Венерологічне захворювання: основні симптоми, діагностика, лікування

Венерологічне захворювання: основні симптоми, діагностика, лікування

Під терміном "венерологічне захворювання" передбачається інфекційна недуга, яка передається під час статевого акту. Варто сказати, що такі хвороби людству відомі здавна. Сьогодні вони, звичайно, не такі поширені, та й ефективні методи терапії існують. На жаль, багато пацієнтів воліють ігнорувати симптоми захворювання і звертаються за допомогою вже при розвитку ускладнень.

Саме тому варто ознайомитися з доступною інформацією. Як і де можна підхопити інфекцію? Як виглядають симптоми венерологічних захворювань у чоловіків і жінок? Де можна здати аналізи? Як виглядає схема терапії? Як запобігти статевим інфекціям? Відповіді на ці запитання шукають багато читачів.

Венерологічні захворювання у чоловіків і жінок

Давайте розберемося, що ж це таке. Під терміном "венерологічне захворювання" об 'єднують цілу групу хвороб інфекційного походження. У ролі збудників можуть виступати бактеріальні, вірусні та паразитарні мікроорганізми - на сьогоднішній день вдалося виділити понад 30 різних недуг. Передається інфекція переважно під час статевого акту. До речі, можливі й інші шляхи поширення збудників, наприклад через кров. Побутовий шлях передачі також можливий, але зустрічається набагато рідше.

Венерологічні захворювання вважаються досить поширеними, причому 50% заражених - молоді люди віком до 24 років. До групи ризику відносяться в першу чергу чоловіки і жінки з безладними статевими зв 'язками, особливо якщо під час контактів не використовуються презервативи.

Найбільш поширені бактеріальні венерологічні захворювання у чоловіків і жінок - це гонорея, хламідіоз і сифіліс. Трихомоніаз належить до паразитарних недуг. Є і вірусні статеві інфекції, зокрема папіломавірус, генітальний герпес і ВІЛ. Дуже важливо вчасно діагностувати захворювання і почати лікування. На ранніх стадіях венерологічні недуги добре піддаються лікуванню, але в міру розвитку хвороби інфекція поширюється на інші органи репродуктивної системи і не тільки.

Основні симптоми захворювання

Симптоми венерологічних захворювань у чоловіків і жінок, звичайно, залежать від різновиду збудника. Інкубаційний період може тривати від декількох тижнів до декількох місяців і навіть років. У цей період людина стає розповсюджувачем інфекції, навіть не підозрюючи про наявність власної проблеми.

Незважаючи на різноманітність, можна виділити кілька основних симптомів, які в тій чи іншій мірі присутні при будь-якій статевій інфекції. Венерологічне захворювання, як правило, супроводжується підвищенням температури тіла. Пацієнти скаржаться на дискомфорт в області геніталій, іноді з 'являється печіння і хворобливість. До загальних симптомів можна віднести запалення лімфатичних вузлів (найчастіше їх збільшення спостерігається в області паху). Багато хворих скаржаться на почастішання позивів до сечовипускання, причому сам процес нерідко супроводжується різом.

Багато хвороб супроводжуються зовнішніми ознаками, наприклад висипом, почервонінням і набряком геніталій. Часто у чоловіків з 'являються слизові або гнійні виділення з уретри. Венерологічні захворювання у жінок супроводжуються вологими виділеннями нехарактерного кольору, часто з неприємним запахом.


Помітивши у себе будь-яку з ознак, варто звернутися до лікаря. Самостійне лікування дуже небезпечне, адже для початку потрібно визначити природу збудника і стадію розвитку недуги. За відсутності адекватної терапії венеричні захворювання досить часто переходять у хронічну форму, що тягне за собою вельми неприємні наслідки (простатит, безпліддя). Вилікувати хронічну хворобу набагато складніше, і навіть при правильному підході позбутися інфекції та наслідків її активності вдається далеко не завжди.

Гонорея: причини та симптоми

Гонореєю називають інфекційне захворювання, яке супроводжується запаленням органів сечостатевої системи. Збудником є гонокок, який найчастіше передається під час статевого акту. Мікроорганізми вражають органи, які вистелені циліндричним епітелієм, зокрема уретру і матку. Значно рідше інфекція поширюється на слизові оболонки кишечника, горлянки, кон 'юнктиву очей. За відсутності лікування патогени можуть вражати опорно-руховий апарат, зокрема суглоби.

