Аналіз будь-якого твору починається зі сприйняття - читача, слухача, глядача. Якщо розглядається літературний твір, то він протиставляється, швидше, іншим ідеологіям, ніж іншим мистецтвам. Слово як таке є засобом не тільки літератури, а й людської мови взагалі. Таким чином, основне аналітичне навантаження падає на позначення критеріїв художності. Аналіз твору - це насамперед проведення меж між художнім творінням і продуктом людської діяльності взагалі, чи то література, чи будь-яке інше мистецтво.
Складання плану
Аналіз художнього твору вимагає розмежування його форми та ідейного змісту. Ідейний зміст - це насамперед тематика і проблематика. Потім - пафос, тобто емоційне ставлення художника до зображуваного: трагізм, героїка, драматизм, гумор і сатира, сентиментальність або романтика.
Художність полягає в деталях предметної образотворчості, в послідовності та взаємодії внутрішньої і зовнішньої діяльності зображуваного в часі і просторі. А також аналіз художнього твору вимагає точності у висвітленні композиційного розвитку. Це і спостереження за розвитком в порядку, способах, мотивуваннях оповіді або опису зображуваного, в стилістичних деталях.
Схеми для аналізу
Перш за все, розглядається історія створення цієї роботи, позначається її тематика і проблематика, ідейний напрямок і емоційний пафос. Потім досліджується жанр в його традиційності і своєрідності, а також дані художні образи у всіх їх внутрішніх зв 'язках. Аналіз твору виводить на передній план обговорення і характеризує всіх центральних персонажів, одночасно прояснюючи сюжетні лінії в особливостях побудови конфліктів.
Далі характеризуються пейзажі і портрети, монологи і діалоги, інтер 'єр і обстановка дії. При цьому обов 'язково потрібно звертати увагу на словесний лад: аналіз літературного твору потребує розгляду авторських описів, оповідей, відступів, міркувань. Тобто предметом вивчення стає мова.
Деталі
При аналізі обов 'язково розпізнаються як композиція твору і характеристика окремих образів, так і загальна архітектоніка. Наостанок позначається місце даного твору у творчості художника і його значимість у вітчизняній і світовій скарбниці мистецтв. Особливо це важливо, якщо проводиться аналіз творів Лермонтова, Пушкіна та інших класиків.
Необхідно донести інформацію про основні проблеми епохи і прояснити ставлення до них творця. За пунктами позначити традиційні і новаторські елементи в роботі автора: які ідеї, тематика і проблематика, який творчий метод, стиль, жанр. Дуже корисно вивчити ставлення до цього творіння провідних критиків. Так, у Бєлінського вийшов практично вичерпний аналіз творів Пушкіна.
План характеристики персонажа
У вступі необхідно визначити місце персонажа в загальній системі образів даного твору. Головна частина включає в себе насамперед його характеристику і вказівку соціального типу, матеріального і суспільного становища. Детально розглядається зовнішній вигляд і не менш докладно - його світосприйняття, світогляд, коло інтересів, звички, схильності.
Обов 'язкове дослідження характеру діяльності та основних прагнень персонажа вельми сприяє повному розкриттю образу. Також розглядається його вплив на навколишній світ - всі види впливу.
Наступний етап - аналіз героя твору в галузі почуттів. Тобто як він ставиться до оточуючих, його внутрішні переживання. Аналізується і ставлення автора до цього персонажа. Яким чином особа виявляється у творі. Чи дана характеристика самим автором безпосередньо, чи він зробив це за допомогою портрета, передісторії, за допомогою інших персонажів, через вчинки досліджуваного або його мовленнєву характеристику, з використанням навколишнього обстановки або сусідів. Закінчується ж аналіз твору позначенням проблеми в суспільстві, яка призвела художника до створення саме такого образу. Знайомство з персонажем вийде досить близьким і пізнавальним, якщо подорож по тексту провести цікаво.
Аналіз ліричного твору
Почати слід з дати написання, потім дати біографічний коментар. Позначити жанр і відзначити його своєрідність. Далі доцільно якомога детальніше розглянути ідейний зміст: виявити провідну тему і донести основну думку твору.
Почуття і їх емоційне забарвлення, виражені у вірші, динаміка в ньому панує або статика - все це становить найважливішу частину, яку повинен містити аналіз літературного твору.
Важливо при цьому звернути увагу на враження від вірша і проаналізувати внутрішню реакцію. Відзначити переважання суспільних або особистих інтонацій у творі.
