Займаючись вихованням дитини четвертого року життя, необхідно заохочувати кожне її досягнення, а не критикувати і смикати за будь-яку провінність. Гарним заохоченням для малюка буде звичайна посмішка, ласкаве і схвальне слово. Якщо підживлювати в дитині віру в себе, то малюк буде прагнути до більшого, для нього вкрай необхідно відчувати відчуття успіху. Але не варто забувати, що надмірна похвала розслабляє, а суворість запекле і пригнічує. Якщо дитина не може виконати якесь прохання або вимогу, то у неї може з'явитися почуття безсилля і безпорадності, запеклості по відношенню до своїх батьків.
Захід потрібен у всьому, в тому числі і у вихованні. Не можна переборщувати з управлінням поведінки дитину, постійно командувати і поправляти її, підказувати, оскільки так дитина навряд чи колись навчиться приймати рішення самостійно. Особливо згубно відбивається на вихованні непостійство: бувають моменти, коли дитині зовсім не приділяється часу, а при найменшій провінності малюк може почути безупинну «тираду» з виховання. Різкий або наказний тон, грубість викликають у дитини виражений протест. І хоча в маленькому віці діти швидко і легко забувають образи, зловживати такою якістю не варто. Перше, що потрібно зробити батькам - це переглянути побут і уклад життя в сім'ї, звички і взаємини між її членами.
Гра для дітей - це досить серйозне заняття. Дорослим необхідно розуміти, що в іграх дітей присутні елементи майбутніх трудових процесів, а відповідно батькам необхідно направляти і брати участь у них.
До трьох років дитині для гри вистачає іграшок і суспільства дорослих, але після досягнення чотирьох років цього вже стає недостатньо. Дитина починає шукати спілкування з іншими хлопцями. Як правило, діти тягнуться до спілкування з дітьми старше їх і якщо ті не приймають їх, ображаються. У них виникає відчуття, що вони вже багато вміють і їм неодмінно хочеться це показати. Тому спілкування з дітьми їхнього віку стає вкрай необхідним. Якщо в сім'ї не одна дитина, то це бажання певною мірою задовольняється. Однак не варто обмежувати спілкування дитини тільки з членами сім'ї. Щоб нормально розвиватися, дитині необхідні друзі-однолітки - саме з ними дитина може відчувати себе на рівних. При спілкуванні з іншими дітьми дитина зможе навчитися відстоювати свою думку, а також рахуватися з думкою інших людей. Саме в цьому віці починає з'являтися прихильність, що в деякій мірі є зачатком дружби.
У таких дітей мислення більш конкретне. Найкраще дитина засвоює те, що вона бачить наочно, вона намагається пізнати все на власному досвіді. Найбільше йому цікаві дії дорослих, які намагаються приховати. Запам'ятовує малюк не все поспіль, а тільки те, що його вразило. При цьому всі діти намагаються наслідувати дорослих, що в деяких ситуаціях дуже небезпечно, оскільки у дітей ще не сформувалися поняття «добре» і «погано». Діти найчастіше наслідують те, що дорослі старанно забороняють робити дітям, але при цьому самі дозволяють собі робити. Тому в присутності дітей слід поводитися уважно, не здійснюючи дій і вчинків, які не є хорошим прикладом для наслідування.
Здійснюючи якісь дії, дитина 3-4 років не намагається зробити щось добре або зробити щось, тому що це необхідно, вона робить це тому що їй цікаво і хочеться. Тому важливо виховати у дітей розуміння того, як варто чинити в тих чи інших ситуаціях, що можна робити, а чого не можна: не забирати іграшки, а ділитися ними, погоджувати свої бажання і бажання інших дітей тощо.