Обмінна нефропатія у дітей: можливі причини, симптоми, діагностика та лікування

Обмінна нефропатія у дітей: можливі причини, симптоми, діагностика та лікування

Більшість проблем зі здоров 'ям у дорослих мають передумови для розвитку в дитячому віці. Це стосується і захворювань сечовидільної системи. Уролітіаз, або каміння в нирках, найчастіше є наслідком обмінної нефропатії. У дітей різні варіанти перебігу патології зустрічаються в різному віці. Щоб попередити розвиток ускладнень у майбутньому, важливо коригувати обмінні порушення відразу після їх виявлення.

Медична довідка

Нирки - це головний елемент організму, що відповідає за очищення крові від шкідливих речовин. Даний процес добре продуманий природою на всіх його етапах. Нирки дитини починають функціонувати задовго до її народження. Ще в утробі вони відповідають за очищення крові від продуктів обміну. Фільтрація здійснюється завдяки нирковим клубочкам і системі особливих трубок - канальців. В останніх відбувається поділ крові: корисні елементи "відправляються" назад по кровоносному руслу, а непотрібне виводиться разом з сечею. Сам процес безперервно контролюється ендокринними залозами.

Обмінна нефропатія у дітей - це клінічний симптомокомплекс, а не окреме захворювання. До його розвитку можуть призводити різні патології. Однак усунення першопричин дозволяє назавжди забути про підступну недугу, вести звичний спосіб життя. Відсутність своєчасної діагностики та грамотного лікування небезпечно виникненням дисфункції нирок і нефротичного синдрому. Останній супроводжується сильними набряками в області обличчя і верхньої частини тіла.

Основні причини

Основною причиною патологічного процесу прийнято вважати порушення обміну речовин. Подібні зміни призводять до появи різних кристалів солей у сечі дитини, розвитку запалення.

Крім того, ціла група факторів може спровокувати порушення в роботі нирок. Серед них найбільш поширеними є такі:

  • інтоксикація хімічними речовинами;
  • неправильне харчування;
  • отруєння промисловими продуктами;
  • анатомічні аномалії, що з 'явилися після народження дитини.

Окремо слід розглянути вроджену форму патології. У цьому випадку дисфункція нирок виявляється вже в перші кілька місяців після появи малюка. Основною її причиною виступає ускладнений перебіг вагітності. Якщо в період виношування у майбутньої мами виникає гестоз в 3 триместрі, ймовірність розвитку обмінної нефропатії нирок у дитини зростає в кілька разів.

Спровокувати вроджену патологію можуть і різні стани, що супроводжуються гіпоксією плоду. Кисневе голодування плоду на початкових етапах вагітності призводить до розладу органогенезу. При цьому закладка і внутрішньоутробний розвиток нирок дає збій.

Деякі мутації на генетичному рівні також можуть спровокувати нефропатію. Однак подібні випадки зустрічаються в медичній практиці вкрай рідко.


Класифікація патології

Залежно від першопричини обмінна нефропатія у дітей може бути первинною або вторинною. Первинна переважно зустрічається у немовлят і являє собою спадкове відхилення. Ця форма патології швидко прогресує. На її тлі зазвичай розвивається ниркова недостатність або сечокам 'яна хвороба.

Вторинна нефропатія діагностується частіше. Вона розвивається на тлі впливу ендогенних і екзогенних факторів. Основна маса подібних нефропатій - порушення кальцієвого обміну. В нормі в аналізі сечі знаходиться деяка кількість солей в розчиненому вигляді. Під впливом негативних факторів вони кристалізуються і випадають в характерний осад.

Також існує й інша класифікація. Залежно від переважаючих в урині кристалів солей виділяють такі види обмінної нефропатії у дітей: оксалурія, фосфатурія, уратурія і цистиноз. Кожен різновид патології має характерні риси.

  1. Оксалурія. Даний вид патології зустрічається у 80% випадків. Переважно має спадковий характер. Довгий час оксалурія протікає безсимптомно. Проявляється ближче до дошкільного віку. В аналізі сечі виявляють кристали оксалатів, білок, еритроцити і лейкоцити в незначних кількостях. Перебіг патології практично не впливає на розвиток дитини. У деяких випадках проявляються симптоми, характерні для ВСД, алергічні реакції.
  2. Уратурія. Це рідкісна патологія (до 5% серед усіх випадків), обумовлена порушенням обміну сечової кислоти. На ранніх етапах діагностувати її неможливо. Для уратурії характерна латентна течія. Спочатку аналіз сечі несуттєво відрізняється від нормативних показників. У міру прогресування недуги в ній кількість уратів зростає, сама урина набуває цегляного відтінку.
  3. Фосфатурія. Цей різновид патології становить порушення обмінних процесів за участю фосфору і кальцію. Основною її причиною появи виступають інфекції сечовидільної системи. Набагато рідше фосфатурія формується на тлі незбалансованого харчування або патологій ЦНС, рахіту. Незначна присутність кристалів солей у сечі не вважається відхиленням, тому не вимагає специфічної терапії. Рівень фосфатів можна відкоригувати за допомогою дієти, прийому "Канефрона".
  4. Цистиноз. Патологія характеризується надлишковим вмістом у сечі цистину - результату обмінних процесів аліфатичної амінокислоти. Надлишок його в клітинах і неможливість зворотного всмоктування є наслідком генетичних аномалій. Накопичується речовина не тільки в нирках, а й зачіпає лімфовузли, печінку і селезінку.

