В організмі людини можуть мешкати різні інфекції. Хвороботворні організми впроваджуються, розмножуються і погіршують самопочуття людини. Передаватися інфекції можуть повітряно-крапельним шляхом, при відкритих ранах та іншими способами.
Поняття ендогенної інфекції
При ослабленому імунітеті людина схильна до ризику різних захворювань. Ендогенна інфекція - це така інфекція, яка мешкає в самій людині і починає розвиватися при зменшенні опірності організму.
Джерелом зараження бувають не вилікувані вчасно зуби, мигдалини або шкірні захворювання. Ендогенна інфекція передається наступними шляхами:
- по кровотоку;
- разом із струмом лімфи;
- контактно.
Іноді ендогенний шлях проникнення інфекції буває нестандартним: наприклад, при чханні бактерії потрапляють на відкриту рану. Відбувається інфікування тими бактеріями, які жили в людині - в інших її органах і тканинах. Така форма називається аутоінфекцією.
Ендогенна інфекція - це не тільки та, яка проявляє себе в результаті зниження імунітету. Вона може виникати як супутнє захворювання при різних порушеннях шлунково-кишкового тракту. Виразка шлунка, ставши прободною, інфікує бактеріями інші органи черевної порожнини, що викликає осередки запалення.
Синдром роздратованого кишечника може стати причиною бактеріального захворювання і призвести до серйозних наслідків.
Особливістю ендогенної інфекції є відсутність інкубаційного періоду.
Аутоінфекція
Аутоінфекція є частиною ендогенного зараження. Хворий заражається сам, заносячи бактерії з однієї частини тіла на іншу. Аутоінфекція ділиться на 2 види:
- Вогнища - мікроорганізми накопичуються в одній частині і не поширюються далі вогнища. Як приклад можна розглянути фурункульоз або ангіну. У першому випадку патогенна флора зосереджена в волосяній цибулині, у другому - на поверхні мигдалин.
- Генералізована - поширення мікроорганізмів відбувається за допомогою кровотоку або лімфи і може досягати будь-яких ділянок організму. Причиною виникнення вважається зниження імунітету, тривалий прийом антибіотиків.
Ендогенний шлях інфекції різний. Якщо інфекція поширюється через кров, то її називають бактеремією або вірусемією, залежно від того, хто є збудником захворювання. При цьому мікроорганізми не розмножуються в крові, а вибирають ті органи і тканини людини, де можна зупинитися і збільшувати свою кількість. Якщо патогенна флора розмножується в крові, тоді починається важке захворювання, назва якого - сепсис крові.
Екзогенна інфекція
Екзогенна інфекція виникає в результаті проникнення в організм мікроорганізмів ззовні. Кожен збудник потрапляє в організм своїм способом: через рот, сечостатеву систему, слизові тощо.
Механізми передачі екзогенної інфекції можуть бути такими:
- передача відбувається через брудні руки і заражені продукти харчування (дизентерія);
- повітряно-крапельним шляхом (кір);
- трансмісивний механізм передачі (сипний тиф);
- контактний шлях передачі (сифіліс);
- вертикальний шлях - від матері дитині.
Збудник поселяється в тканинах або циркулює по організму, розмножується і виділяє токсичні речовини. При цьому захисні сили людини збільшуються і відбувається придушення вірусу або бактерії. Якщо людина є носієм збудника, то ніяких клінічних проявів може і не бути. Деякі хвороби можуть виявляти ознаки через деякий час. Екзогенна та ендогенна інфекції повинні лікуватися під наглядом лікаря.
Профілактика при плановій операції
У хірургії особливе значення приділяють профілактиці поширення патогенної флори під час операцій. Операція може виконуватися тільки при здоровому стані і відсутності запальних процесів. Для виключення можливих осередків запалення необхідна здача аналізів.
Ендогенна інфекція несе в собі серйозний ризик розвитку післяопераційних ускладнень, тому в передопераційний період пацієнти проходять наступні дослідження:
- загальний аналіз крові;
- біохімічний аналіз крові;
- загальний аналіз сечі;
- флюорографія;
- аналізи на ВІЛ, на гепатит В;
- аналізи на сифіліс;
- електрокардіограма;
- перевірка стоматолога;
- перевірка гінеколога (для жінок).
Якщо за результатами обстеження виявили запальний процес, то операція відкладається до тих пір, поки причина не буде усунена. У період епідемії ГРВІ необхідно створити умови, що знижують ризик захворюваності.
Профілактика перед екстреною операцією
В екстреній ситуації питання про ендогенний шлях проникнення інфекції в рану відходить на другий план. Необхідно врятувати життя пацієнту. Обстеження в такий короткий період часу неможливе, але хірурги приділяють увагу профілактиці поширення патогенної мікрофлори в післяопераційний період. Для цих цілей використовуються антибіотики та інші лікарські препарати.
Лікування ендогенної інфекції
Ендогенна інфекція - це інфекція, для якої профілактика є найбільш ефективним способом боротьби. Важливо дотримання правил гігієни, обробка відкритих ран антисептиком. При виконанні операцій необхідно виключити можливість потрапляння мікроорганізмів у порожнину. При підозрі на наявність в організмі запалення необхідно своєчасно звернутися до лікаря.
Для лікування зараження призначають курс препаратів, спрямованих на зміцнення імунітету. При сильному імунітеті інфекція не буде розвиватися.
Для запобігання запалень у післяопераційний період проводять антибіотикотерапію, виявлення штамів і проведення лікування основного захворювання, вплив на осередки запалення.
Вчасно не вилікована ендогенна інфекція - це ризик хронічних захворювань, які можуть проявлятися через тривалий період часу. Зараження, що активно розвивається, здатне розвинути серйозні ускладнення в організмі і призвести до хірургічного втручання, переливання крові або навіть смертельного результату. Те, яким методом лікувати ендогенну інфекцію, повинен вирішувати кваліфікований фахівець.