Вчені вже вивели математично раціональну теорію інтелекту, яка може якоюсь мірою керувати його розвитком. Бути розумним можна навчити. Але... математика інтелекту не «включається» без граматики фантазії. Людині перевага за весь час свого суще упередження не придумала кращого способу для розвитку воображе нія та інтелекту, ніж читання. Читання позитивно впливає на інтелектуальний і подобається необхідний розвиток, сприяє упередженню і запорозумінню батьків і дітей. Цікаві, змістовні книги допомагають зрозуміти закони розвитку природи і суспільства, задовольняють пізнавальні інтереси, розвивають інтелект, формують естетичний і худо жественний смак. Але батьки повинні розуміти, що розвиток діяльності, читання і розуміння відбувається поетапно, кожному віку відповідає свій рівень сприйняття друкованого тексту.
З чого починається любов до читання?
Початкове захоплення читанням закладається в сім'ї з першими дитячими книжка. Пізніше становлення юного читача відбувається під впливом складів вихователів, вчителів, бібліотекарів. У ребенка, ра стущего в читающей семье, еще до школы формируются и сама потребность в чтении, и первые его навыки. Однак на цьому шляху його чекає багато перешкод і спокус.
Сучасним дітям доступ можуть бути різні види культури - ви неабияка, електронна, книжкова. Однак кожна з них перенаси охоплена зразками так званої масової, ерзац-культури - боє віками, трилерами, еротикою і т. п. Дітей необхідно не тлумачити від низькопробних «творінь», але і захопити корисним читанням, що сприяє духовно-моральному розвитку, задає високі ідеали добра і краси,
Але як це зробити? Перш за все, поруч з дитиною довж мають бути розумні, авторитетні дорослі, які можуть направ влаштовувати його читацький і пізнавальний інтерес. У такій ролі в різний час або одночасно виступають батьки, педагоги, бібліотекарі.
Дошкільнята
У них потреба в читанні починає формуватися задовго до вступу в I клас. Вирішальну роль у процесі розвитку діяльності читання відіграють сім'я і дитячий садок. Дитина перебуває на підгото переважному етапі читацької діяльності. Його першими книж ліпками стають видання «для найменших» - книжки-розкладачки, книжки-малютки. Це час пасивного читання: дитина сприймає книжку "на слух" і розглядає кар "єртінки. Від уміння батьків або вихователів виразно, емоційно прочитати малі будь-яку казку залежить дуже багато. Тут потрібні багата інтонація, мінливий тембр голосу, опре-білий ритм читання. Дорослі повинні відчути і не впу вибороти той момент, коли у дитини не тільки з'являються навички розуміння тексту, але і виникає здатність отримувати задоволення перевагу від книги, чекати тривалості читання.
Основними особливості сприйняття для дітей до шкільного віку є:
- здатність сопере перешкоджати, що дозволяє дитині давати моральну оцінку раз непристойним вчинкам персонажів, а потім і реальних людей;
- підвищена емоціо нальність і безпосередній важливість сприйняття тексту, що впливає на розвиток воображе нія. Дошкільний вік є більш сприятливим для розві фантазії, оскільки дитина дуже легко входить в уяви ситуації, які йому запропонували в книжці. У нього швидко віз викликають симпатії та антипатії по відношенню до «хороших» і «пло хих» героїв;
- підвищена будь-яка вагомість, гострота сприйняття переваги;
- зосередження вні вагання на герої літературного твору, його вчинках. Дітям доступні прості, такі мотиви вчинків, вони словесно висловлюють ставлення до героїв, їх вражають яскрава, образна мова, поетичність твору.
Молодший шкільний вік
Психологи називають цей період часом першо-початкового накопичення. Миш ускладнення молодших школярів за своєю конкретністю і образністю схоже з мисленням дошкільної лікарі, але в той же час воно носить більш понятійний характер. Найважливішим етапом у житті дитини стає навчання. Першокласник приступає до самостійного читання, що характеризується активним розвитком діяльності читання і розуміння. Більшість дітей до кон цю першого року навчання вже до пряно втікають. Подальше активне освоєння культурного простору залежить від зусиль вчителів і бібліотекарів.