Професійні деталі
Далі аналіз ліричного твору входить до сфери професійних деталей: конкретно розглядається структура словесних образів, їх зіставлення, а потім - розвиток. Який шлях обрав автор для зіставлення і розвитку - за контрастом або за схожістю, за асоціацією, за суміжністю або за умовиводом.
Детально розглядаються образотворчі засоби: метонімія, метафора, алегорія, порівняння, гіпербола, символ, сарказм, перифраза тощо. Особливо необхідно виявити наявність інтонаційно-синтаксичних фігур, таких як анафори, антитези, епітети, інверсії, риторичні питання, звернення і вигуки.
Аналіз творів Лермонтова, Пушкіна, та й будь-якого іншого поета, неможливий без характеристики основних особливостей ритміки. Необхідно позначити насамперед, що саме використовував автор: тоніку, силабіку, силабо-тоніку, дольник або вільний вірш. Потім визначити розмір: ямб, хорей, пеон, дактиль, анапест, амфібрахій, пірріхій або спондей. Розглядається спосіб рифмування і строфіка.
Схема аналізу твору живопису
Спочатку вказується автор і назва картини, місце і час її створення, історія і втілення задуму. Розглядаються причини вибору моделі. Позначаються стиль і напрямок цього твору. Визначається вид живопису: станкова вона або монументальна, фреска, темпера або мозаїка.
Пояснюється вибір матеріалу: олія, акварель, туш, гуаш, пастель - і чи характерний він для художника. Аналіз художнього твору передбачає і визначення жанру: портрет, пейзаж, історичний живопис, натюрморт, панорама або діорама, марина, іконопис, побутовий жанр або міфологічний. Також слід зауважити його характерність для художника. Донести мальовничий сюжет або символічний зміст, якщо такі спостерігаються.
Далі йдуть головні характеристики, яких вимагає аналіз художнього твору. Живописні: колір і світло, об 'єм і площина, колорит, лінія і художній простір. Необхідно звернути увагу на деталі і наостанок поділитися враженнями особистої властивості, отриманими при перегляді.
Схема аналізу: скульптура
Так само як і передбачає аналіз твору живопису, для скульптури спочатку вказується автор і назва, час створення, місце, історія задуму і втілення його в життя. Позначаються стиль і напрямок.
Тепер необхідно визначити вид скульптури: кругла, монументальна або дрібна пластика, рельєф або його різновиди (барельєф або горельєф), герма або скульптурний портрет і так далі.
Описується вибір моделі - це існуюча в реальності людина, тварина або її алегоричний образ. А може бути твір є повністю фантазією скульптора.
Обговорюється пластика як мова рухів, моделювання світла і тіні, взаємодія скульптури з навколишнім середовищем, колір або розмальовка і колірне тло, світлові ефекти, використання підсвічування та інші засоби художньої виразності.
Для повного аналізу потрібно визначити, чи є скульптура елементом архітектури, чи вона окремо стоїть. Потім розглянути авторський вибір матеріалу і те, чим він обумовлений. Мармур це, граніт, бронза, дерево або глина. Виявити національні особливості роботи і, нарешті, передати особисте ставлення і сприйняття. Аналіз твору скульптора закінчено. Подібно розглядаються і об 'єкти архітектури.
Аналіз музичного твору
Музичне мистецтво для розкриття життєвих явищ має в своєму розпорядженні специфічні засоби. Тут визначаються зв 'язки між подібним сенсом музики та її структурою, а також засобами, які використані композитором. Ці особливі риси виразності і покликаний позначити аналіз музичного твору. Більш того, він повинен сам стати засобом для розвитку естетичних і етичних якостей особистості.
Для початку необхідне з 'ясування музичного змісту, ідеї та концепції твору. А також його ролі у вихованні чуттєвого пізнання повної картини світу. Потім потрібно визначити, які виразні засоби музичної мови сформували смисловий зміст твору, які інтонаційні знахідки застосував композитор.
Як зробити якісний аналіз
Ось неповний перелік питань, на які має відповісти якісний аналіз музичного твору:
- Про що ця музика?
- Яку назву можна їй дати? (Якщо твір не програмний).
- Чи є у творі герої? Які вони?
- Чи є в цій музиці дія? Де відбуваються конфлікти?
- Як кульмінації виявляються? Чи наростають вони від вершини до вершини?
- Як композитор пояснив нам усе це? (Тембри, темпи, динаміка тощо - тобто характер твору і засоби створення даного характеру.)
- Яке враження справляє ця музика, який настрій передає?
- Які відчуття відчуває слухач?