білком четвертичної структури, основним компонентом якого є гемове залізо. Тому при крововтраті, дефіциті в їжі вітаміну В12, В9 або вищезгаданого металу всі симптоми анемії пов 'язані, в першу чергу, з втратою або недоліком синтезу гемоглобіну, а визначення його кількості в загальному аналізі стоїть початковим пунктом. Однак важливо не тільки сукупний його зміст, але і ступінь насиченості ним еритроцитів. Для цього і вписаний в аналіз крові колірний показник, норма якого коливається і у чоловіків, і у жінок в межах 0,85 (6) -1,05. Вираховується він як поділ потроєного числа гемоглобіну в грамах на перші три цифри кількості еритроцитів.

Характеристика і формула ЦП

Колірний показник крові - вкрай важлива категорія для диференційної діагностики анемічного синдрому, тому що може звузити коло пошуків з вихідної причини його появи. Тому якщо пацієнт самостійно звертається до лікаря або у нього виявляються при профілактичному огляді або в стаціонарі такі симптоми, як наростаюча загальна слабкість, швидка стомлюваність, запаморочення аж до втрати свідомості, то в першу чергу йому проводять розгорнутий клінічний аналіз крові. У ньому визначаються не тільки кількісні (різні формені елементи), а й якісні її характеристики. У їх число входить концентрація гемоглобіну, колірний показник крові, швидкість осідання еритроцитів. По першому з них судять про наявність і ступінь анемічного синдрому (легка - > 90г/л, середня - 90-70 г/л, важка - < 70 г/л), в той час як норма його коливається від 120,0 до 140,0 у жінок і від 130,0 до 160,0 у чоловіків.

Інтерпретація результатів

А колірний показник крові дозволяє класифікувати анемію на гіпо-, нормо- і гіперхромну, і вже далі виходити на первинну етіологію захворювання. Це можуть бути вроджені дефекти структури гемоглобіну, залізодефіцит, гострі або хронічні кровотечі, пошкодження генетичного апарату еритроцитів або надлишкові їх руйнування, нестача вітамінів і мн. Так, наприклад, при перших двох згаданих причинах колірний показник крові знижений, при других - в межах норми або змінюється незначно, а при останній - навіть підвищений. Це дозволяє лікарям більш швидко і ефективно виходити на справжній клінічний діагноз пацієнтів і своєчасно призначати відповідне лікування. Таким чином, колірний показник крові можна сміливо віднести до одних з основних і найважливіших пунктів лабораторної діагностики.