Артеріальне кровопостачання підшлункової залози: особливості, схема та будова

Артеріальне кровопостачання підшлункової залози: особливості, схема та будова

Підшлункова залоза - вкрай важлива структура. Адже цей орган не тільки бере участь у процесах травлення, а й є частиною ендокринної системи, забезпечуючи регуляцію та утилізацію глюкози в крові. Зрозуміло, подібній структурі необхідне відповідне кровопостачання. Підшлункова залоза живиться безліччю судин. Як відомо, будь-яке порушення кровотоку негативно позначається на роботі органу і може призвести до некрозу тканин.


Саме тому багато людей цікавляться додатковою інформацією. Що є кровопостачанням підшлункової залози? Схема, основні артерії і вени, особливості іннервації і струму лімфи - це важливі моменти. Вивчити ці дані варто більш детально.


Кровопостачання підшлункової залози. Анатомія та загальна інформація

Перш ніж розглядати основні судини, варто ознайомитися зі структурою самого органу. Підшлункова залоза розташована за шлунком, прямо над сонячним сплетінням. Складається вони з головки, тіла і хвоста. До слова, заліза є другою за розміром у тілі і має дольчасту будову. Хвіст органу впирається в селезінку, а головка лежить на петлі дванадцятипалої кишки.

Специфічними клітинами даної залози синтезуються ферменти, зокрема трипсин, липаза, лактаза, які забезпечують перетравлення білкових, вуглеводних і жирових молекул. Крім того, в тканинах органу виробляються важливі гормони, зокрема інсулін і глюкагон.

Артеріальне кровопостачання підшлункової залози

Ми вже розібралися зі структурою і особливостями функціонування органу. Як здійснюється кровопостачання підшлункової залози?

Насправді власних судин даний орган не має. Кров доставляється до тканин за допомогою гілок селезінкових, печінкових і верхніх брижийних артерій. Харчування головки органу забезпечують верхні брижийні та печінкова артерія, які беруть початок від нижніх і верхніх панкреатодуоденальних судин.

У свою чергу, панкреатодуоденальні артерії з 'єднують кровоносні судини в дугу, яка забезпечує постійний круговий рух крові.

Шлунково-дванадцятипертна артерія: особливості кровотоку

Деякі люди цікавляться питаннями про те, як здійснюється кровопостачання шлунка і підшлункової залози. Чималу роль тут відіграє шлунково-дванадцятиперстна артерія, яка відходить від загальної ниркової артерії. Ця посудина, як правило, досягає в довжину 20-40 мм, а діаметр її дорівнює 2,5-5,0 мм.


Ця посудина розташовується позаду того відділу шлунка, який контролює процеси надходження їжі. Також посудина перетинає початкові відділи кишечника. Він частково відповідає за кровопостачання підшлункової залози і дванадцятипалої кишки, шлунка і прилеглих тканин.

До речі, будь-які хірургічні втручання на підшлунковій залозі (наприклад, видалення частини головки) може призвести до зміщення, порушення кровообігу і подальшого некрозу даної судини.

Венозний відтік

Не можна втрачати з уваги і венозні судини, розглядаючи кровопостачання. Підшлункова залоза має досить розвинену артеріальну сітку. Відтік крові також здійснюється масою дрібних судин, які зливаються в множинні гілки і зрештою впадають в систему воротної вени.

Від голівки залози, гачковидного відростка і дванадцятипалої кишки кров збирається по судинах, які йдуть паралельно підшлунково-дванадцятипалих артерій. Найбільш функціональними є нижні підшлунково-дванадцятипертні вени, які один, рідше двома стовбурами включаються у верхню брижолійну вену. Додатково кров з головки залози і частин дванадцятипалої кишки збирається в правій шлунково-сальниковій відні.

Що стосується хвоста і тіла залози, то відтік крові в даному випадку здійснюється за допомогою підшлункових гілок селезінкової вени. Також кров збирається великою нижньою веною, яка згодом впадає в нижню або верхню брижийну вену.

Лімфатичні судини підшлункової залози

Розглядаючи кровопостачання підшлункової залози, не варто забувати і про струм лімфи, адже ця біологічна рідина не менш важлива.

Лімфатичні судини, які збирають лімфу від підшлункової залози, нерозривно пов 'язані із загальною лімфатичною системою інших органів. Дрібні капіляри збирають рідину від острівців Лангерганса і ацинусів, після чого об 'єднуються в дрібні судини, які йдуть паралельно кровоносним.


