Онкомаркери легенів: назва, види, класифікація, правила здачі, проведення аналізів, їх розшифровка та поради лікарів

Онкомаркери легенів: назва, види, класифікація, правила здачі, проведення аналізів, їх розшифровка та поради лікарів

На першому місці за смертністю пацієнтів з різними онкологічними захворюваннями стоять люди з раком легенів. Провівши ретельні дослідження, ВООЗ класифікувала понад 23 види патологій, пов 'язаних з онкологією легенів. Ці захворювання, на жаль, на ранніх стадіях діагностується досить рідко. Причиною тому служить безсимптомний перебіг хвороби. Саме тому найчастіше першим ознакам розвитку патології не приділяється належної уваги. Однією з найголовніших причин виникнення онкологічного захворювання є куріння. Серед пацієнтів, у яких був діагностований рак легенів, 90% були схильні до цієї згубної звички. Однак курці просто-напросто ігнорують тривалий кашель, який є першим симптомом захворювання.

Що таке онкомаркери?

До онкомаркерів належать специфічні речовини, які виділяються в тканинах організму для того, щоб боротися з онкологічними патологіями. Якщо під час діагностики виявилася присутність онкомаркерів легенів, це свідчить про те, що в організмі присутня пухлина.

Що вони собою представляють? Онкомаркерами називаються особливі білки, присутні в організмі людини, яка страждає на захворювання, пов 'язане зі злоякісною пухлиною. Саме пухлинними клітинами продукуються онкомаркери. Відбувається це з самого моменту утворення пухлини. Це дає можливість виявити присутність патології на найбільш ранніх етапах.

В даний час аналіз на присутність онкомаркерів - самий достовірний спосіб виявлення злоякісної пухлини і оцінки ефективності терапії протиракової спрямованості. Онкомаркери дають можливість передбачити рецидиви онкологічної патології перш, ніж вони почнуть клінічно проявлятися.

Виявлення онкомаркерів на рак легенів допомагає виявляти ракову новоутворення на етапі зародження. Тобто до того, як почнуть проявлятися клінічні ознаки захворювання. Ця обставина допомагає в профілактичних заходах з обстеження людей, в оточенні яких є люди з онкологічними захворюваннями.

Види та значення онкомаркерів

Кожним новоутворенням виділяється характерний тільки для нього онкомаркер. На сьогоднішній день медицині відомо понад 200 різних білків. Проте діагностичною цінністю поки володіють всього 20 з них.

Найчастіше визначаються такі види онкомаркерів:

  1. Онкомаркер УА 15-3. Підвищення концентрації цього білка говорить про наявність ракової пухлини в молочній залозі.
  2. Онкомаркер СА 125. Свідчить про присутність раку яєчників.
  3. Онкомаркер УА 19-9. Його присутність є наслідком злоякісної новоутворення, локалізація якої - в підшлунковій залозі.
  4. ПСА (простатспецефічний). Цей антиген дає можливість виявити онкологічне захворювання простати.
  5. АФП (фотопротеїн). Підвищення його концентрації означає злоякісне новоутворення в печінці.
  6. РЕО - підвищення рівня цього антигену відбувається під час захворювання на рак шлунка або легенів.
  7. В2М - підвищується, якщо в організмі присутня множинна мієлома, або деякі види лімфом.
  8. СЕА - антиген, що виділяється при злоякісному ураженні прямого кишечника.
  9. Сироватковий гаммаглобулін. Часто виявляється при розвитку пухлини в головному мозку.

Класифікація онкомаркерів

У сучасній медицині існує наступна класифікація онкомаркерів:


  1. Головні - характеризуються високою специфічністю і чутливістю.
  2. Другорядні - їх дослідження проводиться одночасно з головними онкомаркерами. Їх чутливість і специфічність невисокі. Проте в комплексі з головними онкомаркерами вони дають більш точний діагноз. Крім того, їх використовують у процесі виявлення рецидиву.

Згідно походження вони бувають:

  • рецепторними;
  • гормональними;
  • онкофетальними;
  • ферментними.

Існує і наступна класифікація:

  1. Згідно локалізації вони бувають гуморальними (відносяться до крові і лімфи) і тканинними.
  2. Згідно з хімічними ознаками можуть бути цукридами, гліколіпідами, поліпептидами та ін.
  3. Згідно з біологічними функціями бувають гормонами, онкофетальними антигенами, ферментами, рецепторами та іншими сполуками.

