Засновник Bluetooth про майбутнє бездротових технологій

Засновник Bluetooth про майбутнє бездротових технологій

Технологія Bluetooth має порівняно тривалу для галузі хай-тек історію. Починаючи з мало поширеного стандарту, використовуваного переважно в бізнес-середовищі, ця бездротова технологія поступово впровадилася в масовий сегмент. Сьогодні на ринку можна знайти безліч бездротових динаміків, навушників, маніпуляторів, клавіатур та інших пристроїв з Bluetooth-інтерфейсом. А з появою останніх версій стандарту, які принесли безліч цікавих нововведень, у Bluetooth є всі шанси ще міцніше закріпитися в галузі.


Як зазначив Яп, багато людей часто запитують його, чи буде коли-небудь створена бездротова технологія на всі випадки життя, яка витіснить всі інші. На думку Япа, таке навряд чи трапиться в осяжному майбутньому. Є три основні сфери для мобільних бездротових технологій - з покриттям великої площі, бездротові LAN і персональні мережі, такі як Bluetooth. Кожна з цих систем добре справляється зі своїм завданням. Але створити одну універсальну систему, яка б відповідала всім вимогам, дуже складно.

Інтернет речей ставить особливі виклики перед галуззю. У майбутньому на одному квадратному кілометрі ми будемо мати мільйони IoT-пристроїв. Як же вони спілкуватимуться між собою? На думку Харстена, перспективними виглядають пристрої на зразок Bluetooth-роутера Cassia Hub. Кількість slave-пристроїв зростає, і користувачам необхідні такі хаби, які зможуть це все об'єднати.

Звичайно ж, в розмові торкнулися і історії Bluetooth. Як розповів Яп, в 1994 році його попросили розробити цифрову бездротову систему, яка б змогла передавати голос і дані. Харстен досліджував сучасні на той момент технології ближнього радіусу дії. Більшість систем були занадто складними, споживали багато енергії і не відрізнялися компактністю. Такі системи, як DECT, не підходили, оскільки тут потрібна інфраструктура з базовими станціями і пристроями навколо них. Але ж стояло завдання створити peer-мережу з рівноправними вузлами, які б могли налагоджувати зв'язок без проміжних станцій. Найближчими за духом до Bluetooth були відомі всім з дитинства переговорні рації «walkie-talkie». Але вони передбачали тільки можливість комунікації між двома пристроями. Коли Харстен представляв Bluetooth, він часто говорив, що це як

«walkie-talkie», тільки у світовому масштабі. Потенційно будь-які пристрої можуть спілкуватися між собою, головне, щоб вони були в радіусі дії модуля зв'язку.

Розробка почалася в 1994 році, і дуже скоро творці стандарту дійшли згоди, що все потрібно реалізувати на одному чіпі, чого раніше ніхто не робив. Тільки через три роки їм вдалося зробити задумане. Керівники підрозділу, який займався розробкою, розуміли, що одній компанії не під силу просунути на світовий ринок таку технологію як стандарт, що потрібна ціла екосистема. Тому з 1997 року вони активно почали шукати партнерів. До проекту долучилися Nokia, Intel, Toshiba, IBM. П'ять компаній заснували Bluetooth SIG. Тільки після цього народилася перша фінальна специфікація.