Визначення різновиду обмінної нефропатії у дітей в ході діагностичного обстеження дозволяє підібрати грамотне лікування.

Клінічна картина

Більшість форм патології протікає безсимптомно. При цьому дитину практично нічого не турбує, вона активно розвивається і росте. Порушення в роботі нирок зазвичай виявляються після здачі загального аналізу сечі. Кристали солей, що з 'явилися в урині, завжди вказують на наявність проблем з обмінними процесами.

Лише в деяких випадках присутні характерні ознаки обмінної нефропатії. Наприклад, при вродженій оксалурії можуть проявлятися симптоми подагри, артропатій, діабету або сечокам 'яної хвороби. Це так звані поєднані патологічні стани. Вони розвиваються через вихідний розлад обмінних процесів, причому на різних рівнях.

Діти з дисфункцією нирок часто страждають ожирінням, гіпотонією та алергічними проявами. У них можливі проблеми з сечовипусканням у вигляді печіння або хворобливості. Можна сказати, що симптоми обмінної нефропатії у дітей досить специфічні. Багато в чому вони обумовлені основним захворюванням.


Методи діагностики

У домашніх умовах виявити дисфункцію нирок неможливо. Іноді кристали солей батьки виявляють при зливанні сечі з дитячого горщика. У нормі урина має солом 'яний колір і досить прозора. При появі каламутних домішок або осаду необхідно звернутися до лікаря.

Діагностикою і подальшим лікуванням обмінної нефропатії (код за МКБ-10 - N16.3) займається дитячий уролог або нефролог. Після проведення фізикального огляду, вивчення скарг фахівець призначає додаткові аналізи. Вони необхідні для постановки правильного діагнозу та уточнення форми патології.

Обов 'язковим є загальний аналіз сечі. Він дозволяє визначити наявність у ній кристалів, білка. Аналіз сечі щодо Нечипоренка рекомендується в складних випадках. З його допомогою можна виявити приховані форми пієлонефриту і гломерулонефриту, які іноді стають причиною дитячої нефропатії.

Для оцінки роботи нирок і визначення структурних змін також призначається ультразвукове дослідження. Це абсолютно безпечний метод діагностики. Дітям старшого віку додатково потрібна оглядова урографія з використанням контрастної речовини.

Медикаментозна терапія

Клінічні рекомендації при обмінній нефропатії у дітей з лікування залежать від різновиду патології.


Наприклад, у разі оксалатної її форми призначають препарати з антиоксидантною дією і мембранотропним ефектом. При уратурії хороший лікувальний ефект надають медикаменти, що знижують вироблення сечової кислоти ("Нікотинамід", "Цистенал"). Для купірування фосфатурії прописують кошти, що підкисляють сечу ("Метіонін"). У разі цистинозу для підклацання урини рекомендуються "Блемарен", цитратні суміші.

Вибір конкретних препаратів, їх дозування визначає лікар. Самостійна терапія небажана.

Особливості дієтичного харчування

Лікування обмінної нефропатії у дітей неможливе без дотримання спеціальної дієти. Як правило, рекомендується капусно-картопляний раціон. Однак залежно від форми недуги деякі продуті потрапляють під заборону.

При оксалатній нефропатії не рекомендується вживання червоного м 'яса, шпинату, шоколаду і кислих ягід. У разі уратурії краще відмовитися від яловичої і свинячої печінки, бобових, како і різних видів горіхів. Якщо лікар поставив діагноз "фосфатна нефропатія", з раціону потрібно виключити жирні сири, куряче м 'ясо, горох шоколад. При цистинозі до переліку заборонених продуктів входять сир, яйця, м 'ясо та риба.

Не можна забувати про правильний питний режим. Для зниження концентрації солей в організмі необхідно споживати достатню кількість рідини. Воду краще вибирати мінеральну або звичайну без газів.


Фізіотерапевтичне лікування

Фізіотерапія рекомендується за наявності супутнього запального процесу в нирках. Йдеться про такі захворювання, як пієлонефрит, інтерстиційний нефрит. Для купування запалення застосовують такі процедури:

  • УЗ-терапія;
  • магнітотерапія;
  • брудолікування.

Допомога народної медицини

Як допоміжний метод лікування обмінної нефропатії у дітей доктор Комаровський, який є відомим педіатром, рекомендує народну терапію. Однак і в цьому випадку без попередньої консультації з лікарем не обійтися.

Різноманітні за складом трав 'яні збори показують високу ефективність у боротьбі з різними нефропатіями. Щоб не виникло звикання, лікарські рослини необхідно змінювати раз на 2 тижні.

Наприклад, добре допомагає при дисфункції нирок овес. Приблизно 200 г сировини потрібно залити 2 л води, прокип 'ятити. Потім відвар слід процедити. Приймати засіб рекомендується двічі на добу, при цьому кожен раз збільшуючи дозування з 1/3 до цілого склянки.

Прогноз на одужання

Якщо маленький пацієнт дотримується всіх рекомендацій лікаря, йому вдається досить швидко впоратися з недугою. Прогноз у більшості випадків сприятливий. Біохімічні показники сечі по мірі лікування поліпшуються, виражена симптоматика відступає.


Способи профілактики

Для попередження обмінної нефропатії необхідно раз на рік проходити повну диспансеризацію. Якщо дитина перебуває в групі підвищеного ризику, їй потрібен особливий питний режим. Крім того, важливо виключити всі провокуючі недугу фактори, своєчасно лікувати всі захворювання. Тільки в цьому випадку можна сподіватися, що недуга обійде стороною.