Маркери при раку легенів

Раком легенів називається група пухлинних захворювань, які мають злоякісну природу. Розвиток цих новоутворень відбувається в епітеліальних клітинах легенів і бронхів. Для них характерна атиповість. Медичні статистичні показники простежують чітку тенденцію до активного поширення онкології легенів у різних групах населення. Згідно зі статистикою, найчастіше цьому захворюванню піддаються чоловіки, особи, які проживають у мегаполісах, і ті, хто схильний до несприятливих факторів (підземні роботи, діяльність у приміщеннях з високим рівнем запиленості). Крім того, в групі ризику перебувають курці з високим стажем, а також люди, які мають онкологічну спадковість.

Виявлення в аналізі крові онкомаркерів легенів і бронхів дає можливість підозрювати виникнення злоякісної пухлини навіть на початкових етапах захворювання. Після отримання результатів даного аналізу фахівець може використовувати більш інформативні методи обстеження, щоб отримати необхідні дані: локалізацію процесу, розміри новоутворення, ступінь злоякісності, присутність метастазів, а також стадію захворювання.

В даний час медициною визначено, які онкомаркери на рак легенів повинні бути присутні в людському організмі при розвитку патології. Наявність ракових новоутворень підтверджує присутність таких онкомаркерів:

  • нейрон-специфічної енолази;
  • антигена плоскоклітинної карциноми;
  • карцином-ембріонального антигену;
  • цитокератину;
  • онкомаркера СА 125.

Причини призначення та правила складання

Пошук онкомаркерів на рак легенів і бронхів проводиться, якщо у лікаря є підозри на розвиток злоякісної пухлини в легенях або бронхах. Результати досліджень підтверджують або спростовують поставлений раніше діагноз. Аналіз на онкологію легенів проводять, якщо в бронхах або легенях виявлені будь-які неясні новоутворення після проведення рентгенограми і бронхоскопії.

Ще одне свідчення до проведення цього дослідження - уточнення ступеня і походження злоякісної новоутворення. Воно може розвиватися в дихальних шляхах або бути метастазами іншої пухлини злоякісного характеру.


Дослідження крові на онкомаркери легенів слід проводити перед оперативним втручанням і після нього. Це потрібно, щоб оцінити результативність процедури.

Особливих заходів для підготовки дослідження на онкомаркери легенів, які слід було б виконати пацієнту, немає. Єдиною умовою є проведення забору крові вранці і натощак. Категорично заборонено вживати алкоголь за 4 дні до обстеження.

Не слід проводити аналіз, якщо людина хвора інфекційним захворюванням, або тільки перенесла його. Результатом може стати некоректність даних дослідження.

Процедура огорожі

Після того, як лікар призначив проведення дослідження крові, пацієнту слід пройти в лабораторію для забору проби на онкомаркери легенів. У маніпуляційній або спеціальному кабінеті і в стерильних умовах медсестрою буде проведений забір проби крові шприцом або вакуумною системою. Місцем взяття проби найчастіше є кубітальна відень, яка знаходиться в ліктьовому згині. Після цього біоматеріал відправляється в лабораторію, там і буде проводитися аналіз з використанням реагентів.

Отримавши результати, фахівець робить висновки, і, в разі необхідності, призначає додаткове обстеження.


Розшифрування результатів

Правильне розшифрування та оцінка отриманих результатів може проводитися виключно фахівцем-онкологом. Якщо вміст онкомаркерів легенів в аналізі крові перевищує норми, то, швидше за все, будуть потрібні додаткові обстеження.

Існують такі норми вмісту маркерів крові:

  • нейрон-специфічної енолази - не більше 13,3 нг/мл;
  • антигена плоскоклітинної карциноми - не більше 1,5 нг/мл;
  • карцином-ембріонального антигену - менше 37 Ед/мл;
  • УА 125 - не більше 46 Ед/мл.

Однак перевищення показників цих онкомаркерів не обов 'язково є свідченням розвитку онкології легенів. Це може відбуватися і при інших ракових патологіях або гострих і хронічних запаленнях.

Профілактичні поради лікарів

Якщо людина здорова, серед її кровних родичів відсутні хворі на рак, то починаючи з 40 років їй достатньо буде один раз на півтора-два роки здавати основні онкомаркери для того, щоб виявити рак на ранніх етапах. Чоловікам слід здавати такі онкомаркери: РЕА, аналізи ПСА і СА 242. Жінкам же необхідно здавати РЕА, УА 15-3 і УА 242.