Безпілотні підводні «Одіссеї» за версією MIT

Безпілотні підводні «Одіссеї» за версією MIT

Новини про ті чи інші досягнення безпілотних літаючих апаратів (БПЛА) практично не сходять зі сторінок ЗМІ. Набагато скромніше представлений інший вид безпілотників - автономні безлюдні підводні апарати (АНПА). Велика частина підводних дронів відноситься до військових відомств і засекречена, але потреба в мирних автономних роботах-підводних човнах зростає з кожним роком.


У Массачусетському Технологічному Інституті (Massachusetts Institute of Technology) розробка таких апаратів ведеться аж з 1970 року. Остання модель, Odyssey IV, була спущена на воду в 2008 році, але тільки тепер знайшла риси реальної автономності. Апарат розміром 2,6х1,5х1,3 метрів може занурюватися на глибину 6000 метрів і діяти на відстані до 80 кілометрів від судна-дока. 648 літій-іонних акумуляторів живлять бортову електроніку і шість електродвигунів, які дозволяють Odyssey IV переміщатися у всіх напрямках зі швидкістю 1,4 м/с або завмирати в одній точці, компенсуючи дію підводних течій. 

Керівник відділу морських досліджень MIT Хріссостомос Хріссостомідіс (Chryssostomos Chryssostomidis) каже, що Odyssey IV може контролювати своє переміщення з точністю до сантиметра. Апарат також оснащений автоматичними захопленнями для відбору проб ґрунту або підняття на поверхню будь-яких предметів.

Найскладнішим, на думку творців, було оснастити «Одіссею» системами зв'язку і позиціонування. У воді радіохвилі не поширюються, використання оптичного каналу обмежене прозорістю середовища, та й GPS під водою не працює. Залишається використовувати лише звукові хвилі і математичний апарат. Професор MIT Джон Леонард (John J. Leonard) з колегами розробили систему автоматичного картографування і позиціонування SLAM (Simultaneous Localization and Mapping). Під час руху сонар апарата сканує навколишній простір, складає карту і використовує її для свого позиціонування. Методами математичного моделювання карта постійно коригується і уточнюється по мірі отримання додаткових даних. Леонард каже, що точність позиціонування можна істотно підвищити, якщо використовувати не один, а кілька апаратів, які б обмінювалися інформацією.

Проблема зв'язку Odyssey IV з командним пунктом вирішена також за допомогою акустики. Зібрані дані та відео стискаються спеціальними алгоритмами і транслюються на судно-док.

Роботи над вдосконаленням Odyssey IV тривають, але в MIT упевнені, що вже зараз їх дітище може виконувати безліч підводних робіт і досліджень, недоступних для інших апаратів.