Акцентуації характеру - норма або патологія

Акцентуації характеру - норма або патологія

Людині властиве прагнення зрозуміти самого себе і оточуючих людей. Сьогодні на допомогу в цьому питанні може прийти така область психології як характерологія, в центрі вивчення якої знаходиться все розмаїття характерів.

Акцентуація і норма

Характер - це індивідуальний набір стратегій поведінки та емоційного реагування, властивий конкретній людині. Очевидно, що риси характеру можуть бути виражені різною мірою. Наприклад, кожна людина в тій чи іншій мірі потребує уваги, але в деяких ця потреба сильна настільки, що людина готова на все, щоб її помітили.

Коли будь-які риси характеру виражені істотно сильніше інших, в сучасній психологічній науці прийнято говорити про акцентуації характеру. Таким чином, акцентуація - це прикордонна зона між нормою і патологією. Акцентуації порахуються крайнім варіантом норми.

Акцентуація і патологія

Але де межа між акцентуацією і патологією? Якщо людина, важкий характер якої знаходиться в межах норми, все-таки здатна підлаштовуватися під ті чи інші ситуації (наприклад, на роботі він не допускає деяких проявів, які цілком може собі дозволити в колі сім 'ї), людина з патологією характеру завжди і в будь-яких обставинах діє однаково. До того ж психопатичні риси практично не змінюються з плином часу. Тобто, якщо певні акцентуації в міру розвитку особистості можуть нівелюватися, психопатичні прояви корекції майже не піддаються. Таким чином, якщо акцентуації здатні доставити самій людині і її близьким певні незручності, психопатичні риси не дозволяють людині адаптуватися в суспільстві в принципі.

Звідки це все береться і що робити?

Характер і його особливості формуються під впливом двох основних факторів: вплив генетичних даних (спадковість) та умови виховання. Причому останній фактор має набагато більший вплив. Акцентуації нерідко проявляються в підлітковому віці і в міру дорослішання слабшають. Але оскільки наявність акцентуації приносить людині масу складнощів, не завжди варто чекати, що вони пройду самі собою. У роботі над акцентуаціями хороший результат дає психотерапія. Однак має сенс застерегти від захоплення самодіагностикою: на поведінку людини одночасно впливає безліч факторів, тому якщо вчора ви зовсім не хотіли залишатися на самоті, сьогодні зависли над вирішенням якогось питання, а завтра вами опанує занепокоєння, не варто поспішати діагностувати у себе акцентуації. Якщо ж це приносить вам незручності, не соромтеся звернутися за підтримкою до фахівця.