Ознаки венерологічних захворювань досить характерні. Спостерігається набряк слизових оболонок геніталій. Багато пацієнтів скаржаться на біль внизу живота і різь під час сечовипускання. Людей постійно турбують дискомфорт, печіння і свербіння. З 'являються виділення з вологолища і уретри - нерідко вони містять домішки гноя і мають вельми неприємний запах.

Сифіліс: особливості клінічної картини

Свого часу сифіліс був страшною хворобою, яка незмінно призводила до досить болючої смерті. Сьогодні ж ця недуга легко діагностується і досить успішно лікується. Збудником є бліда спірохета, яка поширюється статевим шляхом. Інкубаційний період триває близько 3-4 тижнів.

Сифіліс - системне захворювання з хвилеподібною течією. Первинна стадія недуги триває близько 6-8 тижнів і супроводжується утворенням твердого шанкра в місці проникнення інфекції крізь шкіру (як правило, це бугорок або прищ на геніталіях). Вторинний сифіліс розвивається роками - інфекція поступово поширюється на інші органи, вражаючи кровоносну систему, опорно-руховий апарат. Часто сифіліс супроводжується характерними шкірними висипаннями та алопецією. Третинна стадія характеризується важкими ушкодженнями центральної нервової системи, які нерідко призводять до летального результату.

Симптоми хламідіозу

Хламідіози - дуже поширені венерологічні захворювання. Фото демонструє збудника, а саме хламідію. Це група досить небезпечних хвороб. Патологічні мікроорганізми в першу чергу вражають органи сечостатевої системи. Спостерігаються уретрити, вульвовагініти і цистити. У чоловіків ця недуга нерідко призводить до розвитку простатиту. Жінки ж страждають від цервіцитів, ендометритів і ерозій, що, зрозуміло, загрожує безпліддям.

У деяких випадках інфекція поширюється на інші системи органів. Можливий розвиток хламідійної пневмонії. До інших ускладнень можна віднести бактеріальний кон 'юнктивіт та енцефалопатію. Найбільш небезпечною є генералізована форма хламідіозу, при якій патогенні мікроорганізми вражають тканини печінки, серця, травного тракту і легенів.


Клінічна картина при трихомоніазі

Збудником трихомоніазу є вагінальна трихомонада. До речі, ці мікроорганізми вражають виключно органи сечостатевої системи. У чоловіків органами-мішенями стають яєчки, насіннєві бульбашки, уретра і передміхурова залоза. Жінки ж страждають від запалення сечовипускного каналу, вологолища і цервікального каналу.

Пацієнти скаржаться на біль, почервоніння і подразнення в області геніталій. Нерідко з 'являються рясні пеністські виділення з неприємним запахом жовтого або навіть зеленого кольору. Спостерігається дискомфорт під час сечовипускання і статевого акта. На слизовій оболонці статевих органів можуть утворитися виразки та ерозії. У деяких пацієнтів розвивається дерматит на шкірі стегон.

Вірусні венеричні захворювання

Якщо мова йде про вірусні хвороби, то варто згадати про генітальний герпес, збудником якого є вірус простого герпесу (найчастіше другого типу). Ознаки венерологічних захворювань в даному випадку - поява бульбашкового висипу на шкірі пеніса, мошонки у чоловіків, в області ануса і зовнішніх статевих органів у жінок. Нерідко на місці висипань утворюються досить болючі виразки. До слова, герпетична інфекція, як правило, активізується на тлі зниження активності імунної системи, і вилікувати її повністю неможливо.

Наступним поширеним збудником є вірус папіломи людини, який також може передаватися під час статевого акту. Існує понад 100 різновидів цього вірусу. У більшості випадків на тлі його активності з 'являються бородавки (папіломи) різних форм і розмірів. Вони можуть утворюватися на шкірі і слизових оболонках, причому не тільки в області геніталій.

Найбільш небезпечним вірусним захворюванням є вірус імунодефіциту людини (ВІЛ). Інфекція поширюється під час статевого акту, а також при контакті з кров 'ю зараженої людини. Цей вірус руйнує імунну систему людини, роблячи організм сприйнятливим практично до будь-яких інших інфекцій (навіть звичайна застуда може бути небезпечною). Інкубаційний період триває в середньому 10 років. На сьогоднішній день лікарі можуть запропонувати лише підтримувальну терапію.


