Інстиляція сечового міхура

Інстиляція сечового міхура

Одним з широко використовуваних видів місцевого лікування в урології є інстиляція сечового міхура. Ця процедура використовується при терапії хронічного циститу, простатиту, уретриту, лейкоплакії, раку.


При інстиляції вливають лікарський засіб в уретру або сечовий міхур через спеціальний катетер. Перевагою місцевого лікування є те, що препарат діє на певну ділянку тіла, а не на весь організм. У результаті немає побічного впливу на імунну, нервову систему, печінку, нирки, мікрофлору.

Інстиляція сечового міхура сприяє досягненню високої концентрації ліків саме в його стінках, а не в інших органах. Це збільшує терапевтичний ефект. Ця процедура сприяє швидкому загоєнню пошкодженої слизової.

У жінок інстиляція сечового міхура застосовується при хронічному циститі, коли має місце порушення слизової оболонки. Оскільки іноді навіть тривалий прийом антибіотиків не допомагає позбутися болю і частих позивів.

Для відновлення слизової використовують спеціальні препарати, що знімають роздратування і загоюють пошкодження. Часто використання інстиляцій при хронічному циститі зменшує потребу в антибіотиках.

Для цього застосовують бактеріофаги, які вражають бактерії, викликають їх загибель і є засобом боротьби з патогенами. Існують вони проти стафілокока, протею, кишкової палички та інших мікроорганізмів.

Особливо корисні інстиляції при ураженні глибоких шарів слизової, коли антибіотики не можуть проникнути в товщу стінки. Тоді використовують їх провідники, наприклад димексид. Цей препарат має здатність проникати в товщу слизовою, проводячи туди розчинений антибіотик. Він також має здатність загоювати тканини і знеболювати.

При лікуванні хронічного циститу у жінок інстиляції застосовуються широко. Це сприяє настанню швидкого одужання, зменшує необхідність використання антибіотиків і навантаження на організм через їх застосування.


У чоловіків використовується інстиляція уретри при хронічному простатиті і уретриті. Для процедур використовуються як розчини, так і емульсії, які довго утримуються на слизовій і створюють високу концентрацію ліків.

Застосування інстиляцій сприяє більш швидкому і якісному вилікуванню інфекції, попереджає рецидиви. Так, наприклад, їх використання в лікуванні хламідіозу прискорює одужання в 2 рази, якщо порівнювати з терапією тільки імуностимуляторами і антибіотиками.

При простатиті використовують інстиляції спільно з масажем простати. Таке поєднання суттєво зменшує час терапії.

Жінкам інстиляції проводяться в положенні лежачи або на гінекологічному кріслі. Уретра у них широка і коротка, тому ця процедура безболісна і викликає тільки легкі неприємні відчуття.

Перед інстиляцією необхідно помочитися, а після неї утримуватися від сечовипускання 2 години. Для процедури використовують одноразовий катетер, який стає при нагріванні м 'яким і має гладку поверхню. Травма уретри при інстиляції м 'яким катетером виключена.

Кількість процедур підбирає лікар. Він враховує особливості захворювання і ефективність проведеного лікування.

У чоловіків техніка інстиляцій складніша, оскільки довжина уретри становить 18 см і необхідно пройти її фізіологічний вигин і звуження. Використовують також м 'який катетер невеликого діаметру.


Однак сьогодні думки фахівців з приводу застосування інстиляцій неоднозначні. Багато з урологів вважають, що сучасні антибіотики здатні ефективно лікувати захворювання сечостатевої системи і без них. Крім того деякі фахівці дотримуються думки, що ця процедура, а особливо інстиляція колларголом, може мати ускладнення, а ефективність її сумнівна. Деякі урологи прагнуть не виробляти інвазію в уретру.

Таким чином, інстиляція сечового міхура застосовується при лікуванні хронічного циститу, простатиту, уретриту. Однак останнім часом думки фахівців з приводу ефективності та безпеки цих процедур розходяться.