Останнім часом Південно-Східна Азія і особливо В'єтнам стали основними одержувачами вигоди від часткового виведення виробництва з Китаю компаніями зі Сполучених Штатів і європейських країн. Випуск електроніки у В'єтнамі зростає стрімкими темпами.
Формула «Китай + 1» передбачає використання не тільки китайських, але й альтернативних виробничих майданчиків. За статистикою фінансованого тайванською владою Дослідницького інституту промислових технологій (ITRI), в 2020 році в'єтнамський експорт електроніки виріс на 167% в порівнянні з 2018 роком. Крім того в 2019 році електронні товари сформували понад 35% всього експорту країни. За даними того ж відомства, електроніка є найбільшою категорією зовнішньої торгівлі також для Малайзії і Філіппін.
В інституті вважають, що виробникам електроніки варто оцінити безліч факторів перед диверсифікацією зарубіжних промислових баз, включаючи вартість землі, обладнання, електроенергії і навіть води і, звичайно, доступність і вартість трудових ресурсів, а також якість місцевої інфраструктури, урядові податки, торговельну політику, ринковий потенціал, політичні ризики і можливість вибудувати ланцюжки поставок.
За деякими експертними оцінками, кластери ланцюжків поставок в Південно-Східній Азії ще належить сформувати і виробники електроніки можуть раптово з'ясувати, що ефективність виробництва і собівартість продукції не виправдовують очікувань.
За словами президента виробника блоків живлення AcBeL PolyTech Джеррі Хсу (Jerry Hsu), сорокарічний досвід його бізнесу на Філіппінах свідчить про те, що цілісність ланцюжка постачальників відіграє критичну роль при розвитку виробництва і на створення нового ланцюжка в регіоні піде певний час - беручи до уваги На його думку, для вирішення проблеми релокації виробництв, в обговоренні повинні брати активну участь як постачальники компонентів, так і готової продукції.