Епіконділіт є ураженням тканини в районі ліктьового суглоба. Таке захворювання має запальний характер. Хвороба починає розвиватися в точках прикріплення сухожиль передпліччя до плечової кістки. Основною причиною патології є хронічне перевантаження м 'язів в районі передпліччя. Розгляньмо більш детально, що являє собою дане захворювання, а, крім того, дізнаємося, яким чином здійснюється його лікування. Крім усього іншого, наприкінці статті познайомимося з ефективною методикою лікування епіконділіту ліктьового суглоба по Бубновському.
- Основна інформація про захворювання
- Види
- Віковий діапазон
- Які медикаменти підходять для терапії?
- Як швидко піде біль?
- Народні методики лікування
- Народні засоби лікування: компреси
- Народні рецепти мазей
- Народні кошти у вигляді трав 'яних припарок
- Лікувальна фізкультура і масаж
- Зміцнення м 'язових тканин
- Методика доктора Бубновського
- Відгуки про лікування епіконділіту ліктьового суглоба
Основна інформація про захворювання
При епіконділіті ліктьового суглоба патологічні процеси зачіпають кістку, сухожилля і надкістку. Крім зовнішнього і внутрішнього мищілка може уражатися відросток променевої кістки, що веде до виникнення болю в районі прикріплення м 'язів сухожиль, завдяки яким відводиться і розгинається великий палець.
Епіконділіт ліктьового суглоба виступає досить поширеною хворобою опорно-рухової системи, але точна статистика захворювання відсутня, оскільки воно часто протікає в легкій формі, і більшість пацієнтів не звертаються до медустанов.
Види
За своєю локалізацією епіконділіт може бути зовнішнім і внутрішнім. Зовнішній епікондиліт спостерігається вдесятеро частіше, ніж внутрішній, і переважно він зустрічається у чоловіків. На тлі цього у правшої переважно страждає права рука, а у лівшів відповідно ліва.
Віковий діапазон
Віковий діапазон даного захворювання становить від сорока до шістдесяти років. До групи ризику, перш за все, входять пацієнти, чий рід діяльності пов 'язаний з регулярним повторенням одних і тих же рухів, наприклад, це водії, піаністи, спортсмени і так далі.
Лікування епіконділіту ліктьового суглоба має бути комплексним.
Які медикаменти підходять для терапії?
Оскільки причиною болю при епіконділіті ліктьового суглоба служить запальний процес, пацієнтам призначають нестероїдні протизапальні медикаменти місцевого використання у вигляді "Діклофенака", "Нурофена", "Індометацина", "Німесила", "Кетонала", "Найза" і так далі. Що стосується лікування епіконділіту ліктьового суглоба таблетками нестероїдних протизапальних медикаментів, то в даному випадку він не виправданий.
При наявності дуже сильних, а разом з тим неослабних болів проводять блокади кортикостероїдами, їх вводять в район запалення. Для цього застосовується "Гідрокортизон" або "Метіпреднізолон". Але потрібно мати на увазі, що протягом перших днів це може викликати посилення болю.
Як швидко піде біль?
У рамках консервативного лікування хвороби ліктьового суглоба епікондиліт без застосування глюкокортикостероїдів біль зазвичай знімається протягом місяця. А в разі проведення лікарської блокади протягом трьох днів. Додатково можуть призначити препарати у вигляді "Нікошпану", "Аспірину" або "Бутадіону". З метою зміни тканинної трофики можуть проводити блокади з бідістильованою водою, вони є досить болючими, але ефективними. При лікуванні епіконділіту ліктьового суглоба в хронічній формі призначаються ін 'єкції "Мільгами".
Слід зазначити, що стосовно цього захворювання часто дуже ефективними виявляються навіть не стільки різні медикаменти, скільки звичайні народні способи терапії. Познайомимося з ним більш детально.
Народні методики лікування
Лікування епіконділіту ліктьового суглоба можна здійснювати за допомогою ефективних народних прийомів. Найчастіше для усунення симптоматики цього захворювання в народній медицині застосовуються спеціальні мазі поряд з компресами, які дуже добре допомагають усувати запалення. Почнемо з розгляду компресів.
Народні засоби лікування: компреси
Лікування епіконділіту ліктьового суглоба в домашніх умовах може бути дуже ефективним.