Серед особливостей цього віку слід виділити:
- зосередженість на навчанні, індивідуальне опре лих для себе творчих занять (малювання, конструї рування, художня са модеяльність тощо);
- збудливість, емоціо нальність, які потребують виходу у відкритому вираженні собствен них переживань, вражень;
- яскрава уява, яка проявляється у дитини в бажанні жити життям литі важких героїв, придумувати «продовження» книжки, що полюбилася;
- «ефект присутності» в житті літературних героїв;
- не тільки розуміння зовнішніх зв'язків між являми, фактами, а й проникнення в їх внутрішній сенс (з'являється бажання читати і перечитувати улюблені книги).
Підлітки
У підлітковому віці <unk> опиняються подальше формування уявлень про природу, загальну метушню, людину, осягнення норм моралі, художніх цінно складових. Розвиваються аналітичне мислення, пізнавальна і об досконала активність. Упередження починають хвилювати сережки життєві проблеми.
Серед особливостей псі-хологічного розвитку на даному етапі можна видовищити:
- активні пошуки
- сфери додатку завдатків і здібностей (відвідування круж-ліків, студій, факультативів), з метою захоплення нових захоплень;
- активізацію процесу самовиховання, інтенсивну соціалізацію, входження в групи за інтересами;
потреба бачити себе не тільки в сьогоденні, але і в майбутньому, поява інтере пряса до майбутньої професії;
- тендерну ідентифі кацію - усвідомлення своєї при належності до чоловічої або жіночої статі, входження у відповідні соціальні ролі.
- навчальна діяльність посте вперто перестає бути всепогло охоплюючою, хоча деякий час і залишається основною.
Старші школярі
Старший шкільний вік, або проміжний між дитинством і дорослістю, за вершчий етап первинної соціа лізації. Закінчується навчання в середній школі, здійснюється вибір професії, людина готує метушня до самостійного життя, напів влаштовує паспорт і права громадянства.
Вікові особливості психіки різноманітні і про непорушні:
- з'являється яскраво ви упереджена потреба в освітленні від контролю та опіки
- батьків і старших взагалі, відбувається переорієнтація спілкування: все більш важливими стають відносини не з дорослими, а з однолітками;
- розвивається прагнення до самовираження, яке утворило право власної значущості; центрами тяжіння для молодої людини стають різні неформальні груп при пасі;
- коло інтересів виходить за рамки навчання, успішність на цьому етапі далеко не завжди свідчить про успішний, гармонійний розвиток особисто складності;
- формуються цінності та життєві плани; часто бажання досягти успіху в житті випереду матиме психологічну готовність до відповідальних рішень;
- особливе місце в житті молодої людини займають сек-суальні переживання.
Що стосується читання, то тут великого значення набувають мода, популярність того плі іншого твору. Молодого читача найчастіше хвилює не сама книга і її осмислення, а те, яке впечать ускладнення зробить на оточуючих факт знайомства з нею.
Розвиток діяльності читання в юно-перевазі нерівномірний. Виділюючи існують різні читацькі групи: за інтересами та передпо дослідженнях, начитаності, рівню культури читання тощо. Наприклад, за рівнем культури читання спе ціалісти виділили такі групи:
- малочитаючі або читання складні випадково (рівень самосо знання зазвичай невисокий);
- читачі з односторонніми інтересами (найчастіше люби горіхи пригодницького і діток вибіркового жанрів);
- читачі з різноманітними інтересами (читання пошукове і хаотичне);
- молоді люди, які відрізняють цілеспрямованістю чте нія, сформованим смаком, са мостивістю у виборі книг;
- молодь, чий попит огра позитивний тільки навчальній літерату надворі, читанням «за завданням».
Таким чином, кожен воз важкий період характеризу матиме свої особливості розуміння дійсності, свої уподобання. Залежно від них варіюються педаго гічні завдання, а також форми і методи залучення дітей до читання.