Неімунна водянка плоду: причини і наслідки

Неімунна водянка плоду: причини і наслідки

Вагітність - чудовий час у житті жінки. У цей період необхідно ретельно стежити за своїм здоров 'ям і внутрішньоутробним розвитком малюка, адже навіть незначні збої або приєднання інфекції можуть призвести до непоправних наслідків, одним з яких є неімунна водянка плоду. Що це і які наслідки може викликати ця хвороба, розгляньмо в статті.

Визначення

Водянка - це патологічний стан, що виникає під час внутрішньоутробного розвитку плоду, і характеризується скупченням рідини в будь-якій порожнині організму. Розрізняють два типи даного захворювання:

  1. Імунна. Основною причиною розвитку водянки такого типу є резус-конфлікт матері і плоду. Зараз патологія успішно лікується, що обумовлює низьку смертність.
  2. Неімунна водянка плоду (в МКБ-10 присвоєно код Р83.2). Більш небезпечний вид захворювання, який може спровокувати безліч факторів. Незважаючи на те що медицина не стоїть на місці, ця патологія має великий відсоток летальних результатів. Особливо це стосується дітей, народжених раніше терміну. При неімунній водянці плоду прогноз буде позитивним у тому випадку, якщо патологія діагностувалася на ранній стадії. Це дозволить виявити і виключити провокуючий фактор, а також визначити максимально ефективний план лікування. Фото неімунної водянки плоду (УЗД) представлено нижче.

Причини

Причини неімунної водянки плоду досі до кінця не вивчені і характеризуються лише повторенням деяких проявів. Незважаючи на це, виділяють найбільш поширені фактори, що провокують розвиток патології:

  1. Хромосомні патології. До них належать триплоїдія, синдром Шерешевського-Тернер.
  2. Різні інфекції. Наприклад, токсоплазмоз, кір, краснуха та інші.
  3. Патології серцево-судинної системи - вроджені вади серця, тромбоз полою вени та інші.
  4. Генні захворювання. Наприклад, ахондрогенез і синдром Пена-Шокея.
  5. Аномалії грудного відділу. До них належать грижа діафрагми і дисплазія грудної клітини.
  6. Вроджені пухлини.
  7. Також причиною неімунної водянки плоду можуть стати вади розвитку нирок та інших внутрішніх органів.
  8. Порушення обміну речовин у дитини.
  9. Патології вагітності. До них належать синдром плацентарної трансфузії, цитомегалія, різні віруси, хоріоангіома плаценти, анемія і цукровий діабет у матері.

Діагностичні заходи

Для виявлення патологічного стану та природи його виникнення застосовується комплекс діагностичних заходів. Розглянемо їх докладніше:

  1. Основним діагностичним заходом є ультразвукове дослідження, при якому можна виявити внутрішньоутробні ознаки патології та ступінь їх розвитку.
  2. Встановлюється група крові і резус-фактор. Дане дослідження дуже важливо для виключення імунної природи захворювання.
  3. Лікар проводить опитування вагітної жінки, на якому уточнюється наявність хронічних захворювань, інфекцій і проведені хірургічні втручання. Також важливі виниклі в період виношування малюка ускладнення і загальний перебіг вагітності.
  4. Загальний аналіз сечі і крові.
  5. Біохімічний аналіз крові.
  6. ЕКГ.
  7. Дослідження жінки на наявність інфекцій.

Призначаються внутрішньоутробні обстеження плоду для підтвердження неімунної водянки плоду при вагітності:

  1. Обстеження амніотичної рідини.
  2. Кордоцинтез.
  3. ПЛР на передбачувані інфекції.
  4. Допплерографія.

Клінічна картина

Перші симптоми неімунної водянки плоду можна побачити на ультразвуковому дослідженні. До них належать:

  • зниження активності плоду;
  • підшкірний набряк;
  • асцит;
  • тахікардія;
  • присутність рідини в порожнинах організму;
  • багатоводія;
  • збільшене серце;
  • живіт збільшено внаслідок асциту.