Для того щоб впоратися з цією патологією, можна скористатися наступними рецептами:
- Застосування компресу на основі гречаного меду. З метою усунення запальних процесів цей продукт потрібно нагріти, після чого змастити їм передпліччя, починаючи від ліктя аж до коми 'ястя. Далі руку обертають тканиною і надягають бандаж. Цей компрес потрібно тримати всю ніч, а потім вранці його треба зняти і помити руку теплою водою. Мед є чудовими протизапальними ліками. Для того щоб впоратися з хворобою, процедуру слід провести кілька разів.
- Застосування оцтового компресу. Для приготування суміші ложку оцту змішують з водою (потрібно півсклянки). В отриманій рідині змочують лляну тканину і прикладають її до ураженого району. Далі потрібно надіти бандаж. Завдяки такій маніпуляції можна побороти гострий больовий синдром. Після використання оцтового компресу можна звернутися до застосування та інших народних методів.
- Лікування цибулею з використанням господарського мила. Цей засіб допомагає усунути хронічний тип епіконділіту. Для приготування лікарського складу за допомогою терки спочатку подрібнюють цибулину, а потім четверту частину господарського мила. Отриманий склад варять на паровій лазні, а потім наносять на лікоть. Зверху компрес закріплюють марлею і надягають бандаж. Процедура робиться вечорами. Її тривалість повинна скласти дві години. Що ще застосовується в лікуванні епіконділіту ліктьового суглоба в домашніх умовах?
- Лікування листям здуванчика. Цей засіб застосовують у теплу пору року. Для приготування компресу потрібно зірвати листя рослини, далі їх відбивають за допомогою молотка до виділення соку і прикладають до ураженого району. Зверху фіксують пов 'язкою і надягають бандаж. Цей компрес можна протримати всю ніч. Допомагає краще, ніж таблетки.
Лікування епіконділіту ліктьового суглоба мазями розглянемо нижче.
Народні рецепти мазей
Існує дуже багато дієвих мазей, які допомагають знімати запалення і покращувати харчування м 'язових тканин. Але застосовувати їх можна тільки після купірування загострення захворювання. Отже, найбільш ефективними засобами в народі вважаються такі рецепти:
- Лікування мазтю з окопника. Для приготування потрібно 100 грамів свіжого листя рослини. Також знадобиться 50 грамів бджолиного воску і 200 мілілітрів рослинної олії. Листя подрібнюють, змішують з маслом і варять на паровій лазні півгодини. Далі потрібно додати віск, перемішати ліки і прибрати з плити. Готову масу остужають, проціжують і ставлять у холодильник. Такою мазтю лікоть потрібно обробляти щодня, а потім можна надіти бандаж. Подібне лікування внутрішнього епіконділіту ліктьового суглоба триває до нормалізації стану.
- Застосування мазі на основі гірчиці. Для її приготування змішують дві ложки порошку гірчиці, потім додається камфорна олія. Також необхідно додати білок яйця з невеликою ложкою меду. Склад перемішують до однорідності і наносять на лікоть. Зверху руку обертають фольгою і надягають бандаж. Через кілька годин необхідно все зняти і промити лікоть водою.
- Застосування мазі з трави донника. У рівних частинах змішують траву рослини з нутряним жиром. Далі суміш варять годину на паровій лазні, а потім її охолоджують і втирають в уражену зону. Паралельно застосовують й інші засоби, що значно прискорює процес відновлення.
- Лікування мазтю з лаврового листа. Для її приготування змішують шість ложок порошку лаврового листа з подрібненим ялівцем. Далі кладуть чотири ложки вершкового масла. Цю мазь слід застосовувати таким же чином, як і в попередніх випадках.
Для підвищення ефективності лікувальних мазей рекомендується втирати їх в уражену область за допомогою масажних рухів. Завдяки цьому можна відмінно розігріти шкіру.
Що ще застосовують у лікуванні медіального епіконділіту ліктьового суглоба?
Народні кошти у вигляді трав 'яних припарок
За допомогою подібних засобів вдається в короткі терміни перемогти запальний процес. До найбільш дієвих способів належать такі рецепти:
- Застосування припарки з капусти. Варять два аркуші капусти в деякій кількості вина. Для цього замість вина також підійде і оцтовий розчин. Отримані ліки прикладаються в гарячому вигляді до ураженого ліктя. При цьому обов 'язково потрібно дотримуватися певної обережності для того, щоб у підсумку не отримати опік.
