У столітті інформаційних технологій може здатися, що комп 'ютерам під силу будь-які завдання. Не будемо заглиблюватися в дебрі наукових відкриттів і математичних обчислень, візьмемо лише приватний випадок - використання синонімайзерів і веб-генераторів для перетворення тексту. Таких програм на просторах інтернету зустрічається великий натовп.
Творці синонімайзерів запевняють, що за допомогою декількох кліків мишкою будь-який текст можна зробити унікальним і, тим самим, відмовитися від послуг копірайтерів і рерайтерів. Так чому ж веб-майстри звертаються за унікальним контентом на біржі копірайту або до окремих авторів? Було б простіше і набагато дешевше проганяти потрібні тексти через синонімайзери і отримувати якісні статті для розміщення на своїх сайтах.
Вчені, які працюють у сфері вивчення можливостей людського мозку, підрахували, що наша свідомість може зберігати інформацію від 10 в п 'ятій мірі до 10 в шостій мірі біт. Для сучасної техніки це не так вже й багато, комп 'ютер оперує навіть великою кількістю інформації. І все ж людиною найбільш надумна машина стати не може, так як мало просто зберігати інформацію, потрібно вміти нею користуватися.
Прообразом сучасних синонімайзерів і веб-генераторів можна назвати винахід професора лапутянської академії, описаний у книзі Джонатана Свіфта "Подорожі Гулівера". Нагадаємо сюжет: герой потрапляє на літаючий острів Лапута, населений великими вченими і винахідниками. Книга написана у 18 столітті.
А тепер увага! Професор казкової академії винайшов спосіб, за допомогою якого "найнеосвіченіша людина, зробивши невеликі витрати і витративши трохи фізичних зусиль, може писати книги з філософії, поезії, політики, права, математики та богослов 'я при повній відсутності ерудиції і таланту".
Секрет цього винаходу був простий. Поверхня великої рами складалася з безлічі дерев 'яних дощечок. Дощечки були зчеплені між собою тонкими зволіканнями і з обох сторін обклеєні різними словами в різних падежах, нахилах, часах.
По команді сорок чоловік дружно бралися за сорок рукояток і повертали їх на кілька обертів. Розташування слів у рамі змінювалося. Якщо при цьому випадковим чином з трьох-чотирьох слів виникала осмислена частина фрази, її записували писці. Потім слідував новий поворот ручок.
Ось приблизно таким же "лапутянським чином" і повинні створювати унікальні тексти сучасні веб-генератори і синонімайзери, що діють методом перебору. Той, хто користувався подібними програмами, знає, що текст у підсумку виходить убогим і незручним. Очевидно, рерайтерам і копірайтерам ще довго не доведеться побоюватися залишитися без роботи.
Чи знаєте ви, що перші пристрої для машинного перекладу з 'явилися ще в 1954 році? Проте це й донині нітрохи не зменшило попит на послуги перекладачів. Можна з упевненістю сказати, що в найближчому майбутньому ніякі програми не зможуть замінити людську думку навіть в області створення звичайного статейного контенту. А зрівнятися за розмахом думки з великими поетами і письменниками машина не зможе ніколи.