Аналізи на венерологічні захворювання та інші методи діагностики

Помітивши симптоми, що викликають підозри, потрібно звернутися до лікаря. Після загального огляду пацієнт обов 'язково повинен здати аналізи на венерологічні захворювання. Існує кілька основних способів досліджень.

При бактеріальних, грибкових і паразитарних інфекціях найбільш інформативним є мікроскопічне дослідження зразків тканин. Мазок береться з уретри у чоловіків і з вологолища і цервікального каналу у жінок. Процедура досить проста - паркан зразків займає всього кілька хвилин. За два дні до здачі аналізів лікарі рекомендують відмовитися від статевих контактів. За годину до паркану варто випорожнити сечовий міхур. При мікроскопічному дослідженні фахівець може виявити присутність трихомонад, хламідій, уреаплазм, гонококів та інших мікроорганізмів.

До достоїнств методики можна віднести швидкість проведення і низьку вартість. З іншого боку, далеко не завжди лаборанту вдається виявити всіх збудників, так що аналіз цей використовується для попередньої діагностики - для постановки остаточного діагнозу потрібні додаткові обстеження.

Додатково проводиться бактеріологічний посів зразків, отриманих з мазка. Дослідження займає кілька днів, але воно дає можливість точно визначити збудника захворювання, а також ступінь його чутливості до тих чи інших медикаментів.

Іноді проводиться аналіз крові, правда, він більш ефективний при вірусних інфекціях. Варто сказати, що в деяких випадках можливі помилкові результати, так як необхідний час для того, щоб імунна система почала виробляти антитіла.


Основні принципи лікування

Лікування венерологічних захворювань безпосередньо залежить від різновиду недуги, стадії її розвитку і, звичайно, природи збудника. Якщо мова йде про бактеріальну інфекцію, то ефективними будуть антибіотики. Наприклад, під час хламідіозу використовується "Азитроміцин". Якщо мова йде про гонореї, то застосовується "" Цефіксим "" або деякі інші антибіотики широкого спектру впливу. Сифіліс на першій стадії також добре піддається лікуванню антибактеріальними засобами. Зрозуміло, у міру розвитку хвороби інфекція поширюється на інші органи, тому в терапію включають і інші препарати.

Пацієнтам з трихомоніазом призначають протипаразитарні засоби, що містять тінідазол або метронідазол.

Що стосується вірусних захворювань, наприклад герпеса, папіломавірусу, то повністю позбутися від них не вдається - вірусні частинки залишаються в організмі, час від часу провокуючи загострення хвороби. Під час гострого запального процесу використовуються противірусні препарати ("Ацикловір") у формі таблеток або гелів для зовнішнього застосування.

Відразу ж варто сказати, що якщо у пацієнта є венерологічне захворювання, то терапію повинні проходити обидва партнери, оскільки висока ймовірність повторного зараження. Під час лікування рекомендується утримуватися від сексуальних контактів. Важливе значення має і стан імунної системи. Правильне харчування, часті прогулянки, фізична активність, нормальний режим сну і відпочинку, відсутність стресів - все це позитивно позначається на захисних функціях організму, підвищуючи стійкість до інфекційних агентів.

Профілактичні обережності: як запобігти зараженню?

Як можна побачити, статеві інфекції можуть бути досить небезпечними, та й терапія займає багато часу. Набагато легше уникнути зараження, ніж потім проходити комплексне лікування. Як виглядає профілактика венерологічних захворювань? Специфічних засобів, на жаль, немає. Але, дотримуючись деяких правил, можна знизити ризик зараження.


Як згадувалося, до групи ризику ставляться люди з безладним статевим життям. В даному випадку використання презерватива просто необхідно, так як на сьогоднішній день він є єдиним засобом захисту від інфекції (пероральні контрацептиви та інші засоби попереджають лише запліднення). У тому випадку, якщо все ж стався сексуальний контакт без використання захисту, то важливо якомога швидше провести гігієнічні процедури. Для вмивань можна використовувати кип 'ячену воду і мило. Жінкам рекомендується провести спринцювання, бажано з використанням антисептичних засобів, зокрема "Мірамістина".

Після варто здати аналізи на венерологічні захворювання - чим раніше буде виявлена недуга, тим швидше і легше пройде її лікування.