У жінки можуть з 'явитися такі прояви, як гіпертонія і масивний набряк.

Але найбільш явні ознаки спостерігаються відразу після народження. Клінічна картина дозволяє практично безпомилково визначити захворювання:


  1. В першу чергу спостерігається важкий стан малюка.
  2. Шви черепа розімкнуті, родничок випирає.
  3. Спостерігається набряклість.
  4. Слабко виражена підшкірна клітковина, тому температура тіла залежна від навколишнього середовища.
  5. Також діагностується пригнічення рефлексів і знижений артеріальний тиск.
  6. Часто відзначається асцит.
  7. Збільшення печінки та селезінки.

Вагітність і пологи

Після підтвердження діагнозу жінку направляють до ЦПСІР. Неімунна водянка плоду є патологією підвищеної небезпеки, при якій потрібне висококласне обладнання та кваліфіковані фахівці.

У першу чергу з 'ясовується сумісність діагностованих аномалій з життям. Жінці повинні пояснити, які можливі наслідки для дитини в майбутньому. Неімунна водянка здатна провокувати серйозні відхилення в розвитку плоду, які будуть причиною значного зниження якості життя. Якщо не вдається з 'ясувати причину розвитку захворювання, неможливо призначити ефективне лікування, то рекомендується переривання вагітності. Якщо приймається рішення про збереження дитини, проводяться додаткові обстеження, результати яких допомагають вирішити, що в даному конкретному випадку буде правильніше - передчасне родорозв 'язання або пролонгування вагітності. Вибір ускладнюється тим, що неімунна водянка схильна до спонтанної ремісії.

Рішення про родорозв 'язок приймається на підставі стану жінки і ступеня зрілості легенів малюка. Перед пологами виконується ультразвукове обстеження для оцінки наявності асциту і випуску. Це дозволить підготуватися до можливої аспірації рідини. У більшості випадків рекомендується проведення кесаревого перерізу, оскільки при природних пологах існує ризик розвитку асфіксії.

Можливе лікування

При виявленні причин і наслідків неімунної водянки плоду, приймається рішення про можливе лікування. При цьому враховується тяжкість і ступінь розвитку захворювання. Може бути показано переливання крові через пуповину. Дана процедура рекомендована при зниженні гематокриту нижче 30 г/л. Через 2-3 тижні процедуру при необхідності повторюють. Також переливання показано при сильно вираженій анемії.

Перед народженням малюка пологовий зал ретельно готують, оснащуючи всією необхідною апаратурою для невідкладної реанімації. Формується бригада з декількох неонатологів і реаніматологів.

Відразу після народження проводяться наступні процедури:

  • перикардіоцентез, при якому видаляють накопичену рідину за допомогою пункції навколосердечної сумки;
  • плевральна пункція - рідкий вміст видаляють з плевральної порожнини;
  • лапароцентез - видалення рідкого вмісту з черевної порожнини.

Дані лікувальні заходи проводяться під контролем УЗД.


У міру необхідності призначається наступна терапія:

  • антибактеріальна;
  • протисудомна;
  • антигеморагічна;
  • метаболічна та інші.

Слід пам 'ятати, що тільки добре організована і злагоджена робота медичного складу при наданні першої допомоги новонародженому може увінчатися великим успіхом. Протягом вагітності жінка і дитина повинні перебувати під ретельним лікарським контролем.