Надалі лімфа впадає в панкреатичні і панкреатодуоденальні лімфатичні вузли, які поширюються біля верхнього краю підшлункової залози, а також біля її передньої і задньої поверхонь. Далі рідина збирається в більш великих селезінкових і надмірних лімфатичних вузлах (вони відносяться до колекторів другого порядку).

Іннервація підшлункової залози

Іннервація (а точніше, нервова регуляція) підшлункової залози забезпечується гілками правого блукаючого нерва. Крім того, на тканини органу впливають і симпатичні нерви сонячного сплетіння (зокрема, чревні).

Варто зазначити, що симпатичні нерви регулюють тонус венозних стінок, за якими здійснюється відтік крові з залози. Водночас парасимпатичні нервові волокна беруть участь у виробленні та секреції травних ферментів.

Пошкодження вищезгаданих нервів призводять до розвитку гемодинамічних і нейровегетативних розладів. Також при травмах спостерігаються моторно-евакуаторні розлади з боку шлунково-кишкового тракту.

Секреторна активність органу і нервові імпульси

Багато людей цікавляться питаннями, як працює підшлункова залоза. Кровопостачання та іннервація - важливі питання, які варто розглянути.


Як вже згадувалося, активність органу регулюється парасимпатичними волокнами блукаючого нерва. Нервові імпульси, що надійшли з даних нервових закінчень, активують процеси вироблення і виділення травних ферментів.

Симпатичні нерви діють по-іншому. Короткочасне подразнення загрожує зупинці секреції панкреатичного соку. Проте тривала стимуляція також супроводжується інтенсивним виділенням ферментів.

Варто відзначити, що навіть при пошкодженні вищеописаних нервів секреція підшлункової залози не припиняється, так як підтримується гуморальними механізмами регуляції.

Зловживання алкоголем і порушення кровообігу підшлункової залози

Алкоголь негативно позначається на роботі всього організму, зокрема підшлункової залози. Справа в тому, що спиртні напої викликають звуження дрібних судин органу. У зв 'язку з цим тканини залози не отримують таких потрібних їм поживних речовин і кисню. При хронічному алкоголізмі клітини починають гинути, що загрожує більш масивним некрозом.

Крім того, зловживання гарячими напоями нерідко сприяє відкладенню солей у хвостовій частині органу, що також негативно позначається на роботі залози. Згідно зі статистикою, у жінок подібні процеси протікають швидше, ніж у чоловіків.


Порушення кровообігу в тканинах залози: причини, симптоми та лікування

Дуже небезпечним є порушене кровообіг. Підшлункова залоза споживає багато кисню та поживних речовин, які необхідні їй для синтетичних процесів.

Ця патологія рідко є самостійною. У більшості випадків порушення кровообігу пов 'язане з іншими захворюваннями, зокрема атеросклерозом і серцевою недостатністю. Дані патології призводять до порушення венозного відтоку з тканин залози.

Варто відразу ж зазначити, що діагностувати дане захворювання непросто. Справа в тому, що клінічна картина змащена, оскільки на перший план виходять симптоми первинного захворювання. Порушення венозного відтоку негативно позначається на роботі підшлункової залози - вона набрякає і збільшується в розмірах, а ось процеси синтезу ферментів і гормонів дезактивуються.

Брак ферментів насамперед позначається на травленні. Деякі пацієнти відзначають виникнення диспепсії. З 'являються болі в животі, тяжкість у шлунку, урчання, здуття, підвищене газоутворення, яке нерідко супроводжується сильними болями.

Діагностувати порушення відтоку крові в тканинах підшлункової залози можна за допомогою аналізів. Наприклад, на тлі подібної патології в сироватці крові підвищується активність трипсину і амілази. Водночас активність амілази в зразках сечі підвищена помірно.


Інформативним є і УЗД, оскільки під час процедури лікар може виявити набряк і зміну розмірів підшлункової залози. При лабораторному дослідженні кала можна виявити наявність великої кількості непереварених речовин, які при нормальній роботі травної системи засвоюються повністю.

За відсутності лікування, а також у разі серйозних порушень кровообігу в тканинах залози можливий розвиток цукрового діабету (орган перестає синтезувати такий потрібний організму інсулін).

Специфічної терапії в даному випадку немає, оскільки для початку потрібно усунути основне захворювання. Проте пацієнтам призначають спеціальну щадну дієту і рекомендують дробове харчування (часто, але невеликими порціями). При наявності серйозних травних розладів хворі приймають ліки, в яких містяться панкреатичні ферменти.