У кішок, та й у всіх тварин бувають такі ж проблеми зі здоров 'ям, як у людей. Може бути запалення легенів, "котячий грип" і навіть алергія. Інший раз господарі можуть помітити, що їх улюблений домашній кіт чхає. Як зрозуміти, що кіт захворів?
Чому чхає кіт, можна зрозуміти, тільки уважно поспостерігавши за його зовнішнім виглядом, самопочуттям і поведінкою. Причиною може служити просто пил під шафою, що випадково потрапила вихованцю в дихальні шляхи. Але якщо чхання повторюється, це може бути одним із симптомів захворювання, що починається.
Спочатку необхідно виключити наявність паразитів, яке в деяких випадках супроводжується чханням. Тому господареві бажано терміново дати своєму улюбленцю препарати від гельмінтів. Вони продаються в кожній ветеринарній аптеці спеціально для кішок і застосовуються залежно від ваги тварини. Їх змішують з невеликою кількістю корму і дають вихованцю. Одночасно всім членам сім 'ї необхідно так само приймати проівогельмінтні препарати для людей.Після цієї процедури котам слід закопати спеціальні краплі між лопатками від бліх. Виділення бліх можуть бути причиною алергії, в тому числі і чхання. Якщо після введення нового корму або відразу після покупки крісла улюбленець почав часто чхати, але при цьому інших симптомів не спостерігається, це може бути наслідком алергії. Бажано проаналізувати, що сталося нового в житті кота в останній тиждень, і коли саме у нього почали проявлятися тривожні ознаки. Часом буває досить просто виключити алерген. Якщо ці заходи абсолютно не допомогли, і кіт продовжує чхати, не треба намагатися знайти відповіді на ветеринарних форумах. Адже від таких порад "наосліп" можна втратити дорогоцінний час, необхідний для ефективного виліковування тварини. Правило шкоди самолікування діє і тут. Небезпека може загрожувати не тільки самому улюбленцю, але й іншим домашнім тваринам, і навіть самим господарям. Наприклад, котячий токсоплазмоз, а так само хламідіоз є серйозною загрозою викидних жінок. Інший раз чхання кішок супроводжується сльозотечею і рідкими виділеннями з носа. Одночасно у тварини погіршується апетит, проявляється млявість. Такі ознаки можуть бути присутніми як при вірусі котячого герпесу, так і при багатьох захворюваннях верхніх дихальних шляхів, викликаних грибками, бактеріями і вірусами: токсоплазмоза, хламідіозу, бордетельозу, ринотрахеїту, калицивірусу тощо. Якщо після виліковування від паразитів і виключення можливості алергії у тварини, котяче чхання триває, варто звернутися до ветеринара, щоб він правильно поставив тварині діагноз і призначив ефективне лікування. Далі завдання власників вихованців - це вчасно виробляти всі необхідні процедури, будь то краплі в ніс, уколи або ліки в таблетках. Так женадо ретельно дотримуватися всіх заходів особистої гігієни і обмежити взаємодію хворої тварини з домочадцями. А господарю, який обслуговує кішку, треба надягати захисну маску і рукавички. У будь-якому випадку захворювання легше попередити, ніж лікувати. Для цього застосовуються спеціальні вакцини. Найкраще починати прищеплювати маленьких кошенят у віці шести тижнів. До віку п 'ятнадцяти тижнів з періодичністю 3-7 тижнів малюкам робляться кілька щеплень: проти лейкозу, сказу, котячого грипу та панлейкопенії. Також не варто забувати про хороше харчування тварини та її гігієну.