Реанімація в післяпологовий період

Інтенсивна терапія повинна початися в родзалі і включає в себе наступні дії неонатологів і реаніматологів:

  • необхідно заздалегідь підготувати свіжозаморожену плазму і еритроцитну масу;
  • внаслідок можливого набряку дихальних шляхів потрібно мати в родзалі ЕТТ всіх розмірів, оскільки метод дихання за допомогою маски і мішка є в даному випадку малоефективним;
  • необхідно підготувати дренажі, які можуть знадобитися для проведення різних процедур та виведення зайвої рідини;
  • потрібно бути готовими до термінового переливання крові;
  • потрібна корекція кальцію і глюкози;
  • дитині в пупочну артерію вводять катетер;
  • виконують лікування антибіотиками, а при необхідності проводиться терапія супутніх інфекційних захворювань.

Обстеження новонародженого

При неімунній водянці різні обстеження починають проводитися в пологовому залі. До них належать:

  • взяття крові з пуповини, при цьому виявляють білірубін, групу крові, резус-фактор, гематокрит і гемоглобін;
  • проводиться біохімічний аналіз крові, що дозволяє виявити сечовину, креатинін, загальний білок, АЛТ і АСТ;
  • аналіз крові на визначення рівня глюкози;
  • дослідження на інфекції;
  • оглядова рентгенографія;
  • аналізи асцітичної та плевральної рідини, наприклад, бакпосів;
  • ультразвукове обстеження черевної порожнини і головного мозку;
  • додаткові аналізи на виявлення причини захворювання.

Наслідки

При неімунній водянці плоду наслідки для дитини в майбутньому можуть бути досить серйозними. Навіть при діагностуванні патології на ранній стадії її розвитку існує ризик виникнення ускладнень, серед яких найбільш поширеними є такі:


  • патології дихальної системи;
  • важкі патології головного мозку та серцево-судинної системи;
  • патологія шкірних покривів;
  • серцево-судинна недостатність;
  • крипторхізм у хлопчиків;
  • летальний результат.

Профілактика

Неімунна водянка небезпечна тим, що точну причину її виникнення встановити вдається дуже рідко. Профілактичні заходи в цьому випадку полягають у загальноприйнятих рекомендаціях при вагітності. До них належать:

  • планування вагітності, під час якого пара проходить комплексне обстеження, що дозволяє виявити і вилікувати хронічні, гінекологічні та спадкові захворювання;
  • своєчасна взяття на облік у жіночу консультацію;
  • систематичне відвідування акушера-гінеколога та виконання всіх його рекомендацій;
  • виявлення та повноцінне лікування інфекційних, вірусних і соматичних захворювань жінки під час вагітності;
  • повноцінне і своєчасне обстеження, що призначається в період виношування малюка.

Не рекомендується нехтувати плановими скринінгами та УЗД, адже саме при даних обстеженнях можна виявити патологію, що розвивається.

Прогноз

При неімунній водянці плоду прогноз у більшості випадків, на жаль, несприятливий. Число дітей, які вижили, становить близько 30%. Виживаність залежить від того, наскільки своєчасним було діагностування патології, а також наявність супутніх цьому стану патологій. Наприклад, при патологіях серця прогноз буде більшою мірою невтішним. Ступінь впливу інфекційних захворювань на виникнення водянки залежить від терміну вагітності. Чим пізніше розвинувся даний стан, тим більш сприятливі прогнози у малюка.

При розвитку неімунної водянки в першій половині вагітності великий ризик спонтанного переривання вагітності. На пізніших термінах може відбутися внутрішньоутробна загибель плоду.

Прогноз буде сприятливим у тому випадку, якщо захворювання діагностували на ранній стадії його розвитку, а вроджених патологій серця та інших життєво важливих органів не було виявлено. Також велике значення має можливість виявлення і подальшого виключення провокуючого фактора.


Ув 'язнення

Неімунна водянка плоду - це дуже небезпечне захворювання, що має великий відсоток смертності. Виконання профілактичних заходів у період планування та виношування малюка дозволить знизити ризик виникнення патології. В даний час медицина не стоїть на місці. Створюються нові способи діагностування захворювання на ранній стадії. Також створюються умови для ефективної реанімації новонародженого з даним діагнозом, подальшого лікування та реабілітації.