- Лікування листям шовковиці. Їх варять у невеликій кількості води. Потім змочують у теплому відварі марлю і прикладають її до ураженого району. Зверху обертають руку поліетиленом.
- Застосування трав 'яного збору. У рівних частинах змішують звіробій, хміль і березове листя. Цю суміш варять у невеликій кількості води. Далі теплий макуха прикладають до ліктя і обертають плівкою. Повторювати таку процедуру потрібно по кілька разів на добу.
- Використання подушечки з травами. Маленьку подушку з тканини наповнюють травою донника, а, крім того, листям вишні, ромашкою і сосновими втечами. Варять її у воді близько півгодини, а потім у теплому вигляді прикладають до ураженого району. Процедуру потрібно повторювати по кілька разів на добу.
Далі дізнаємося, про такі способи терапії епіконділіту ліктьового суглоба як масаж і лікувальна фізкультура.
Лікувальна фізкультура і масаж
Під час лікування зовнішнього епіконділіту ліктьового суглоба в обов 'язковому порядку займаються лікувальною гімнастикою і роблять масажі. Справа в тому, що багато вправи при цьому захворюванні можна робити тільки за умови усунення болю. Спочатку виконуються рухи, спрямовані на розтягнення м 'язових тканин передпліччя, а потім робляться вправи для її зміцнення.
Заняття проводять самостійно або звертаються до профільних фахівців. До речі, відмінного результату дозволяє домогтися терапія за методом Бубновського. Про неї ми розповімо трохи пізніше.
Для того щоб впоратися з хворобою, спочатку пензлем здорової руки згинається хвора кінцівка. У цьому положенні її потрібно тримати близько десяти секунд. Потім можна буде повернутися в початкове положення. Повторювати подібні рухи потрібно по п 'ятнадцять разів. Всього потрібно зробити три підходи.
Зміцнення м 'язових тканин
Коли больові відчуття зникнуть, можна перейти до спеціальних вправ, спрямованих на зміцнення м 'язових тканин. У рамках доповнення до занять лікувальної гімнастики застосовується масаж. З його допомогою в уражених тканинах можна відновити мікроциркуляцію і істотно прискорити процеси одужання.
Варто зазначити, що епіконділіт є досить неприємною патологією, що супроводжується больовими відчуттями. Це захворювання часто веде до зниження якості життя. Щоб уникнути негативних наслідків для свого здоров 'я, потрібно своєчасно звертатися до фахівця, який неодмінно допоможе перемогти цю недугу. Як доповнення до стандартного лікування цілком можна використовувати ефективні народні методики. Далі розглянемо лікування епіконділіту ліктьового суглоба методом Бубновського.
Методика доктора Бубновського
Тепер наведемо комплекс вправ за методикою доктора Бубновського:
- Необхідно взяти гантелі і підняти вгору руки, після чого розвести їх в різні боки.
- Великим пальцем однієї руки стосуються всіх пальців іншої по черзі і навпаки.
- Кладуть долоню на стіл і накривають її інший. Далі долаючи опір нижню долоню треба намагатися піднімати.
- Руки кладуть на стіл і по черзі піднімають пальці.
- Стискають кулаки, повільно згинаючи і розгинаючи руки в комі.
- Лікті потрібно розмістити на столі, після чого їх плавно розводять в сторони до тих пір, поки долоні не зможуть торкнутися один одного.
- Однією рукою обхоплюється інша і обережно обертається пензель.
- Руки зчепляють у замок, а потім розводять в різні боки.
- Насилюють долонею на невеликий м 'ячик, який лежить на твердій поверхні.
Відгуки про лікування епіконділіту ліктьового суглоба
Відгуки про лікування патології за методом Бубновського найчастіше позитивні. Місяць занять гарантує поліпшення стану на тлі цього захворювання. Так стверджують ті пацієнти, які послідували порадам і рекомендаціям лікаря Бубновського. Всі ці вправи можуть відмінно послужити і для профілактики епіконділіту ліктьового суглоба.
Особливо уважними потрібно бути тим, хто вже переступив сорокарічний рубіж. Треба сказати, що саме у зрілому віці найчастіше діагностується ця хвороба. Дуже обережними треба бути представникам таких професій, як доярка, водій, штукатур, маляр, тракторист і так далі. До цієї категорії належать і спортсмени. Такі люди більше за інших навантажують свої сухожилля, отримуючи мікротравми тканин, що призводить до розвитку цього захворювання.