Дифузний пневмосклероз - це захворювання, що характеризується надмірним розростанням сполучної тканини в легенях. Ці процеси надалі викликають деформацію бронхів. Легкі ущільнюються і поступово атрофуються. Захворювання може виникнути в будь-якому віці. Більш сприйнятливими до даної патології є чоловіки. Найчастіше хворіють дорослі люди, але зрідка дифузний пневмосклероз реєструють і у дітей.
Дифузний пневмосклероз - причини, що викликають дане захворювання, можуть бути різноманітними. Етіологія пневмосклерозу тісно пов 'язана із захворюваннями серця (міокардити і вади серця), легенів (пневмонії), інфекційними захворюваннями (наприклад, туберкульоз, сифіліс), механічними травмами в області грудної клітини. Нерідко пневмосклероз реєструють у людей, які зловживають алкоголем і тютюнопалінням.
Внаслідок фіброзу і блокування міжальвеолярних капілярів розвивається прогресуюча дихальна недостатність. Тому першою ознакою захворювання є відпочинок, який виникає спочатку при фізичних навантаженнях, а пізніше навіть у стані спокою. Дифузний пневмосклероз супроводжується частим сухим кашлем, болем у грудях, швидкою стомлюваністю, загальною слабкістю, при цьому температура тіла залишається в межах фізіологічної норми. Морфологічні зміни в структурі легенів призводять до розвитку емфіземи, легеневої недостатності. Порушується газообмін у легенях. Брак кисню в організмі призводить до розвитку синюшності шкірних покривів.
Оскільки дифузний пневмосклероз найчастіше протікає без характерних клінічних симптомів, тому для встановлення діагнозу необхідно проводити рентгенологічне дослідження. Завдяки цьому методу обстеження виявляють структурні зміни в тканинах легенів. Для ретельнішого вивчення уражених ділянок використовують томографію.
Дифузний пневмосклероз - лікування даної патології проводиться комплексно з використанням медикаментозних препаратів, а також методів народної медицини. Для нормалізації бронхіального дихання використовують відхаркувальні засоби. При відпочинку призначають аерозольні бронхоспазмолітичні лікарські засоби (еуфілін, ефедрин, теофедрин, теофілін, ізадрин, сульфатнокислий атропін). При порушенні кровообігу хороший результат отримують з використанням серцевих глікозидів (строфантин). Якщо дифузний пневмосклероз супроводжується алергічними реакціями, застосовують кортикостероїдні гормони (преднізон). При запаленні бронхів і легких терапевти проводять протизапальну та антибактеріальну терапію (сульфапірідазин, олетрин, левоміцетин, тетрациклін).
Найчастіше медикаментозне лікування проводять разом з фізіотерапією (оксигенотерапія, рефлексотерапія, масаж грудної клітини). Пацієнтам слід утриматися від куріння та вживання спиртних напоїв. Хірургічне втручання проводять при обмежених пневмосклерозах, фіброзах, цирозах, а також абсцесах. Хірургічне лікування дифузного пневмосклерозу є малоефективним.
Профілактика дифузного пневмосклерозу полягає в уникненні гострих і хронічних інфекційних захворювань (бронхіти, пневмонії, туберкульоз, сифіліс тощо). Також необхідно якомога менше контактувати з токсичними газами, кіптявою, димом, вологою, радіацією. У шахтах, на підприємствах з виробництва скла, повинна бути встановлена ефективна вентиляція. Люди повинні працювати в респіраторах. При виявленні перших ознак захворювання необхідно поміняти роботу, де вам не доведеться вдихати шкідливі речовини.